23 учасники акселераційної програми Impact Business своїми історіями та прикладом доводять — можливості робити позитивні зміни й мати помітний соціальний вплив не залежать від розміру компанії чи галузі, в якій вона працює. Це може бути як медичний стартап або крафтовий виробник текстильної продукції, так і агрокооператив або компанія, яка займається переробкою вторсировини. Головне — бажання не тільки заробити, а й допомогти у розв’язанні певної проблеми: як-от забезпечити роботою внутрішньо переміщених осіб або зменшити негативний вплив на довкілля.

Здоров’я — не все, але все без здоров’я — ніщо

Серед учасників акселераційної програми Impact Business було 4 компанії, які працюють у галузі медицини. Одна з них — Cardio AI. Компанія займається розробкою платформи, яка використовує штучний інтелект для автоматичного зчитування електрокардіограм. Сервіс — інструмент для клінічної діагностики, дистанційний моніторинг пацієнтів і програмне забезпечення для цифрових медичних приладів і додатків.

Cardio AI використовують не тільки у превентивних цілях. На основі існуючого рішення компанія пілотує систему моніторингу життєдайних показників разом з медичним батальйоном «Госпітальєри» при евакуації поранених з поля бою. Це дозволяє оперативно відстежувати зміни у стані поранених і отримувати сповіщення, коли необхідне термінове втручання. 

Ще один випускник акселератора — розробник навчальної платформи Medvoice, де лікарі можуть невпинно розвиватися та вдосконалювати свої навички. На платформі є доступ до понад 1 350 курсів від професіоналів з усього світу, щоб кожен лікар мав змогу здобути якісну освіту та бути у курсі інновацій у своїй сфері.

Рятівне рукоділля

Незабаром в Анастасії постало питання як заробляти на життя. Виникла ідея створити бізнес, який дасть можливість отримувати дохід тим, хто вміє в’язати. Бізнес-модель Vilni доволі проста — вʼязання жінками-ВПО шкарпеток, шапок, мітенок та шарфів по лекалах і схемах з українськими візерунками, які продаються за кордоном естонським партнером. Фінальний покупець, одягаючи зручний виріб, може зісканувати QR-код, що веде на історію майстрині, яка його створила.

З одного боку, Vilni — це соціальний проєкт, який має практичний підхід для заробітку, з іншого — створення спільноти, де бережно ставляться один до одного й допомагають прожити воєнні реалії. Завдяки йому 61 жінка-ВПО змогла забезпечити свої родини, а ще 300 жінок отримали психологічну підтримку і допомогу.

Компанії «Вільна нитка» розвинулася з громадської ініціативи і спочатку мала на меті дати необхідні навички тим жінкам, які опинилися у кризі. Після безоплатного навчання, під час якого жінки проходять реабілітацію, майстриням допомагають працевлаштуватися. Зокрема у студії, яка виготовляє вишиванки та інший одяг з елементами машинної вишивки.

Організатори проєкту «Вільна нитка» прагнуть розширити економічні та культурні можливості жінок за допомогою мистецтва вишивки, закріпленого в українських традиціях.

Хенд-мейдом та підтримкою жінок займається компанія Anzy Home. Вони виготовляють крафтові товари для новонароджених та різноманітний інтер’єрний декор: пуфики, кошики, килими. Продукція має чималий попит у закордонних покупців. 95% обсягу компанії — це експорт, в основному до США, де навіть організоване зберігання товару на партнерському складі.

За час свого існування бренд допоміг понад 40 жінкам. Одна з них — 24-річна Катерина, ВПО з Донеччини, яка завдяки в’язанню знайшла себе на новому місці та має змогу заробляти на улюбленому хобі. І таких історій десятки.

Дай землі — то і вона тобі дасть

Агрокооператив з Тернопільщини «Файна поляна» спеціалізується на вирощуванні, сортуванні та продажу замороженої малини та інших ягід. З початком повномасштабного вторгнення кооператив активно долучився до інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Так, наприклад, учасники кооперативу на своїх приватних ділянках у сезон залучають до збору врожаю близько однієї тисячі осіб, серед них — частина ВПО. За 2 роки повномасштабної війни зібрано та реалізовано понад 1 200 тонн ягід, а кількість учасників кооперативу зросла до 70 осіб. Окрім цього вдалося налагодити співпрацю з понад 500 домогосподарствами. Загалом з початку існування кооперативу бюджети таких домогосподарств поповнились на суму більше ніж 110 млн грн. Детальніше про історію кооперативу — за посиланням.

Food for you — це сімейний бізнес двох сестер Тетяни Чернікової та Валентини Денисенко, які вже двічі були змушені релокуватися. Після переїзду з Донецька до Харкова жінки вирішили зайнялися вирощуванням мікрозелені. Побудували власну теплицю на 300 кв.м. А у березні 2022 року молодша сестра опинилася у Полтавській області, де згодом налагодила виробництво плодоовочевої консервації та готових страв в реторт-пакетах (так пакують сухпайки для військових). Їхня продукція (40 страв традиційної української кухні) проходить стерилізацію та може зберігатися до 12 місяців без холодильника без втрати смаку.

На виробництві працюють і забезпечують свої родини 8 ВПО. Окрім цього 40 місцевих домогосподарств постачають сировину та отримують додатковий дохід.

Сестри вірять у перемогу, і після закінчення війни мріють, що зможуть не тільки розвинути бізнес, а ще більше займатися просвітою з питань правильного харчування, здорового способу життя та сіті-фермерства.

Заробляти, рятуючи довкілля

Компанія «Україна без сміття» — одна з тих, які намагаються навчити українців екосвідомості та зменшити негативний вплив людини на навколишнє середовище. Прочитати детальніше про бізнес, який заробляє на смітті та привчає українців до сортування відходів можна за посиланням.

rekava — це екобренд, що виробляє продукцію з переробленої кавової гущі. Йдеться про ароматичні свічки, одноразові біорозкладні стакани та горщики для розсади.

Як стверджує Юрій, організатори та ментори програми Impact Business допомогли проаналізувати оцінку впливу і можливості вимірювати його за певними показниками.

Чим була корисна участь в акселераторі Impact Business

Учасники акселераційної програми відзначають, що отримані знання допомогли їм краще зрозуміти соціальний вплив свого бізнесу, стали каталізатором та рушійною силою важливих перетворень і розвитку.

За словами керівниці проєкту «Вільна нитка» Наталії Дресвяннікової, досвід акселератора допоміг визначити слабкі місця та зрозуміти важливість диверсифікації моделей залучення.

З нею погоджується й Анна Змієвська.

Ще один випускник Impact Business Павло Тарабрін наголошує, що участь у програмі Impact Business дозволила зробити імпакт-складову прогнозованою та системною.

А найважливіший висновок, який зробили усі учасники акселератора: вони не одні у своєму прагненні не тільки заробляти, а й допомагати. Причому сфера діяльності — аж ніяк не перепона для цього. Імпакт-підприємництво і бізнес ставатимуть в Україні все популярнішими, стимулюючи розвиток імпакт-екосистеми, бо це і є відповідь на ті виклики, які стоять перед країною. Адже допомагаючи один одному й підтримуючи економіку ми наближаємо перемогу.