Сьогодні зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) — не просто напрям бізнесу, а стратегічна лінія оборони економіки України. Після початку повномасштабної війни міжнародна торгівля постала перед безпрецедентними викликами: зруйнована інфраструктура, втрати логістичних маршрутів, валютні обмеження, непередбачувана геополітична кон’юнктура.

Проте саме завдяки ЗЕД українські компанії мають змогу залучати валюту, підтримувати виробництво, зберігати робочі місця та утримувати бізнес на плаву. У складних умовах, коли держава змушена балансувати між економічною стабільністю та національною безпекою, завдання бізнесу — максимально адаптуватися до нових правил гри.

Це означає не просто «вижити», а навчитися швидко перебудовувати процеси, працювати в межах оновленого валютного і митного регулювання та вчасно ухвалювати рішення.

Як змінилось законодавство після 24 лютого 2022 року

Після початку повномасштабного вторгнення Україна ухвалила низку рішень, які мали на меті стабілізувати фінансову систему:

• Постанова НБУ №18 регламентувала роботу банківської системи у воєнних умовах.

• Здійснення транскордонних валютних платежів стало можливим лише у визначених випадках (наприклад, критичний імпорт).

• Було посилено валютний контроль, щоб запобігти незаконному відтоку капіталу.

Наразі ж, у міру адаптації економіки, обмеження поступово пом’якшуються, що відкриває більше можливостей для бізнесу.

Позитивним фактором для експортерів є  відсутність обов’язкового продажу валютної виручки. Це дає бізнесу більше фінансової свободи: можна самостійно управляти валютними надходженнями, планувати закупівлі та не втрачати частину коштів на обов’язкових конвертаціях.

Що повинен знати підприємець: функції банку у ЗЕД

Згідно з українським законодавством, банки виконують роль агентів валютного нагляду, а отже — зобов’язані контролювати дотримання усіх правил та строків, встановлених державою.

Що це означає для підприємця?

• Банк перевіряє документи по ЗЕД-угоді. Перш ніж дати «зелене світло» на платіж за кордон, банк переконається, що всі умови угоди відповідають вимогам валютного законодавства, а контрагенти не фігурують у санкційних списках. Зокрема перевіряються: умови розрахунків, строки й умови поставки товарів, країна нерезидента та його реєстраційний номер, уповноважена особа зі сторони нерезидента, країна походження товару, банківські реквізити в країні місцеперебування продавця тощо.

• Контроль строків розрахунків. Після здійснення операції банк слідкує, щоб експортна чи імпортна угода була виконана у встановлений строк. Наприклад, якщо гроші за експорт не надійшли в межах 180 днів (або 120 днів для окремих товарів), це вважається порушенням.

• Зупинка підозрілих операцій. Якщо банк бачить, що угода виглядає сумнівною або документи не відповідають дійсності — він має право зупинити операцію та повідомити НБУ. Серед ознак ризику можуть бути такі: складна структура власності нерезидента, невідоме джерело походження коштів, негативна інформація про учасників операції, порушення строків розрахунків за подібними угодами в минулому, наявний зв'язок з рф та рб,  ймовірність непоставки товару за авансовим платежем, використання заплутаних схем розрахунків, відсутність економічної доцільності операції.

  Зупинка операції може мати серйозні наслідки для підприємця у вигляді повернення платежу або арешту коштів іноземним банком, застосування штрафних санкцій контрагентом-нерезидентом у разі затримки оплати за вже поставлений товар, втрати довіри до українських підприємців іноземними контрагентами і навіть розірвання угоди.

Тому головне завдання бізнесу — не просто укласти вигідний договір, а правильно його оформити, підготувати необхідні документи та вести прозору діяльність. Працюючи в парі з банком, підприємець не лише зменшує ризики штрафів і затримок, а й суттєво підвищує свою фінансову стійкість.

Граничні строки розрахунків: на що звертати увагу?

Станом на сьогодні, Національний банк України встановив такі граничні строки розрахунків:

• 180 календарних днів — для більшості операцій з експорту та імпорту товарів;

• 120 днів — для окремих категорій аграрної продукції, зокрема зернових і олійних культур.

Що буде у разі порушення? Якщо підприємець не отримує оплату за поставлений товар або не здійснює постачання у встановлений строк, це вважається порушенням валютного законодавства. У такому випадку:

• нараховується пеня у розмірі 0,3% від суми недоотриманих коштів за кожен день прострочення;

• при цьому максимальний розмір пені не може перевищувати суму самої заборгованості.

Наприклад, якщо вартість недопоставленого товару складає 10 000 доларів США, то загальний розмір пені не може перевищити ці 10 000 доларів США, навіть якщо затримка тривала понад рік.

Строки розрахунків за експортно-імпортними операціями можуть бути подовжені на підставі висновку Міністерства економіки України, в якому встановлені нові граничні терміни. Також, при виникненні форс-мажорних обставин, за умови їх підтвердження відповідним органом, перебіг строку розрахунків призупиняється на період дії таких обставин.

Які існують обмеження на суму зовнішньоекономічного договору

Формально — таких обмежень немає. Банк не встановлює ліміти на загальну суму зовнішньоекономічного контракту і не втручається у господарські рішення компанії. Підприємство вільне укладати договори на будь-яку суму, яка відповідає його бізнес-моделі та планам розвитку.

Проте на практиці сума договору має значення — вона аналізується банком у контексті ризиків, прозорості джерел фінансування та відповідності діяльності підприємства. Це частина стандартної процедури валютного нагляду, яка передбачає перевірку документів перед обслуговуванням операції.

Кожен банк розробляє свою процедуру погодження зовнішньоекономічних договорів згідно з внутрішніми положеннями. Погодження договорів це певний процес взаємодії між структурними підрозділами, які діють у межах своїх повноважень.

Серед основних критеріїв  погодження можуть бути:

• наявність господарської діяльності товариства (сплачений статутний капітал, виплата заробітної плати співробітникам, сплата оренди, податків та інших обов’язкових платежів, розрахунки в межах КВЕД тощо);

• відповідність предмета договору видам діяльності його учасників;

• відповідність джерела походження коштів на купівлю валюти найменуванню товару, зазначеному в договорі;

• дотримання строків розрахунків, зазначених в договорах, але не більше законодавчо встановленого граничного строку;

• відсутність уповноважених учасників сторін у санкційних списках тощо.

Поради від банкірів-практиків

• Не ігноруйте валютний контроль — працюйте з банком, а не проти нього.

• Підписуйте договори, які враховують строки, номенклатуру і реаліям вашої господарської діяльності.

• Фіксуйте всі платежі документально та вчасно реагуйте на запити банку.