Підприємець Микола Човган понад 10 років займався виробництвом фанери. Його бізнес успішно розвивався, але 24 лютого 2022 року кардинально змінило його плани та життя. З початком повномасштабного вторгнення чоловік прийняв рішення долучитися до війська, щоб захищати свою країну. Згодом, через важке поранення Микола був змушений залишити службу та повернутися до цивільного життя. Розмірковуючи чим би він хотів займатися чоловік вирішив відновити власну справу — майстерню з виготовлення виробів з фанери. 

Вимушена перерва у виробництві дала про себе знати. За час відсутності Миколи ринок суттєво змінився: зросла конкуренція, змінилися логістичні ланцюги, а попит на певні види продукції знизився. До того ж обладнання, яке тривалий час простоювало, потребувало не лише обслуговування, а й модернізації. Тому підприємець поставив перед собою мету — не просто відновити бізнес, а й адаптувати його до сьогоднішніх вимог.

Важливу роль у цьому процесі відіграла освітньо-грантова програма «Траєкторія», реалізована за ініціативи мережі центрів підтримки підприємців Дія.Бізнес, яка допомогла підприємцю отримати нові знання, фінансові ресурси та стратегічне бачення розвитку бізнесу.

Шлях розвитку: від хобі до власного виробництва

Микола Човган розпочав свою виробничу діяльність працюючи здебільшого з фанерою та ДВП. Спочатку це були декоративні елементи з практичною функцією — решітки для радіаторів, вентиляційні панелі та перегородки. Попит на такі вироби сприяв розширенню асортименту, і поступово майстерня почала виготовляти меблеві фасади та інші елементи інтер’єру. Перші клієнти приходили за рекомендаціями друзів і знайомих, проте Микола прагнув розширити аудиторію. Щоб залучити більше замовників, він почав реалізовувати продукцію майстерні за допомогою українських маркетплейсів. Системна робота з онлайн-платформами дозволила налагодити стабільний потік замовлень і поступово розвивати бізнес.

Проте у 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення, всі плани довелося поставити на паузу. Микола приєднався до лав ЗСУ, а після двох років служби, отриманого поранення та тривалого лікування був змушений залишити військо. Повернення до цивільного життя влітку 2024 року стало для нього не лише новим етапом, а й серйозним випробуванням.

За цей час ринок зазнав суттєвих змін: частина постійних клієнтів звернулася до інших виробників, а умови роботи на маркетплейсі стали менш вигідними — зросли комісії та зменшилася підтримка продавців. Відновлення майстерні також вимагало додаткових ресурсів. Власники приміщення, яке Микола орендував під виробництво, вирішили використовувати його як склад, тому все обладнання було демонтоване.

Фінансове питання стало додатковим викликом, адже перезапуск бізнесу вимагав суттєвих вкладень. Окрім цього, за два роки суттєво змінилися тенденції ринку. Шукаючи можливості для відновлення бізнесу, Микола дізнався про освітньо-грантову програму «Траєкторія» та вирішив подати заявку. 

Навчання та здобутки на освітньо-грантовій програмі «Траєкторія»

Програма зацікавила підприємця тим, що була націлена на підтримку ветеранів, військових та їхні родини, допомагаючи їм адаптуватися до цивільного життя, розвивати власну справу та планувати її зростання. 

«Підтримка експертів освітньої програми дала відчуття, що ти не сам і є частиною чогось більшого. Це надзвичайно важливо для адаптації після служби», — підкреслює підприємець.

У межах навчання учасники відвідували лекції з маркетингу та фінансового планування, мотиваційні зустрічі з досвідченими підприємцями, індивідуальні консультації та психологічний супровід. Практичною для Миколи стала лекція з маркетингу, яка допомогла розібратися як ефективніше використовувати нові інструменти для розвитку бізнесу. Він краще зрозумів запити споживачів, навчився адаптувати асортимент відповідно до їхніх потреб, визначив ефективні для себе канали просування та сформував стратегію позиціонування продукції.

Отримані знання допомогли Миколі переглянути підходи до розвитку бізнесу. Він почав активно використовувати соціальні мережі, тестувати рекламні формати та продовжив брати участь у ярмарках. Це дало змогу краще взаємодіяти з клієнтами, аналізувати попит і своєчасно коригувати асортимент. Крім того, він прийняв рішення створити власний сайт, щоб зменшити залежність від маркетплейсів і вибудовувати пряму комунікацію з клієнтами. Також ветеран звернув більше уваги процесу ціноутворення — переглянув вартість своїх виробів, врахувавши собівартість матеріалів, виробничі витрати та конкурентну ситуацію на ринку. Це дозволило йому сформувати конкурентну пропозицію та зробити продукцію більш доступною для покупців без втрати якості.

Розширення асортименту та новий напрям діяльності

Окрім навчання, мотивації, експертного супроводу учасники освітньо-грантової програми «Траєкторія» могли отримати фінансову підтримку до 100 000 гривень. Серед 165 підприємців гранти отримали 50 учасників, чиї бізнес-плани виявилися найбільш конкурентоспроможними. Відбір здійснювали незалежні експерти, які аналізували проєкти за дев’ятьма критеріями.

Микола посів 4-те місце, що не лише підтвердило перспективність його бізнесу, а й дозволило отримати грант на розвиток власної справи. Отримані кошти ветеран спрямував на придбання деревообробного обладнання, яке допомогло вийти на новий рівень виробництва та розширити асортимент. Майстерня почала працювати не лише з фанерою, а й із натуральним деревом, що стало початком нового напряму діяльності. Завдяки цьому з’явилася нова продукція — менажниці та свічки з дерев’яним гнітом у дерев’яних підставках.

Історія Миколи Човгана демонструє як власна справа може допомогти з адаптацією після військової служби. Завдяки участі в освітньо-грантовій програмі «Траєкторія» підприємець не лише повернувся до роботи, а й розширив можливості для розвитку бізнесу.