Європейська комісія активно працює над тим, щоб харчові продукти були безпечними, а здоров'я тварин та рослин – під надійним захистом та контролем. Від самого початку – на фермах, до останнього етапу – на прилавках магазинів (комплексний підхід до безпечності харчових продуктів «від ферми до виделки»), впроваджуються узгоджені заходи, які допомагають гарантувати високу якість та безпечність продукції для споживачів Європейського Союзу (ЄС) та сприяють ефективній роботі внутрішнього ринку, що, в свою чергу, відкриває широкі можливості для експортерів. 

Комплексний підхід до безпечності харчових продуктів складається з наступного.

1. Безпечність харчових продуктів – кожен громадянин ЄС має право знати, як виробляється їжа, яку він споживає,  яким чином вона обробляється/ переробляється, упаковується, маркується та реалізується. Основною метою харчового законодавства є забезпечення високого рівня захисту здоров'я людини/ населення.

2. Здорові тварин – політика ЄС щодо охорони здоров'я тварин спрямована на зміцнення здоров'я тварин та поліпшення їх утримання, зокрема продуктивних тварин, які виробляють харчові продукти та/ або сировину тваринного походження, яка використовується для виготовлення харчових продуктів.

3. Здорові рослин – впровадження міжнародних фітосанітарних та стандартів якості для рослин та рослинної продукції, гармонізований захист «зелених ресурсів» – законодавство щодо пестицидів, сортів рослин, генетично модифікованих організмів.

Загальне регулювання продовольчого законодавства встановлює: 

• на ринку ЄС можна розміщувати лише безпечні харчові продукти та корми;

• простежуваність на всіх етапах виробництва, переробки та збуту харчових продуктів та кормів;

• відповідальність за забезпечення дотримання харчового законодавства – обов'язок оператора ринку виробляти безпечні харчові продукти (або корми);

• прозорість – оператор ринку повинен негайно повідомляти компетентний орган про невідповідність харчової продукції (кормів), які він виробляє та / або реалізує.

   

Інформація підготовлена за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).

Як визначити код товару?

Основні молочні продукти класифікуються в групі 4 Комбінованої номенклатури ЄС, в основі якої – Гармонізована система опису та кодування товарів (ГС). Класифікація товарів за українською системою (УКТЗЕД) співпадає з Комбінованою номенклатурою ЄС (КН ЄС) на рівні 8 знаків та Гармонізованою системою на рівні 6 знаків.

Основні види молочних продуктів за КН ЄС.

0401 – Молоко та вершки, незгущені

0402 – Молоко та вершки, згущені

0403 – Маслянка та всі ферментовані або підкислені продукти з молока та вершків, а також коагульовані молоко, вершки, йогурт і кефір

0404 – Молочна сироватка; продукти, що складаються з натуральних компонентів молока

0405 – Масло вершкове та інші жири, вироблені з молока; молочні пасти

0406 – Сири всіх видів і кисломолочний сир.

До групи 04 не включено, серед інших:

– готові харчові продукти на основі молочних продуктів (зокрема, товарна позиція 1901);

– продукти, одержані з молока заміщенням одного чи декількох його натуральних компонентів (наприклад, масляні жири) іншими речовинами (наприклад, олеїновими жирами) (товарна позиція 1901 або 2106);

– морозиво та інші види харчового льоду (товарна позиція 2105);

– казеїн (товарна позиція 3501), молочний альбумін (товарна позиція 3502) і затвердлий казеїн (товарна позиція 3913).

Які тарифи діють на молочну продукцію на ринку ЄС?

У Європейському Союзі імпорт молочної продукції регулюється митами та тарифними квотами.

Починаючи з 6 червня 2025 року, торгівля між Україною та ЄС здійснюється на умовах Угоди про асоціацію. Це сталося у зв’язку зі скасуванням режиму автономних торговельних преференцій (так званого «торговельного безвізу»), який діяв з 2022 року та був продовжений на 2023–2024 роки та до 05 червня 2025 року.

Скасування режиму закріплено Виконавчим регламентом Європейської комісії 2025/1132.

З 6 червня 2025 року на експорт молока та молочних продуктів з України до ЄС діють митні ставки та тарифні квоти, передбачені Угодою про асоціацію.

Для українських товарів застосовуються два типи ставок мита:

• Преференційне мито – за умови підтвердження походження товару та ввезення в рамках обсягів встановленої квоти – 0%. 

• Мито «для всіх» (мито в режимі «найбільшого сприяння»). Розмір встановлюється комбінованою номенклатурою Європейського Союзу. Мито «для всіх» застосовується у разі відсутності доказів походження товару або ввезення товару поза обсягами квот.

Застосовна ставка мита залежить від наявності доказів походження товару (EUR.1 сертифікат / декларація походження уповноваженим експортером / декларація походження експортера в разі, коли партія товару не перевищує 6000 євро).

Для молока та молочних товарів метод розрахунку мита може відрізнятися.

Правила походження

З 01 січня 2025 року Україна приєдналася до оновленої Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Оновлена версія ратифікована Законом України від 17 грудня 2024 року № 4148-IX  «Про ратифікацію Рішення № 1/2023 Спільного комітету Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 07 грудня 2023 року про внесення змін до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження».

Правила походження – Рішення №1/2023 щодо внесення змін до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

У зв’язку із втратою чинності з 01 січня 2025 року попередньої редакції Конвенції ПЄМ для підтвердження преференційного походження не можуть бути використані документи про походження, видані на підставі правил, що втратили чинність.

12 грудня 2024 року Спільним комітетом Конвенції ПЄМ ухвалено Рішення № 2/2024 про внесення змін до Рішення № 1/2023 Спільного комітету з метою включення перехідних положень до Конвенції, яким встановлюється перехідний період на один рік. 

Рішення № 2/2024 щодо впровадження перехідних положень наразі не ратифіковано Верховною Радою України (Проект Закону про ратифікацію Рішення № 2/2024). Тому до набрання ним чинності імпортери для застосування тарифних преференцій мають можливість отримати у експортерів документи про преференційне походження, видані або cкладені згодом (після експорту) митними органами ЄС на підставі оновленої РК ПЄМ (статті 18 та 21).

Очікується, що після ратифікації Рішення №2/2024 буде запроваджено перехідний період, протягом якого:

• паралельно застосовуватимуться як оновлені, так і попередні правила Конвенції протягом 2025 року; 

• стане можливим застосування діагональної кумуляції між усіма країнами-партнерами, які включили Конвенцію ПЄМ в угоди з Україною. 

Якщо молочна продукція виготовляється виключно з української сировини, що підтверджено документами від виробника такої сировини, готова продукція набуває статусу українського походження згідно зі статтею 3 «Товари, цілком вироблені в певній країні» РК ПЄМ.

У разі використання сировини та інгредієнтів неукраїнського походження (крім походження ЄС, Північної Македонії та Республіки Молдова), така сировина / інгредієнти мають пройти «достатню переробку» за умовами, які визначені в Додатку ІІ Перелік операцій обробки або переробки, яким повинні бути піддані матеріали, що не мають преференційного статусу походження, для того, щоб вироблений продукт набув преференційного статусу походження.

Умови достатньої переробки для групи 4 – «Виробництво, при якому усі використані матеріали Групи 4 є повністю отриманими». Це означає, що сировина, яка класифікується в групі 4, повинна бути виробленою в Україні. Сировину / інгредієнти інших груп можна використовувати без обмежень.

Якщо сировина та / або інгредієнти мають походження ЄС, Північної Македонії або Республіки Молдова, що підтверджене документами про походження, вони розглядаються як такі, що походять з України – діє принцип кумуляції (стаття 7 «Кумуляція походження»). В такому випадку умови достатньої переробки не застосовуються. 

Країни, які домовилися застосовувати діагональну кумуляцію, – ЄС, Північна Македонія та Республіка Молдова, – матриця кумуляції (постійно оновлюється).

Правило толерантності дозволяє використовувати сировину неукраїнського походження, яка класифікується в групі 4, якщо її вага не перевищує 15%ваги нетто готового продукту (стаття 5 «Правило толерантності»).

Документи, що підтверджують походження товару:

• Сертифікат з перевезення товарів EUR.1 (код документу згідно відомчого класифікатора «7023») видається митними органами України. Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року № 139. 

• Декларація походження – складається експортером за формою, наведеною у Додатку ІІІ.

  Декларація походження може складатися:

• уповноваженим (схваленим) експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншому комерційному документі незалежно від фактурної вартості партії товару,

або

• будь-яким експортером, якщо сукупна фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 євро.

Декларація походження може бути складена, якщо продукти набувають українське походження за правилами РК ПЄМ.

Експортер, який складає декларацію походження, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Сторони-експортера надати всі належно оформлені документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов Правил.

Термін дії документів про походження – 10 місяців з дати видачі.

Зразок сертифіката з перевезення товару EUR.1 та заяви на отримання сертифіката з перевезення товару EUR.1 наведені у Додатку IV РК ПЄМ.

Квоти на молочну продукцію 

Тарифна квота – це заздалегідь визначена вартість або кількість товару, яка може бути ввезена до країни ЄС за зниженою ставкою мита або без застосування мита протягом певного періоду. Така квота застосовується для ввезення до всіх країн ЄС.

З 06 червня 2025 року після скасування режиму автономних торговельних преференцій (так званого «торговельного безвізу»), який діяв з 2022 року з продовженням до 05 червня 2025 року, відновлено квоти на молоко та молочну продукцію. Скасування режиму та встановлення обсягів квот закріплено Виконавчим регламентом Європейської Комісії 2025/1132.

На період 06.06.2026-31.12.2025 встановлені наступні квоти для молока та молочної продукції:

Впродовж періоду 06.06.2025–31.12.2025 всі квоти на молоко та молочні продукти адмініструють в хронологічному порядку за черговістю подання митних декларацій на випуск у вільний обіг («перший прийшов, першим обслужений»). 

Увага!!! До 2022 року квоти 09.6738 (09.4600), 09.6739 (09.4601) та 09.6747 (09.4602) адмініструвалися Департаментом сільського господарства ЄС шляхом видачі імпортних ліцензій AGRIM. Заявки на отримання таких ліцензій подавалися імпортерами двічі на рік. Подання заявки та отримання ліцензії було обов’язком імпортера продукції до ЄС. Розподіл ліцензій здійснювався на основі піврічних квот. 

Порядок адміністрування квот в період з 06.06.2025–31.12.2025 – в хронологічному порядку за черговістю подання митних декларацій на випуск у вільний обіг («перший прийшов, першим обслужений») визначений статтями 49-54 регламенту 2015/2447:

• Квоти розподіляються за принципом: хто перший подав декларацію — той перший отримує.

• Кожна квота має свій унікальний номер для ідентифікації.

• Митниця перевіряє правильність заявки та наявність документів та передає запит до Єврокомісії.

• Єврокомісія розподіляє квоти щодня (крім вихідних та свят). Робочі дні розподілу — за календарем ЄС. Враховуються лише ті дні, коли працюють установи ЄС у Брюсселі.

• Квота не може бути розподілена раніше другого робочого дня після подання декларації.

• Якщо заявок більше, ніж доступний обсяг — квота ділиться між заявниками пропорційно.

• Розподіл нових квот починається з 11-го дня після публікації рішення. Перші 11 днів діє період блокування (примітка – з 06.06.2025 з метою уникнення затримок був застосовний період блокування в 5 днів). 

Період блокування — це проміжок часу після відкриття нової тарифної квоти, протягом якого Єврокомісія не здійснює розподіл обсягів, хоча митні органи держав-членів приймають і передають заявки на використання квоти.

Усі заявки, подані протягом періоду блокування, об'єднуються в один пул. Вони вважаються поданими одночасно — у перший день, коли розподіл дозволено. Якщо сукупний запит перевищує обсяг квоти, розподіл відбувається пропорційно між усіма заявками (pro-rata). Після завершення блокування починається звичайна схема: заявки обробляються за черговістю подання митних декларацій на випуск у вільний обіг.

Під час блокування квоти заявки внутрішньо обробляються, але без надання пільг. Митні органи реєструють декларацію, але мито розраховується за стандартною ставкою TARIC. Лише після зняття блокування й отримання квоти — імпортер отримує преференційний тариф. 

Якщо під час першого розподілу (після періоду блокування) загальний обсяг поданих заявок перевищує доступну квоту, Європейська Комісія застосовує коефіцієнт розподілу. Це означає, що кожен імпортер отримає квоту пропорційно до поданого запиту. Пільгова ставка мита застосовується лише до обсягу, що наданий у межах квоти. На решту товару діє повна (звичайна) ставка мита.

Підтвердження походження товару для застосування преференційного режиму ввезення в рамках квот є обов‘язковим. Документом, який підтверджує походження товару, є сертифікат з перевезення (походження) EUR.1. Імпорт товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту. 

Дізнатися про обсяги, наявні залишки по квотах можна на порталі ЄС Taric Consultation, зазначивши код товару та країну експорту – Україна.

Очікується, що з 01.01.2026 квоти на молоко та молочні продукти будуть адмініструватися «звичайним» методом – ліцензії AGRIM. Залишки по квотах за методом ліцензій AGRIM можна відстежуватися на Агропродовольчому порталі даних Європейської Комісії (Agri-food data portal) в розділі Торгівля та квоти (Trade and Quotas).

Повний перелік товарів, повних ставок мита та квот можна знайти у Додатку «Тарифний графік ЄС» Угоди.

Імпорт молока та молочних продуктів для споживання людиною до ЄС

Схвалені країни та виробництва

Гармонізоване законодавство ЄС дає змогу застосовувати однакові вимоги до молока та молочних продуктів у всіх державах-членах і запобігає імпорту молока та молочних продуктів, які можуть передавати інфекційні захворювання, небезпечні для худоби чи людей, до ЄС.

Ці принципи також застосовуються до вантажів, які знаходяться під процедурами транзиту та / або тимчасового зберігання в ЄС.

Існують 3 головні умови для експортерів:

1. Продукти мають надходити з країн, яким дозволено ввозити молоко та молочні продукти до ЄС.

2. Країна походження продукту, яка не є країною ЄС, повинна мати затверджений план контролю за використанням фармакологічно активних речовин, максимальних рівнів залишків фармакологічно активних речовин і пестицидів та максимальних рівнів забруднювачих речовин.

3. Підприємство походження продукту має бути схвалене та авторизоване як підприємство, з якого молоко та молочні продукти можуть імпортуватися до ЄС.

Затвердження країни – умова 1

Країни, що не входять до ЄС, повинні відповідати встановленим вимогам, щоб отримати дозвіл на продаж молока та молочних продуктів. Аспекти, які переглядаються перед авторизацією країни:

• організацію, структуру, компетенцію та повноваження ветеринарних служб;

• законодавство країни;

• правила щодо запобігання та контролю захворювань тварин;

• стан здоров'я худоби, інших домашніх тварин і диких тварин;

• регулярність і швидкість надання інформації про інфекційні хвороби тварин Європейській Комісії та Всесвітній організації охорони здоров'я тварин;

• гігієнічні вимоги до виробництва, обробки, зберігання та відправлення продуктів тваринного походження.

Європейська комісія проводить аудит, щоб переконатися, що всі критерії, викладені в законодавстві ЄС, дотримані належним чином. За результатом аудиту Комісії, країна-експортер додається до списку третіх країн, які мають право на ввезення молока та молочних продуктів до ЄС. Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2021/405 встановлює списки третіх країн або їхніх регіонів, з яких згідно з Регламентом (ЄС) № 2017/625 дозволяється в’їзд до Союзу певних тварин і товарів, призначених для споживання людиною.

План залишків – умова 2

Внесення країни до списку третіх країн із затвердженим планом контролю щодо використання фармакологічно активних речовин, максимальних рівнів залишків фармакологічно активних речовин і пестицидів, та максимальних рівнів забруднювальних речовин – Регламент (ЄС) 2022/2293.

Внесення потужності (підприємства / закладу) до переліку експортерів харчових продуктів до країн-членів ЄС – умова 3

Молоко та молочні продукти можуть експортуватися до ЄС лише з потужностей, які пройшли оцінку стану відповідності потужностей оператора ринку вимогам ЄС та включені до переліку експортерів харчових продуктів до країн-членів ЄС. 

Потужності підприємства / закладу, що виробляють молоко та молочні продукти, призначені для експорту до ЄС, повинні відповідати вимогам наступних законодавчих актів ЄС:

• Регламент (ЄС) № 178/2002 – загальні принципи та вимоги харчового законодавства ЄС;

• Регламент (ЄС) № 852/2004 – загальні гігієнічні вимоги та програми, засновані на принципах HACСP; гігієнічні вимоги до виробництва, зберігання, пакування та транспортування молока та молочних продуктів (Додаток ІІ; Додаток ІІІ, глава ІІ, секція ІХ);

• Регламент (ЄС) № 853/2004 – спеціальні гігієнічні вимоги щодо виробництва, збирання, охолодження, зберігання та транспортування сирого молока; критерії до сирого молока та молозива (Додаток IIІ, Розділ IX, Глава I);

• Регламент (ЄС) № 2073/2005 – мікробіологічні критерії для харчових продуктів;

• Регламент (ЄС) № 2074/2005 – детальні правила впровадження базового законодавства щодо санітарних умов для продуктів тваринного походження;

• Регламент (ЄС) № 37/2010 – допустимі рівні залишків антибактеріальних ветеринарних препаратів;

• Регламент (ЄС) № 396/2005 – максимально допустимі рівні залишків пестицидів в харчових продуктах і кормах рослинного та тваринного походження;

• Регламент (ЄС) № 2023/915 – максимально допустимі рівні залишків певних забруднювачів навколишнього середовища

• Регламент (ЄС) № 1333/2008 щодо харчових добавок;

• Директива (ЄС) № 2020/2184 про якість води, призначеної для споживання людиною (перероблена).

Перелік потужностей підприємств / закладів у країнах, що не входять до ЄС, яким дозволено експортувати до ЄС молоко та молочні продукти, публікуються на вебсайті Європейської комісії, секція – Section IX: «Raw milk, colostrum, dairy products and colostrum-based products» – за посиланням.

Компетентний орган України,  Держпродспоживслужба, несе відповідальність за всі аспекти, пов‘язані з виконанням вимог ЄС щодо експорту продуктів тваринного походження.

Процедура включення потужності оператора ринку – «Стандартна операційна процедура щодо оцінки стану відповідності потужностей оператора ринку вимогам ЄС та включення, призупинення або виключення з переліку експортерів харчових продуктів до країн-членів ЄС (СОП-експорт до ЄС)» затверджена протоколом від 26.02.2025 №9 Науково-методичної ради при Держпродспоживслужбі:

1. Державна реєстрація потужності.

2. Звернення до територіального органу (ТО) Держпродспоживслужби за місцем розташування потужності з запитом про надання потужності права експорту до країн ЄС та заявою на проведення позапланового заходу державно-го контролю.

3. Проходження інспектування потужності – Перелік питань. Отримання Акту державного контроля та оцінки відповідності вимогам ЄС.

4. В разі відповідності потужності вимогам, ТО звертається до Центрального апарату (ЦА) Держпродспоживслужби з запитом про включення потужності до переліку експортерів харчових продуктів до країн-членів ЄС.

5. ЦА Держпродспоживслужби передає дані про потужність через систему TRACES до DG SANTE.

6. DG SANTE приймає рішення та розміщує інформацію на офіційному вебсайті в розділі «Non-EU countries - establishments lists».

Увага! 

• Потужність оператора ринку, діяльність якої вимагає отримання експлуатаційного дозволу, набуває права експорту не раніше отримання оператором ринку такого дозволу.

• Потужність оператора ринку, яка підлягає державній реєстрації, набуває права експорту не раніше проведення такої реєстрації.

Прикордонний контроль

Регламент (ЄС) 2017/625 встановлює принципи, що регулюють організацію ветеринарних перевірок продуктів тваринного походження, які надходять до ЄС з-за меж ЄС на прикордонних інспекційних постах.

Молоко та молочні продукти, що ввозяться до ЄС, перевіряються на прикордонному інспекційному пості ЄС (BСP – Border Control Post) згідно з Імплементаційним регламентом Комісії (ЄС) 2019/1014, який встановлює детальні правила щодо мінімальних вимог до прикордонних інспекційних постів, включаючи інспекційні центри. Офіційні ветеринари держав-членів ЄС гарантують, що молоко та молочні продукти відповідають усім вимогам законодавства ЄС.

З переліком прикордонних інспекційних постів країн ЄС (BСPs – Border Control Posts) можна ознайомитися на сайті Європейської комісії за посиланням.

Система TRACES NT

TRACES NT (Trade Control Expert System – New Technology) – онлайн-система Європейської комісії для санітарної та фітосанітарної сертифікації, необхідної для:

• імпорту тварин, продуктів тваринного походження, харчових продуктів і кормів нетваринного походження та рослин до ЄС;

• торгівлі всередині ЄС;

• експорту тварин і певних продуктів тваринного походження з ЄС.

З 15.01.2024 Україна почала використання онлайн платформи TRACES NT для сертифікації вантажів.

Експортери з третіх країн (в т.ч. України), які планують експортувати продукцію тваринного походження до ЄС, повинні зареєструватися та пройти валідацію в системі TRACES NT через Європейську комісію, з якою для цієї мети має зв’язатися компетентний орган третьої країни (в Україні – Держпродспоживслужба). Реєстрація в системі значно спрощує формальні процедури здійснення експорту та транзиту харчових продуктів на територію ЄС при перетині державного кордону.

Держпродспоживслужба радить експортерам:

• ознайомитись із методичними матеріалами щодо функціоналу та перших кроків для початку роботи з TRACES NT, а також інформацією щодо створення сертифікату у системі;

• визначити відповідальну особу для реєстрації в TRACES NT та створити запит для підтвердження (валідації) потужності та ролі користувача;

• направити лист-запит на адресу територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування потужності для підтвердження (валідації) потужності відповідно до методичних рекомендацій, що знаходяться за посиланням.

   

Повна інформація про систему доступна на сайті Держпродспоживслужби за посиланням.

Сертифікат CHED

З 14 грудня 2019 року використання загальних ветеринарних документів на ввезення (CHED – Common Health Entry Document) стало обов'язковим. Документ CHED має кілька варіантів (A, P, PP, D). Для імпорту молочних продуктів до ЄС використовується CHED-P (продукція тваринного походження). 

В Україні форми загального ветеринарного документу та загального документу на ввезення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм загального ветеринарного документа на ввезення та загального документа на ввезення» № 570 від 18.07.2018 згідно зі статтєю 41 п.7 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (ЗУ №2042).

Партії молока та молочних продуктів, що надходять до ЄС, повинні супроводжуватися сертифікатом CHED-Р, який повинен бути представлений на прикордонному інспекційному пості країни ЄС. 

CHED оформлюється оператором ринку, відповідальним за вантаж, який є імпортером або діє від імені імпортера. Оператор ринку повинен мати реєстраційний та ідентифікаційний номер економічного оператора (EORI) та бути зареєстрованим на онлайн платформі TRACES NT. 

Генеруючи CHED на порталі TRACES NT, оператор ринку, відповідальний за вантаж, повідомляє прикордонний інспекційний пост про прибуття товару. Повідомлення складається за 24 години до прибуття вантажу. Інструкція з заповнення CHED – за посиланням.

В CHED зазначено наступну інформацію: 

• опис товарів;

• країни походження та відправлення;

• вантажовідправник, одержувач, оператор ринку, відповідальний за вантаж;

• прикордонний інспекційний пост (BСP);

• орієнтовна дата та час прибуття вантажу до BСP;

• місце призначення, транспортні засоби тощо;

• копія ветеринарного сертифіката (ів), виданих компетентним органом;

• комерційні документи (наприклад, рахунок-фактура, пакувальний лист) тощо.

Сертифікат CHED складається з двох частин:

• першу частину має заповнити оператор ринку, щоб заздалегідь повідомити про імпорт або транзит продуктів тваринного походження в ЄС за 24 години до прибуття товару;

• другу частину форми заповнює державний ветеринарний інспектор, який підтверджує, що перевірку на прикордонному інспекційному посту здійснено та ввезення продуктів до ЄС дозволено.

Ветеринарні сертифікати для експорту молока та молочної продукції

Під час заповнення сертифікату CHED-P оператор ринку надає ветеринарний сертифікат, виданий компетентним органом країни експорту (в Україні – Держпродспоживслужба). 

Зразки сертифіката викладено в Імплементаційному регламенті Комісії (ЄС) 2020/2235 (Розділ, 33, 34, 25 – зразки сертифікатів):

• MODEL DAIRY-PRODUCTS-PT (не затверджений для експорту з України) – молочні продукти, призначені для споживання людиною, які підлягають пастеризації /Dairy products intended for human consumption that are required to undergo a pasteurization treatment;

• MODEL DAIRY-PRODUCTS-ST – молочні продукти, призначені для споживання людиною, які підлягають специфічній обробці з метою зниження ризиків, що відмінна від пастеризації/ Dairy products intended for human consumption that are required to undergo a specific risk-mitigating treatment other than pasteurisation;

• MODEL MILK-RMP/NT (не затверджений для експорту з України) – молочні продукти, призначені для споживання людиною, отримані з сирого молока або які не потребують спеціальної обробки для зниження ризику/ Dairy products intended for human consumption derived from raw milk or that are not required to undergo a specific risk-mitigating treatment;

• MODEL Milk-RM (не затверджений для експорту з України) – молочні продукти, призначені для споживання людиною/ Dairy products destined for human consumption.

Сертифікат MODEL DAIRY-PRODUCTS-ST інтегрований до системи TRACES NT.

Сертифікат MODEL DAIRY-PRODUCTS-ST розміщено на сайті Держпродспоживслужби.

Вимоги ЄС до молочної продукції

Європейський Союз постійно вдосконалює законодавство для забезпечення безпечності харчових продуктів на ринках країн-членів ЄС. Законодавство ЄС складається:

• загальні гігієнічні вимоги та критерії до виробництва харчових продуктів на основі найкращої виробничої практики та системи аналізу ризиків і критичних контрольних точок (HACCP); 

• критерії безпечності для мікроорганізмів, хімічних речовин і дозволених харчових добавок; 

• вимоги до маркування продукції;

• спеціальне законодавство щодо органічної продукції;

• захист назв конкретних продуктів, що мають унікальні характеристики, пов’язані з географічним місцем їхнього походження, а також традиційних способів виробництва;

• маркування продуктів, в тому числі призначених для специфічних груп населення; наприклад, продукти без глютену, без лактози тощо. 

До сфер, що не регулює законодавство, належить маркування продуктів із сертифікаційними позначками, призначеними для відокремлення харчових продуктів для релігійних цілей або сертифікації якості.

Загальні санітарні норми та принципи

Для забезпечення захисту здоров'я споживачів ЄС, експортеру потрібно дотримуватися низки законодавчих актів ЄС, які встановлюють вимоги до виробництва, торгівлі та офіційного контролю харчових продуктів тваринного походження. 

Основна увага щодо безпечності харчових продуктів базується на ідеї, що під час процесу виробництва (від сировини до кінцевого продукту) кожен оператор ринку харчового бізнесу піклується про виконання вимог законодавства щодо своєї частини цього харчового ланцюга, щоб забезпечити простежуваність та підтвердити безпечність кінцевого продукту. Це дозволяє швидко та ефективно вирішувати проблеми, як тільки вони виникають:

• корми є відправною точкою в молочному ланцюзі – від кормів залежить якість та кількість виробленого молока, а також можливе потрапляння через них до молока сторонніх забруднювачів;

• до води, яка використовується на всіх етапах харчового ланцюга (для напування тварин, миття молочного обладнання, тари, вода, яка використовується при виготовленні молочних продуктів на переробній потужності) висуваються вимоги до якості та безпечності;

• на рівні господарства з виробництва молока оператори ринку повинні приділяти особливу увагу: вимогам до доїльного обладнання, доїння та в цілому гігієнічним вимогам у господарствах, вимогам до збору, зберігання та транспортуванню молока, здоров’ю та благополуччю тварин, правильному використанню ветеринарних лікарських засобів, особливо протимікробних, молочному обладнанню;

• молоко сире необхідно за належних умов транспортувати з господарства з виробництва молока на переробну потужність, де його піддають термічній обробці, наприклад, пастеризації або стерилізації, і переробляють у споживчі продукти, а також в інгредієнти, які використовують в харчовій, кормовій, фармацевтичній та іншій промисловості, дотримуючись встановлених стандартів. 

Виробництво молока та молочних продуктів підлягає дотриманню загальних та спеціальних гігієнічних вимог, викладених у кількох європейських регламентах –  Регламенти (ЄС) №№ 178/2002,  852/2004,  853/2004. Вони встановлюють загальні принципи та вимоги до безпечності харчових продуктів та гігієни виробництва, спеціальні вимоги до виробництва продуктів тваринного походження.

Регламент (ЄС) 852/2004 застосовується до всіх етапів виробництва, переробки та введення в обіг харчових продуктів, а також до експорту. Він встановлює загальні правила для операторів ринку харчових продуктів щодо гігієни виробництва харчових продуктів:

• головна відповідальність за безпечність харчових продуктів покладена на оператора ринку;

  • забезпечення безпечності харчових продуктів на всіх етапах харчового ланцюга;

  • забезпечення холодового ланцюга;

  • застосування належної гігієнічної практики виробництва та впровадження процедур, заснованих на принципах НАССР;

  • мікробіологічні критерії та вимоги до дотримання температурного режиму на основі науково обґрунтованого оцінювання ризиків;

  • імпортні харчові продукти мають принаймні той самий або еквівалентний стандарт гігієни, що й харчові продукти, вироблені в ЄС.

Спеціальні гігієнічні правила для харчових продуктів тваринного походження (Регламент (ЄС) 853/2002) визначають гігієнічні вимоги до виробництва молока та молочних продуктів, здоров’я тварин та встановлюють критерії для сирого молока та вимоги до молочних продуктів:

• безпечне сире молоко високої якості повинно надходити від здорових тварин, тому здоров’я тварин є головним пріоритетом. Регламент 853/2004 встановлює вимоги до здоров’я тварин та молока при деяких хворобах тварин, наприклад бруцельоз, туберкульоз, та використання ветеринарних лікарських засобів в господарствах з виробництва молока;

• належна гігієна в господарствах з виробництва молока має вирішальне значення для отримання безпечного молока. Щоб запобігти забрудненню молока корова повинна утримуватися в належних приміщеннях; висуваються вимоги до молочного обладнання; встановлюються процедури щодо утилізації гною, сміття та поводження із небезпечними речовинами;

• крім того, якість молока підтримується на найвищому рівні завдяки належному охолодженню під час зберігання та транспортування. Зокрема, відразу після доїння молоко має бути охолоджено до температури не вище 8°C у разі щоденного збору або не вище 6°C, якщо збір не щоденний;

• під час транспортування необхідно підтримувати холодовий ланцюг таким чином, щоб після прибуття на переробне підприємство температура молока не перевищувала 10°C;

• Регламентом (ЄС) 853/2004 також встановлено гігієнічні вимоги до транспортування молока, зокрема, до ємностей, що використовуються для транспортування молока та молозива від господарства з виробництва молока до переробного підприємства;

• на практиці це охоплюватиме прийом і доставку, проектування, будівництво, встановлення та технічне обслуговування молоковозів, очищення та дезінфекцію, а також загальну документацію.

Принципи НАССР 

На кожній стадії виробництва, переробки та обігу харчових продуктів, включаючи роздрібну торгівлю, оператори ринку здійснюють ряд заходів як частину процедур, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (англ. Hazard Analysis and Critical Control Point – HACCP), що є основою для запобігання ризикам, пов'язаним з харчовими продуктами:

a) виявлення будь-яких небезпек, яким необхідно запобігти, усунути або зменшити до прийнятного рівня;

b) встановлення критичних контрольних точок на етапі або етапах, коли контроль є важливим для запобігання або усунення небезпеки, або для зменшення її до прийнятного рівня;

c) встановлення рівнів (значень) у критичних контрольних точках, які дозволяють розрізнити прийнятний рівень ризику від неприйнятного для запобігання, усунення або зменшення виявлених небезпек;

d) встановлення та впровадження ефективних процедур моніторингу у критичних контрольних точках;

e) запровадження коригуючих дій, коли моніторинг демонструє, що рівні (значення) небезпеки у критичній контрольній точці виходить за встановлені рівні;

f) запровадження регулярних процедур перевірки того, що заходи, викладені в підпунктах а) – е), працюють ефективно;

g) документування і ведення записів (фіксування) даних відповідно до розміру і специфіки роботи оператора ринку, щоб продемонструвати ефективне застосування заходів, викладених у підпунктах а) – f).

Коли до продукту, процесу чи будь-якого етапу виробництва вносяться будь-які зміни, оператори ринку повинні переглянути процедури та внести необхідні коригування.

Мікробіологія

Законодавством ЄС (Регламент (ЄС) №2073/2005) встановлено мікробіологічні критерії для продуктів харчування.

Регламентом встановлено критерії безпечності щодо харчових бактерій, їх токсинів та метаболітів. Так молочну продукцію залежно від виду обов΄язково необхідно контролювати на такі показники як: сальмонела, Listeria monocytogenes, Enterobacter sakazakii, ентеротоксини стафілокока – відповідно до розділу 1 Додатку І до Регламенту (ЄС) №2073/2005.

Крім того, цим же Регламентом встановлено гігієнічні критерії технологічного процесу для молока та молочних продуктів – пунктом 2.2. розділу 2 Додатку І Регламенту (ЄС) №2073/2005. 

Оператори ринку повинні забезпечити відповідність харчових продуктів мікробіологічним критеріям. З цією метою оператори ринку на кожному етапі виробництва, переробки та обігу харчових продуктів, включаючи роздрібну торгівлю, повинні вживати заходів, як частину своїх процедур, заснованих на принципах HACCP, разом із впровадженням належної гігієнічної практики, для забезпечення наступного:

(а) постачання, обробка та переробка сировини та харчових продуктів, що знаходяться під їх контролем, здійснюються таким чином, щоб відповідають гігієнічним критеріям технологічного процесу;

(б) критерії безпечності харчових продуктів, які застосовуються протягом усього терміну придатності харчових продуктів, дотримуються за умов належного транспортування, зберігання та використання.

За необхідності оператори ринку, відповідальні за виробництво харчових продуктів, проводять дослідження відповідно до Додатку II Регламенту (ЄС) №2073/2005 з метою вивчення відповідності критеріям протягом усього терміну їх придатності. Зокрема, це стосується готових до споживання харчових продуктів, які здатні підтримувати ріст Listeria monocytogenes і можуть становити ризик для споживачів.

Забруднювачі

Забруднювачі можуть потрапити у в молочні продукти на різних етапах їх виробництва, пакування, транспортування або зберігання, а також можуть бути наслідком забруднення із навколишнього середовища. 

Процедури ЄС щодо  забруднювачів у харчових продуктах регулюється Регламентом (ЄС) 315/93:

• харчові продукти, що містять забруднюючі речовини у недопустимій (з точки зору охорони здоров'я) кількості, зокрема на токсикологічному рівні, не можуть бути допущені на ринок ЄС;

• рівні забруднювачів у харчових продуктах повинні бути мінімізовані, цього можна досягти, дотримуючись рекомендованих належних практик виробництва;

• встановлюються максимальні рівні для певних забруднювачів з метою захисту споживачів.

ЄС здійснює офіційний контроль за забруднювачами у харчових продуктах тваринного походження, що надходять до ЄС з третіх країн, та будь-яких інших харчових продуктів, розміщених на ринку ЄС відповідно до Регламенту (ЄС) 2022/932. Цей Регламент встановлює мінімальну частоту контролю та вимоги до планів  контролю за харчовими продуктами тваринного походження, як до тих, що надходять до ЄС, так і до харчових продуктів, розміщених на ринку ЄС.

Для молока (включає сире молоко, молочні продукти, молозиво та продукти на основі молозива всіх видів) встановлена частота контролю як мінімум 1% імпортованих партій.

Контроль залишків пестицидів

Регламент (ЄС) 396/2005 встановлює максимально-допустимі рівні залишків пестицидів (Maximum Residue Levels – MRL) у харчових продуктах та кормах рослинного і тваринного походження.

Додатки до Регламенту (ЄС) 396/2005 містять перелік продуктів рослинного і тваринного походження, що підлягають контролю, та MRL, що застосовуються до них:

• список продуктів, до яких застосовуються MRL – Додаток (Annex) I;

• список максимально-допустимих рівнів залишків пестицидів (MRL) – Додаток (Annex) II;

• список пестицидів, для яких максимально-допустимі рівні залишків пестицидів (MRL) не встановлено через їх низький ризик – Додаток (Annex) IV;

• перелік значень максимально-допустимих рівнів залишків пестицидів за замовчуванням – Додаток (Annex) V;

• список пестицидів, що використовуються як фуміганти, для яких державам-членам дозволено застосовувати спеціальні відступи до того, як продукти будуть введені в обіг Додаток (Annex) VII.

Для зручності пошуку інформації створена База даних пестицидів ЄС (EU Pesticides Database), яка дозволяє користувачам шукати інформацію про активні речовини, що використовуються в засобах захисту рослин, максимально-допустимі рівні залишків пестицидів (MRL) у харчових продуктах та екстрених дозволах на засоби захисту рослин у державах-членах.

Контроль залишків пестицидів здійснюють компетентні органи країни-експортера (в Україні – Держпродспоживслужба). Кожна країна надає план контролю залишків пестицидів, виконуючи таким чином умову 2 щодо авторизованих країн, яким дозволено експортувати певну продукцію тваринного походження (більш детально про авторизацію – див. підрозділ Імпорт молока та молочних продуктів для споживання людиною до ЄС).

Контроль залишків ветеринарних препаратів

Регламент (ЄС) 470/2009 встановлює процедури щодо встановлення максимально-допустимих рівнів залишків (MRL) фармакологічно активних речовину харчових продуктах тваринного походження. MRL встановлено Регламентом (ЄС) 37/2010.

Вантажі харчових продуктів тваринного походження (імпортовані з третьої країни або вироблені в ЄС) не будуть розміщені на ринку ЄС та будуть відхилені, якщо:

• містять залишки фармакологічно активних речовини в концентраціях, що перевищують встановлені законодавством ЄС MRL (див. таблицю 1 у Додатку до Регламенту (ЄС) 37/2010);

• або містять залишки заборонених фармакологічно активних речовини, для яких в ЄС не встановлено MRL (не зазначених в таблиці 1 у Додатку до Регламенту (ЄС) 37/2010);

• або містять залишок фармакологічно активних речовин, заборонених до використання для продуктивних тварин в ЄС (зазначена у таблиці 2  Додатку до Регламенту (ЄС) 37/2010).

Контроль інших забруднювачів

Максимальні рівні певних забруднювачів для молочних продуктів встановлені також Регламентом (ЄС) 2023/915 (який замінив Регламент (ЄС) 1881/2006).

Контроль залишків здійснює компетентні органи країни експортера (в Україні – Держпродспоживслужба). Кожна країна надає план контролю залишків, виконуючи таким чином умову 2 щодо авторизації країн, яким дозволено експортувати певну продукцію тваринного походження (більш детально про авторизацію – див. розділ Імпорт молока та молочних продуктів для споживання людиною до ЄС).

Простежуваність та ідентифікаційні позначки

Простежуваність харчових продуктів є важливим елементом для забезпечення безпечності харчових продуктів. 

Регламент 178/2002 визначає «простежуваність» як можливість простежити і прослідкувати на всіх стадіях виробництва, перероблення і розповсюдження за харчовими продуктами, кормами, продуктивними тваринами чи речовинами, які призначені для включення або очікується, що вони будуть включені в харчові продукти чи корми. 

Молокопереробні потужності повинні забезпечити, щоб усі продукти, які виробляються ними та розміщені на ринку, мали ідентифікаційну позначку (Регламент 853/2004, Додаток II, Розділ I). Позначка повинна містити назву країни, в якій розташована потужність, що може бути написана повністю чи дволітерним кодом згідно з відповідним стандартом ISO. Позначка повинна містити номер експлуатаційного дозволу потужності. Номер експлуатаційного дозволу українських підприємств має наступний формат: а-UA-10-10-01-VІІІ-FFPP-е.

Оператори ринку харчових продуктів і кормів повинні бути в змозі ідентифікувати: 

• будь-яку особу, яка здійснила постачання їм харчових продуктів, кормів, продуктивних тварин чи будь-яких речовин, що призначені для включення або щодо яких очікується включення в харчові продукти чи корми;

• підприємства, яким було поставлено їхні продукти.

Така інформація повинна бути доступною компетентним органам на їхню вимогу.

Як передбачено регламентом (ЄС) 178/2002, щоразу, коли є підозра, що вимоги безпечності харчових продуктів не були дотримані, оператори ринку вилучають продукт з ринку як запобіжний захід і негайно повідомляють компетентні органи. 

Якщо продукт, можливо, вже надійшов до споживача, оператор ринку буде інформувати споживачів про причину його вилучення та, якщо необхідно, відкликати від споживачів продукти, які їм уже були поставлені. 

Маркування молочних продуктів

Всі харчові продукти, що продаються в Європейському Союзі (ЄС), повинні відповідати правилам маркування ЄС, які спрямовані на забезпечення того, щоб споживачі отримали всю необхідну інформацію, щоб зробити усвідомлений вибір під час придбання продуктів харчування.

Існує два типи положень про маркування, які застосовуються до харчових продуктів:

1. Загальні правила маркування харчових продуктів;

2. Конкретні положення для певних груп продуктів. Зокрема частково або повністю зневоднене молоко має відповідати спеціальним правилам маркування.

Загальні правила маркування 

Регламент (ЄС) 1169/2011 визначає, яка обов’язкова інформація має бути нанесена на маркування:

• назва продукту;

• перелік інгредієнтів (якщо певний інгредієнт може спровокувати алергію або непереносимість, він має бути позначений і виділений. Перелік інгредієнтів, які можуть спровокувати алергію, наданий у Додатку 2 Регламенту №1169/2011);

• маса нетто;

• термін придатності;

• умови зберігання та / або споживання;

• країна походження або регіон;

• назва і адреса оператора ринку;

• інструкції з використання / споживання;

• інформація про поживну цінність (енергетична цінність, кількість жирів, вуглеводів, білків, цукрів та солі). Обов'язкові дані можуть бути доповнені додатковою інформацією про кількість мононенасичених, поліненасичених, поліолів, крохмалю або клітковини.

Мінімальний розмір шрифту для обов'язкової інформації – 1,2 мм. Вищезазначена інформація повинна бути розміщена на упаковці або на етикетці, прикріпленій до упакованих харчових продуктів. У випадку попередньо упакованих харчових продуктів, призначених для громадського харчування (продукти, які продаються гуртом), обов'язкова інформація повинна міститись у комерційних документах, а назва, за якою вони продаються, термін придатності та назву виробника – на зовнішній упаковці.

Відповідальність за маркування покладається на імпортера чи дистриб'ютора ЄС, але як виробник / експортер в Україні, ви повинні мати можливість надати таку інформацію своєму імпортеру.

Спеціальні правила маркування

В ЄС діють спеціальні положення щодо маркування, які застосовуються до конкретних груп харчових продуктів, щоб дати споживачам більш детальну інформацію про зміст та склад цих продуктів. 

Зокрема, частково або повністю зневоднене консервоване молоко, призначене для споживання людьми, повинно відповідати спеціальним положенням, встановленим Директивою № 2001/114/ЄС. Ці положення доповнюють загальні правила щодо маркування харчових продуктів, передбачені європейським законодавством.

Зазначена Директива поширюється на такі продукти:

• частково зневоднене молоко (підсолоджене чи ні);

• повністю зневоднене молоко (з різним вмістом жирів).

Директива визначає конкретні позначення, які використовуються у певних країнах та певними мовами (див. Додаток II до Директиви).

Етикетка повинна містити інформацію про:

• відсоток жиру (крім згущеного молока, підсолодженого згущеного частково знежиреного молока та сухого знежиреного молока);

• масову частку загальної сухої речовини молока (для різних видів частково зневодненого молока);

• метод розведення або відновлення (для зневодненого молока);

• що продукт не призначений для харчування немовлят віком до дванадцяти місяців (для зневодненого молока).

Інформаційна система маркування харчових продуктів (Food labelling information system (FLIS)

Інформаційна система маркування харчових продуктів надає зручне ІТ-рішення, яке дозволяє користувачам вибирати харчові продукти та автоматично отримувати обов’язкові позначки маркування ЄС 23 мовами ЄС. Система також містить посилання на відповідні законодавчі положення та існуючі керівні документи. Інформаційна система маркування харчових продуктів є виключно інструментом документування та не має юридичної сили.

Система FLIS спрямована на покращення виконання відповідного законодавства операторами ринку харчових продуктів. 

Наприклад, при виборі продукту «Зневоднене молоко /Dehydrated milk» ми отримуємо перелік інформації – 17 категорій, яку потрібно зазначити на маркуванні, з посиланням на відповідне регулювання, положення законодавчих актів, посиланням на керівництва (за наявності):

1. Назва продукту (Directive (EC) 2001/114, Article 3.1.; Regulation (EU) 1169/2011, Article 9.1.(a))

2. Список інгредієнтів (Regulation (EU) 1169/2011, Article 9.1.(b), Article 19.1.(e))

3. Вказівка на інгредієнт або технологічну речовину, що викликає алергію або непереносимість  (Regulation (EU) 1169/2011, Article 9.1.(с))

4. Кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів (Regulation (EU) 1169/2011, Article 9.1.(d))

5. Нетто (Regulation (EU) 1169/2011, Article 9.1.(e))

6. Дата мінімального терміну придатності «найкраще до» або дата «вжити до» (Regulation (EU) 1169/2011, Article 9.1.(f))

7. Будь-які спеціальні умови зберігання та / або умови використання (Regulation (EU) 1169/2011, Article 9.1.(g))

8. Ім'я або назва компанії та адреса відповідального оператора ринку харчових продуктів (Regulation (EU) 1169/2011, Article 9.1.(h))

9. Країна походження або місце походження (Regulation (EU) 1169/2011, Article 9.1.(i))

10. Інструкції щодо застосування: рекомендації щодо методу розведення або відновлення, включаючи деталі щодо вмісту жиру в розведеному або відновленому продукті (Directive (EC) 2001/114, Article 3.3.; Regulation (EU) 1169/2011, Article 9.1.(j)

11. Інформація про поживну цінність (Regulation (EU) 1169/2011, Article 9.1.(l))

12. Індикація партії (Directive (EC) 2011/91, Article 2.1)

13. Використання терміну «молоко» в молочних продуктах (Regulation (EU) 1308/2013, Annex VII, Part III 1)

14. Необхідно вказати вид тварини, від якого походить молоко, якщо воно не коров'яче (Regulation (EU) 1308/2013, Annex VII Part III 4)

15. Масова частка жиру та масова частка загальної сухої речовини молока (Directive (EC) 2001/114, Article 3.2)

16. Розміщення вказівок на зовнішній упаковці для частково або повністю зневодненого консервованого молока в упаковках вагою менше 20 г, упакованого у зовнішню упаковку (Directive (EC) 2001/114, Article 3.4)

17. Заява про те, що продукт «не призначений для харчування немовлят віком до 12 місяців» (Directive (EC) 2001/114, Article 3.5)

Маркування матеріалів, призначених для контакту з харчовими продуктами

Регламент (ЄС) №1935/2004 встановлює правила маркування матеріалів, призначених для контакту з харчовими продуктами.

Згідно вимог Регламенту (ЄС) 1935/2004, вироби, призначені для контакту з харчовими продуктами, включаючи пакувальні матеріали та контейнери, мають бути позначені написом «для контакту з харчовими продуктами» або марковані символом «склянка і виделка». Групи матеріалів та виробів, призначених для контакту з харчовими продуктами, перелічені у Додатку I до Регламенту.

Такі вироби мають супроводжуватися декларацією про відповідність, яку складає виробник пакування. Виробник пакування, складаючи декларацію, бере на себе відповідальність за відповідність пакування вимогам Регламенту.

Регламент (ЄС) №2023/2006 встановлює правила щодо належної виробничої практики, комбінації матеріалів та виробів, призначених для контакту з харчовими продуктами, або вторинних матеріалів, виробів, що використовуються у процесі їх виготовлення.

Також під дію спеціальних правил підпадає застосування друкарських фарб на стороні матеріалу чи виробу, що не контактує з харчовим продуктом.

Крім того, в ЄС діють декілька Регламентів, які встановлюють спеціальні умови щодо розміщення на ринку ЄС пластикових матеріалів та виробів, призначених для контакту з харчовими продуктами.

Більш детальну інформацію про речовини, які використовуються у матеріалах та виробах, призначених для контакту з харчовими продуктами, можна отримати за посиланням.

Інструкції з гігієни, стандарти Codex Alimentarius

У Регламенті (ЄС) № 852/2004 щодо гігієни харчових продуктів зазначено, що «посібники з належної практики є цінним інструментом допомоги операторам ринку харчових продуктів на всіх етапах харчового ланцюга у дотриманні правил харчової гігієни та застосуванні принципів НАССР».

Комісія Codex Alimentarius, заснована в 1963 році Продовольчою та сільськогосподарською організацією Об’єднаних Націй (FAO) і Всесвітньою організацією  охорони здоров‘я (WHO), розробляє гармонізовані міжнародні харчові стандарти, настанови та кодекси практики для захисту здоров’я споживачів і забезпечення чесної торгової практики при торгівлі харчовими продуктами. Для молочних продуктів доступні такі документи:

• CXS 207-1999 Standard for Milk Powders and Cream Powder (Стандарт на молоко та вершки сухі)

• CXS 243-2003 Standard for Fermented Milks (Стандарт на кисломолочні продукти)

• CXS 250-2006 Standard for a Blend of Evaporated Skimmed Milk and Vegetable Fat (Стандарт на суміш знежиреного згущеного молока та рослинного жиру)

• CXS 251-2006 Standard for a Blend of Skimmed Milk and Vegetable Fat in Powdered Form (Стандарт на суміш знежиреного молока та рослинного жиру в формі порошку)

• CXS 252-2006 Standard for a Blend of Sweetened Condensed Skimmed Milk and Vegetable Fat (Стандарт на суміш знежиреного згущеного молока з цукром і рослинного жиру)

• CXS 280-1973 Standard for Milkfat Products (Стандарт на продукти з молочних жирів)

• CXS 281-1971 Standard for Evaporated Milks (Стандарт на частково зневоднене молоко)

• CXS 282-1971 Standard for Sweetened Condensed Milks (Стандарт на згущене молоко з додаванням цукру)

• CXS 206-1999 General Standard for the Use of Dairy Terms (Загальний стандарт використання молочних термінів)

• CXS 253-2006 Standard for Dairy Fat Spreads (Стандарт на молочні спреди)

• CXS 331-2017 Standard for Dairy Permeate Powders (Стандарт на пермеат молочний у порошку)

• CXS 288-1976 Standard for Cream and Prepared Creams (Стандарт на вершки та продукти з вершків)

• CXS 208-1999 Group Standard for Cheeses in Brine (Груповий стандарт на сири розсільні)

• CXS 221-2001 Group Standard for Unripened Cheese including Fresh Cheese (Груповий стандарт на сири без дозрівання, включаючи свіжі сири)

• CXS 273-1968 Standard for Cottage Cheese (Стандарт на домашній кисломолочний сир)

• CXS 275-1973 Standard for Cream Cheese (Стандарт на вершковий сир)

• CXS 278-1978 Standard for Extra Hard Grating Cheese (Стандарт на екстра тверді сири)

• CXS 283-1978 General Standard for Cheese (Загальний стандарт на сири)

• CXS 284-1971 Standard for Whey Cheeses (Стандарт на сироваткові сири)

   

Більше стандартів – на сайті Codex Alimentarius за посиланням.

Крім стандартів, можна використовувати посібники та керівництва, а також найкращі виробничі практики. Документи доступні безкоштовно, у 5-мовних версіях.

Добровільні стандарти

BRCGS Food Safety (https://www.brcgs.com )

Добровільний стандарт, розроблений зацікавленими сторонами, щоб дозволити виробникам продемонструвати, що вони працюють за високими стандартами безпечності харчових продуктів та управління якістю. Стандарт базується на принципах HACCP, що підтримуються документованою системою управління якістю та найкращими виробничими процесами, які оцінюються за допомогою щорічного аудиту. 

Стандарт, розроблений за участю промисловості, забезпечує основу для управління безпечністю, цілісністю, законністю та якістю продукції, а також оперативним контролем цих критеріїв у виробництві, переробці та упаковці харчових продуктів та харчових інгредієнтів.

Food Safety System Certification 22000 (https://www.fssc.com/schemes/fssc-22000/ )

FSSC 22000 впливає на глобальну безпечність харчових продуктів протягом 15 років. Схема надає модель сертифікації, яку можна використовувати у харчовій промисловості та пов’язаному ланцюжку поставок для забезпечення стандартів і процесів безпечності харчових продуктів. FSSC 22000 визнано GFSI* та відповідає опису категорії харчового ланцюга, як визначено в ISO 22003-1:2022.

IFS Food Standard (https://www.ifs-certification.com )

Стандарт сертифікації IFS Food був розроблений ключовими гравцями в сфері торгівлі харчовими продуктами, харчовій промисловості, системі громадського харчування та органами сертифікації. Мета стандарту – безпечні та якісні харчові продукти.

IFS Food визнаний Глобальною ініціативою з безпечності харчових продуктів (GFSI)* і діє у всьому світі. Сертифікація IFS Food зосереджена на забезпеченні якості обробки та упаковки харчових продуктів і пов’язаних з ними процесах. 

*Global Food Safety Initiative (GFSI) (https://mygfsi.com )

Глобальна ініціатива з безпечності харчових продуктів GFSI створена з метою підвищення рівня безпечності харчових продуктів по всьому світу через гармонізацію стандартів щодо безпечності харчових продуктів. GFSI не встановлює власні стандарти, але вона працює як платформа для визначення «бенчмарків» або критеріїв, за якими можна оцінювати існуючі стандарти безпечності харчових продуктів, такі як BRC (British Retail Consortium), SQF (Safe Quality Food), IFS (International Featured Standards), FSSC 22000 та інші.

GFSI сприяє уніфікації різних національних та міжнародних стандартів безпечності харчових продуктів – стандарти, визнані GFSI, приймаються багатьма роздрібними мережами, виробниками харчових продуктів та іншими зацікавленими сторонами по всьому світу, що спрощує доступ до міжнародних ринків. Для компаній, що експортують свою продукцію, відповідність стандартам, визнаним GFSI, може зменшити необхідність проходження множинних аудитів від різних покупців, що, в свою чергу, знижує витрати та збільшує оперативність ведення бізнесу.

Таким чином, ідея GFSI «один раз перевірено, прийнято скрізь» зменшує дублювання зусиль у перевірках і аудитах безпечності харчових продуктів, що, в свою чергу, сприяє підвищенню ефективності ланцюгів постачань харчових продуктів і зниженню витрат для постачальників харчових продуктів

Галузеві асоціації та спеціалізовані виставки

European Milk Board asbl (EMB) 
Rue de la Loi 155 B-1040 Brussels 
Tel: +32 2808 1935 Fax: +32 2808 8265
 office@europeanmilkboard.org 

https://www.europeanmilkboard.org 

European Dairy Association

Av. d’Auderghem, 22 – 28 BE-1040 Brussels 
Tel +32 2 549 50 40

http://eda.euromilk.org

European Whey Processors Association 
Av. d’Auderghem, 22 – 28 BE-1040 Brussels 
Tel +32 2 549 50 47

http://ewpa.euromilk.org 

Ecolait 

Rue Belliard 199 B-1040 Brussels, Belgium 
Tel: +32 2 230 44 48 
info@eucolait.eu 

https://www.eucolait.eu/

Спеціалізовані виставки/ярмарки

Anuga Food Fair (щодва роки)  

Кельн, Німеччина

Найбільший у світі ярмарок, на якому представлені різноманітні харчові продукти: напої, м'ясо і м’ясні продукти, молочні вироби, випічка, органічні продукти та ін. У рамках Anuga діє спеціальний ярмарок Anuga Dairy – один із лідерів серед виставок / ярмарок у галузі молочної промисловості.

DAIRY EXPO SOFIA 

Софія, Болгарія 

Міжнародна виставка молока та молочних продуктів, сировини та інгредієнтів для молочної промисловості, упаковки, лабораторного обладнання, машин і технології для виробництва, переробки, упаковки і маркування тощо.

Foodexpo (щодва роки)

Хернінг, Данія

Foodexpo організовується у співпраці з 12 провідними торговельними організаціями у сфері продовольчого обслуговування, HoReCa та роздрібної торгівлі. Foodexpo – найбільший продовольчий ярмарок у північних країнах. У 2023 році Foodexpo мав 460 експонентів, 21553 відвідувачів, 6646 компаній-відвідувачів.

FOOD EXPO (щорічна)

Афіни, Греція 

Провідна виставка у Греції, одна з найважливіших та найвпливовіших у південно-східній Європі у галузі харчових продуктів та напоїв.

Salon International de Alimentacion, SIAL (щодва роки)

Париж, Франція 

SIAL Paris — це провідна міжнародна виставка харчової промисловості, яка залучає учасників із понад 100 країн, включаючи виробників харчових продуктів, дистриб’юторів та шеф-кухарів, пропонуючи можливості для встановлення ділових контактів та демонстрації новітніх продуктів і технологій.

На виставці SIAL Paris велика увага приділяється інноваціям в харчовій промисловості, включаючи конкурс інновацій та саміти з актуальних питань галузі, таких як сталий розвиток та штучний інтелект.

Biofach (щорічна) 

Нюрнберг, Німеччина 

Провідна подія в галузі органічної продукції. Під час виставки проводяться семінари щодо органічного землеробства і переробки. Представлені органічні продукти, послуги для виробників, обладнання.

Warsaw Food Expo (щорічна)

Варшава, Польща

Warsaw Food Expo є однією з двох найважливіших галузевих подій у Польщі, присвячених харчовому сектору. Виставка має суто діловий характер і є чудовою платформою для діалогу між виробниками та дистриб’юторами харчових продуктів. 

WorldFood Istanbul (щорічна) 

Стамбул, Туреччина

WorldFood Istanbul – це ефективний інструмент для збільшення продажів, просування продукції та залучення нових клієнтів шляхом прямого контакту з великою кількістю представників роздрібних мереж і оптових підприємств, зацікавлених у закупівлі продуктів харчування.

Додаткова інформація

• Cайт Європейської комісії, сторінка поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (EU-Ukraine Deep and Comprehensive Free Trade Area): лінк

• Cайт Європейської комісії, Харчова безпека / Food Safety, законодавство, керівництва щодо регулювання харчового сектору: link

• Cайт Європейської комісії, реєстр національних посібників з належної гігієнічної практики: link

• Cайт Європейської комісії, RASFF Window (Rapid Alert System for Food and Feed) – онлайн-база даних повідомлень та сповіщень про невідповідність харчовому законодавству: link 

• Cайт Європейської комісії, інформаційна система маркування харчових продуктів FLIS: link

• Cайт Європейської комісії, Митний тариф ЄС (TARIC – EU Customs Tariff): link

• Cайт Європейської комісії, квоти (адміністрування «перший прийшов – перший обслуговується»), Tariff quota consultation: link

• Європейська комісія, Розвиток сільського господарства і сільських територій, Торгівля та квоти: link

• Європейська комісія, Розвиток сільського господарства і сільських територій, Сектор молочних продуктів: link

• Cайт Європейської комісії, база класифікаційних рішень ЄС (European Binding Tariff Information): link

• Cайт Європейської комісії, податки: link

• Перелік схвалених виробництв за межами ЄС, що мають право постачати до ЄС харчову продукцію тваринного походження: link 

• TRACES, онлайн-платформа Європейської Комісії для сертифікації здоров’я тварин і рослин, необхідної для імпорту тварин, продуктів тваринного походження, харчових продуктів і кормів нетваринного походження та рослин до ЄС, а також торгівлі в ЄС та експорту тварин і тварин деякі продукти тваринного походження: link

• Сайт Європейської комісії про прикордонний ветеринарний контроль: link

Бази даних/реєстри Європейського Союзу

• Харчові добавки: link 

• Ароматизатори: link

• Реєстр заяв про властивості та користь для здоров‘я: link

• Залишки пестицидів та MRL: link

• Референс-лабораторії ЄС, Регламент (ЄС) № 2017/625: link

Codex Alimentarius

• Стандарти: link

• Найкращі практики: link

• Керівництва: link

• Залишки пестицидів у продуктах харчування, онлайн база даних: link

• Залишки ветеринарних препаратів, онлайн база даних: link

• Онлайн-база даних Загального стандарту харчових добавок (GSFA): link