Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою
(Хелпдеск до Канади)
Тарифи та тарифні квоти
Зверніть увагу! Канада у травні 2022 року оголосила про скасування всіх ввізних мит і тарифних квот на українську продукцію як спосіб підтримки України у війні з рф.
Цей режим набуде чинності після ухвалення офіційними органами Канади. The Canada Border Services Agency оприлюднить повідомлення, у якому детально буде описано, як діятиме даний режим для імпортерів.
Додаткова інформація – повідомлення Міністерства економіки України, Department of Finance Canada (Канада)
Канада й Україна підписали угоду про вільну торгівлю 11 липня 2016 року. Після проходження внутрішніх процедур ратифікації CUFTA набрала чинності 1 серпня 2017 року. Сама Угода складається з 19 глав, 21 пов‘язаних з ними додатків, а також тарифних графіків України та Канади. Наразі CUFTA охоплює лише торгівлю товарами. Однак, відповідно до статті 19.2 Канада й Україна беруть на себе зобов‘язання переглянути Угоду протягом двох років з метою розширення сфери її дії, включаючи, зокрема, положення про транскордонну торгівлю послугами, фінансові послуги, інвестиції, телекомунікації тощо. Тим часом, Угода між Урядом України та Урядом Канади про сприяння та захист інвестицій (1994 р.) залишається в силі.
CUFTA передбачає скасування ввізних мит на імпорт 98% українських промислових та сільськогосподарських товарів. Виняток становлять легкові автомобілі (щодо них встановлений перехідний період в 7 років, за яким ввізні мита поступово буде знижено до 0%) та 108 тарифних ліній сільськогосподарських продуктів (птиця, молочні продукти, яйця і яєчні продукти, сири тощо) – їх можна буде експортувати без мит в рамках глобальних тарифних квот Канади (Tariff Rate Quotas, TRQ).
Не варто також турбуватися, що канадські товари вмить переповнять український ринок. Не зважаючи на двосторонній характер зобов’язань у рамках Угоди, Україні вдалося в ході переговорів вибороти асиметричну порівняно з Канадою лібералізацію доступу до свого ринку. Як наслідок, з 01.08.2017 року скасовано ввізні мита приблизно на 80% канадського імпорту. Для решти сільськогосподарських і промислових товарів з Канади Україна відкриватиме свій ринок поступово, з перехідним періодом у 3 (три), 5 (п’ять) та 7 (сім) років.
Також Україна зберігає тарифні квоти (TRQ) на заморожену свинину, деякі види відходів свинини та сало. Цукор із режиму вільної торгівлі виключено. На деякі продукти з м’яса птиці ввізне мито зменшиться лише на 20% впродовж семи років. Такий асиметричний характер CUFTA допоможе національним виробникам адаптуватися до нового конкурентного середовища.
Ввізне мито під час імпорту в Канаду
Загальна інформація про розмір ввізного мита міститься у Митному тарифі Канади Сanada Customs Tariff. Розмір застосовуваного до товару тарифу залежить від країни походження товару.
Безмитне ввезення в рамках CUFTA
У рамках CUFTA Канада скасувала мито майже на всі українські товари (98%), за винятком деяких автомобілів, ввізне мито на які буде скасоване упродовж 8 років (перехідний період «7»). При цьому в Тарифному графіку Канади зазначені наступні перехідні періоди: (1) «7», що означає поступову лібералізацію мита, та (2) «Е», що означає виключення з-під дії CUFTA.
Нижче у таблиці в якості прикладу зазначено всюдиходи, ввізне мито на які поступово буде скасовано. У даному прикладі відлік починається з 01.08.2017 та ставки ввізного мита у розмірі 6,1%, і показано, як упродовж восьми років ставка зменшуватиметься. В результаті такого зменшення у 2024 та надалі ввізне мито дорівнюватиме нулю.
Рік | Етап | Зменшення ставки ввізного мита | Ставка ввізного мита |
---|---|---|---|
01.08.2017 – 31.12.2017 | 1 | 0,007625 | 5,3% |
2018 | 2 | 0,007625 | 4,5% |
2019 | 3 | 0,007625 | 3,8% |
2020 | 4 | 0,007625 | 3% |
2021 | 5 | 0,007625 | 2,2% |
2022 | 6 | 0,007625 | 1,5% |
2023 | 7 | 0,007625 | 0,7% |
2024 | 8 | 0,007625 | 0% |
Товари з перехідною категорією «Е» у тарифних графіках обох країн виключені з-під дії угоди. Це означає, що на зазначені товари режим вільної торгівлі не поширюється і ставка ввізного мита і надалі застосовуватиметься у режимі найбільшого сприяння (відповідні ставки ввізних мит можна знайти у Митному тарифі Канади). Проте серед таких товарів ви побачите багато товарів, які підпадають під глобальні тарифні квоти Канади. При імпорті таких товарів ввізне мито не стягують, якщо ці товари транспортують в рамках встановленої тарифної квоти. При ввезенні товарів поза встановленої тарифної квоти мито стягують в режимі найбільшого сприяння (Агентство прикордонної служби Канади, Меморандум D10-18-1 «Тарифні квоти»).
У Канаді за розподіл тарифних квот та надання дозволів на ввезення сільськогосподарських товарів відповідає Міністерство міжнародних справ Канади (Global Affairs Canada, GAC). З сільськогосподарських товарів, до яких застосовують тарифні квоти, складено Перелік контрольованого імпорту (Import Control List]. Нижче у таблиці подано ілюстративний перелік тих категорій сільськогосподарських товарів, які імпортуються в Канаду в межах глобальних тарифних квот:
Опис товару | Розмір тарифної квоти |
---|---|
Вершки | 394 тонн |
Сироватка суха | 3 198 тонн |
Масло | 3 274 тонн |
Пшениця | 226 883 тонн |
Ячмінь | 399 000 тонн |
Вироби з пшениці | 123 557 тонн |
Вироби з ячменю | 19 131 тонн |
Яйця інкубаторські для бройлерів | Еквівалент 7 949 000 десятків яєць |
Кури (живі), м'ясо та вироби з них | 39 843,7 тонн |
Індики (живі), м'ясо та вироби з них | 5 588 тонн |
Яловичина та телятина | 76 409 тонн |
Молоко питне | 64 500 тонн |
Молоко згущене/вершки згущені | 11.7 тонн |
Йогурт | 332 тонн |
Маслянка суха | 908 тонн |
Інші товари з вмістом молока | 4 345 тонн |
Сири | 20 411,886 тонн |
Інші молочні вироби | 70 тонн |
Морозиво | 484 тонн |
Яйця та товари з них | Еквівалент 21 370 000 дюжин (десятків) |
Маргарин | 7 558 тонн |
Речовини з вмістом молочного білку | 10 000 тонн |
Увага!
Експортерам слід завжди перевіряти інформацію на сайті Міністерства міжнародних справ Канади, оскільки квоти можуть змінюватись.
Key Dates & Access Quantities 2020 - 2021 Tariff Rate Quotas (TRQs) – Supply-Managed Goods.
NB! Зверніть увагу, що для пшениці, ячменю та виробів з них (Група 10) ставка ввізного мита в межах тарифної квоти та після вичерпання становить «0». Витяг із Митного тарифу Канади наведений нижче.
Генералізована система преференцій (GPT)
Звертаючись до Митного тарифу Канади, ви бачите на сторінці дві колонки (таблиця справа): «Режим найбільшого сприяння» (MFN) та «Система генералізованих преференцій» (GPT).
Це означає, що до товарів, які імпортуються в Канаду з України, може також застосовуватися режим генералізованих преференцій (GPT). Імпортер може подати заяву на застосування до його товарів режиму генералізованих преференцій, якщо товари відповідають вимогам правил походження товарів, та ввозити їх за ставкою, меншою, ніж у режимі найбільшого сприяння.
Якщо товар відповідає вимогам, за яких може застосовуватися режим генералізованих преференцій, експортер заповнює сертифікат про походження форми А (Certificate of Origin – Form A) або замість форми А заповнює «Заяву-декларацію про походження» (Statement of Origin).
Уряди іноземних країн можуть вимагати від експортерів надання експортної документації, засвідченої у країні експортера, проте уряд Канади не вимагає підписання форми А уповноваженим органом країни експортера.
Правила визначення походження
Відповідно до Угоди, лише ті товари, що походять з України, можуть мати преференційний доступ до канадського ринку (і навпаки). Якщо компанія не впевнена, що товар відповідає критерію походження з України, вона можете подати заяву на отримання попереднього рішення стосовно визначення походження. Більш детально про це йтиметься далі.
Для одержання преференційного доступу на ринок Канади в рамках CUFTA необхідно, щоб товар мав українське походження, тобто відповідав правилам походження.
Правила походження – це правила, що визначають країну, в якій товар був повністю отриманий (вироблений) або підданий достатній переробці (обробці) відповідно до критеріїв походження, та інших вимог щодо походження, визначеним у Главі 3 Угоди «Правила та процедури визначення походження».
Інакше кажучи, правила походження необхідні для того, щоб «відфільтрувати» товари на канадському кордоні та визначити, яким товарам надати преференційний режим ввезення у зв'язку з існуванням угоди про вільну торгівлю (на кшталт CUFTA), а яким товарам дозволити ввезення на загальних умовах, тобто із застосуванням ввізного мита в режимі найбільшого сприяння.
Отже, головна функція основних правил визначення походження товарів полягає у визначенні «економічної національності» товару (Там же). Відповідно до CUFTA, товар вважають таким, що походить з України, у трьох випадках, а саме: (a) Повністю одержаний в Україні (стаття 3.4. CUFTA); або (b) Вироблений виключно з матеріалів, що походять з відповідної Сторони [Україна, Канада], у тому числі товарів зазначених у статті 3.5.2. CUFTA [достатня обробка/переробка]; або (с) Підданий достатній обробці/переробці у розумінні статті 3.5. CUFTA (CUFTA, Стаття 3.2). Якщо товар відповідає одній з цих умов, він матиме право на ввезення в Канаду на преференційних умовах.
Розглянемо всі три варіанти в деталях.
a) Товар повністю вироблений в Україні.
Товар безперечно може користуватися преференційним режимом в рамках CUFTA, якщо він «повністю вироблений» в Україні і не містить іноземних матеріалів або частин (складових), що походять з інших країн (CUFTA, Стаття 3.4). Товари вважатимуться «повністю виробленими» в Україні, якщо вони видобуті, вирощені або зібрані в Україні, як, наприклад, корисні копалини (карбонат калію (поташ), руди, газ тощо), овочі (наприклад, пшениця, вирощена в Україні), живі тварини (наприклад, велика рогата худоба або м'ясна худоба, народжена та вирощена в Україні тощо) та продукція, одержана від живих тварин або забитих тварин, народжених і вирощених на території України, а також риба, морські рослини та організми, видобуті в Україні, промислові відходи, зібрані на території України.
б) Товар, вироблений виключно з матеріалів, що походять з України (CUFTA, Стаття 3.2(b).
До товарів буде застосовано преференційний режим в рамках CUFTA і у випадку, якщо їх було повністю виготовлено в Україні виключно з матеріалів, які вважають такими, що походять з України, оскільки вони відповідають специфічним правилам походження товарів, таким як зміна коду в рамках групи, товарної позиції, підпозиції, категорії або підкатегорії, або з однієї групи, товарної позиції, підпозиції, категорії або підкатегорії на іншу (Ці вимоги викладені у Додатку 3-А до Угоди про вільну торгівлю ("Специфічні правила визначення походження товарів") і стосуються також матеріалів неукраїнського походження, що використовуються у виробництві товару, який експортується).
в) Товар, який піддано достатній переробці в Україні.
Якщо ж товар містить імпортні компоненти, варто перевірити, чи відповідає товар критеріям достатньої переробки, щоб переконатися, чи поширюються на нього преференції, які надає CUFTA. Якщо не вдаватися в деталі, це означає корінну зміну форми, вигляду та характеру товару, внаслідок чого його вартість істотно збільшилася порівняно з вартістю, яку товар мав при ввезенні в Україну. Якщо ж брати до уваги всі деталі, то під "остатньою переробкою" мається на увазі наступне:
1) Вимога зміни тарифної класифікації. Якщо у правилі про визначення походження є вимога зміни тарифної класифікації, це означає, що, наприклад, до переробки матеріали неукраїнського походження класифікували за однією, а після завершення переробки в України – за іншою товарною позицією. Специфічні правила визначення походження товарів чітко регламентують, як повинна бути змінена тарифна класифікація, щоб товар вважали таким, що походить з України.
Увага! Тканини та одяг: особливий випадок! За правилом, що стосується одягу та текстильних виробів, у прикладі нижче можемо знайти пояснення вимоги щодо зміни тарифної класифікації одягу з Груп 61 та 62 (Група 61 - Одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні; Група 62 - Одяг та додаткові речі до одягу, текстильні, крім трикотажних).
У Примітці до Групи 61 та 62 зазначено, "що компонент, який визначає тарифну класифікацію товару, повинен відповідати вимогам щодо зміни тарифної класифікації, викладеним у правилі для цього товару". Як ви пам'ятаєте з Правила 3(б), компонентом, який визначає тарифну класифікацію, є компонент, що надає особливого характеру товару. Згаданий приклад демонструє, як компонент, що є визначальним для тарифної класифікації, використовується відповідно до правил визначення походження для визначення походження жіночих сорочок з тканини, до складу якої входять різні матеріали.
Приклад. Компанія «А» виробляє жіночі сорочки з передом та спинкою із трикотажу, і рукавами - з тканини. Склад сорочки: трикотажні перед та спинка складаються з бавовняної тканини (60%) (товарна позиція 52.08), вовняної тканини (35%) та віскозної тканини (5%). Рукави виготовлені з китайської тканини.
Додаток 3-A: Специфічні правила визначення походження товарів Примітка: Для цілей визначення походження товару Груп 61 та 62, правило, яке стосується цього товару, застосовують лише до компоненту, що визначає тарифну класифікацію товару, і такий компонент повинен задовольняти вимоги щодо зміни тарифної класифікації, викладених у правилі для цього товару. Для товарних позицій 61.01 – 61.17 зазначено: Зміна з будь-якої іншої групи, за умови, що продукція закроєна (або є трикотажем, виготовленим за формою) і зшита або іншим чином зібрана на території однієї або обох Сторін; або Зміна на «трикотаж, виготовлений за формою, що не потребує зшивання або іншої збірки» з будь-якої іншої групи. Оскільки трикотажну бавовняну тканину, з якої виготовлені перед та спинка, класифікують у Групі 52 (товарна позиція 52.08), і трикотажна бавовняна тканина надає виробу особливого характеру (відповідно до Правила 3(б)), жіночі сорочки, які класифікують у підпозиції 6106.10, вважають такими, що мають українське походження (зміна з тарифної Групи 52 на тарифну Групу 61).
2) Співвідношення вартості іноземних матеріалів та вартості транзакції. При визначенні співвідношення іноземних матеріалів до вартості транзакції, вартість матеріалів іноземного (неукраїнського) походження обчислюють у відсотковому співвідношенні до вартості транзакції. При цьому вартість транзакції – це сукупна ціна, сплачена за товар, з певним коригуванням на упаковку та інші складові (Угода про митну оцінку – одна з угод Світової організації торгівлі (СОТ). Вона визначає основні принципи оцінки товарів для митних цілей. Детальніша інформація доступна на вебсайті СОТ.
Суть цього методу полягає у тому, що вартість матеріалів іншого походження (CUFTA, Стаття 3.1) можна обчислювати як відсоток від ціни за накладною; зазвичай це ціна, що фактично сплачена чи може бути сплачена виробнику товару за місцем здійснення останньої операції з переробки. Вона повинна також включати вартість усіх матеріалів.
3) Співвідношення вартості іноземних матеріалів та ціни товару на умовах франко-завод. Ціна товару на умовах франко-завод означає обчислення вартості виробництва товару за місцем, в якому було здійснено останню операцію з переробки товару; до неї входить вартість усіх матеріалів, використаних у виробництві товару, який буде експортовано (*В CUFTA зазначено, що у випадку, коли внутрішні податки або обов'язкові платежі включені у вартість товару, при обчисленні вартості транзакції або ціни франко-завод їх не потрібно враховувати). *Ціну франко-завод обчислюють як сукупну вартість:
матеріалів українського та іншого походження;
накладних витрат компанії-виробника;
вартості праці;
інших витрат, здійснених у процесі виробництва (наприклад, мито та податки, сплачені за ввезенні матеріали і не відшкодовані при вивезенні товару);
обґрунтованої суми прибутку.
Одержання попередніх рішень щодо походження товарів. З огляду на складність визначення походження, імпортерам, експортерам або виробникам дозволено звертатися до Агентства прикордонної служби Канади (CBSA) із запитами про винесення попередніх рішень про те, як буде застосовано вимоги CUFTA при ввезенні товарів до Канади. Дозволяється винесення попередніх рішень з широкого кола питань, що стосуються CUFTA, зокрема:
чи можна застосовувати до товарів, що будуть експортовані в Канаду, преференційний режим у рамках CUFTA;
як можна застосовувати правила визначення походження товарів при імпорті в Канаду; та
чи відповідатиме запропоноване маркування товару вимогам позначення країни походження тощо.
Попереднє рішення щодо походження вашого товару гарантуватиме, що його буде визнано таким, що походить з України, та дозволено ввозити в Канаду в рамках УВТ.
Обов'язково слід враховувати, що за винесенням попереднього рішення можна звертатися тільки з приводу майбутніх поставок товару до Канади. Заява про винесення попереднього рішення має бути надана не менше, ніж за 120 днів до ввезення товару. Крім того, існують певні обмеження щодо кількості товарів, стосовно яких подається заява: зазвичай Агентство прикордонної служби Канади (CBSA) прийматиме водночас заяви не більше ніж щодо п'яти окремих товарів одного виробника.