Як провести безбар'єрну співбесіду?

Співбесіда — це знайомство роботодавця з кандидатом на вакансію та перше оцінювання його професійних якостей (якщо доти не було якогось тестового завдання). Під час співбесіди ви визначаєте, чи підійде на запропоновану позицію людина, чи ні. І весь фокус у тому, що з першої зустрічі потрібно починати вибудовувати партнерські відносини. Адже саме партнерство — відкритість при спілкуванні та розділення власної відповідальності та відповідальності кандидата за результат роботи.

Правила етики промовляють, що на співбесіді варто уникати будь-яких питань про вік людини, про заміжній статус чи про статус інвалідності. Крім того, це заборонено згідно Кодексу законів про працю України. Що робити, якщо ви як роботодавець маєте намір взяти людину з інвалідністю на роботу? Розповідаємо.

 

Як підготуватися до зустрічі?

Найчастіше співбесіда з людиною з інвалідністю розвиватиметься по добре знайомій вам процедурі. Але кандидат може додатково уточнити, наскільки доступним є ваш офіс. Тож перед співбесідою проговоріть, скільки часу вона триватиме, та попередьте про особливості будівлі та приміщення: чи є ліфт або пандуси, або турнікети, які неможливо зняти, щоб пройти з тростиною чи проїхати на колісному кріслі. У деяких ситуаціях спілкування на першому етапі може відбуватись з членом сім’ї кандидата на роботу або людиною, яка йому допомагає.

 

З чого почати співбесіду?

Розпочинайте зустріч як і будь-яку зі знайомства та доброзичливості, запитуйте, як би кандидат хотів, щоб до нього звертались. Пам’ятайте, що співбесіда з будь-яким кандидатом чи кандидаткою, незалежно від віку, статі, статусу інвалідності, вимагає рівного ставлення та поваги. Якщо ви проводите співбесіду з людиною з інвалідністю, ставтесь до неї так само, як і до інших кандидатів, без зайвого співчуття чи якоїсь особливої героїзації.

Важливо пам'ятати, що за можливості краще спілкуватись з кандидатом безпосередньо без супроводжуючої особи, щоб вона ненароком не втручалась у хід бесіди. Все ж таки на роботу ви приймаєте не її. Якщо претендент на посаду не проти, можна запропонувати йому спілкування тет-а-тет; якщо ж йому буде потрібна допомога супроводжуючої особи, то тоді співбесіду потрібно буде проводити утрьох.

Михайло Чорноморець, співвласник харківського ресторану «Сніг на голову», який влаштовує на роботу людей з інвалідністю, розповідає, що інколи на роботу потрапляють люди з досить ізольованих умов, сімей або інтернатів, де все робили за них. «Багато співбесід проходили у присутності членів сім'ї. Проте, коли кандидати вже були прийняті на вакансію, вони не потребували супроводу протягом робочого дня», — говорить він.

 

Як побудувати інтерв’ю?

Співбесіда — це завжди стресово для будь-якої людини. Це може бути зумовлено різними причинами: хвилюванням як кандидата, так і працедавця, побоюванням упередженого ставлення тощо. Але не треба відразу ставити хрест, якщо людина не змогла якнайкраще презентувати себе з перших хвилин. Можливо, кандидат не може добре презентувати себе, проте чудово виконуватиме роботу, на яку ви шукаєте працівника.

Краще дотримуватись ось такого ходу розмови:

1. Фокусуйтесь на людині та на її можливостях, а не на її інвалідності. Інколи наші упередження нам заважають і ми можемо щось пропустити.
2. Ставте питання, які б ставили усім іншим кандидатам. Тобто обговорюйте навички, необхідні для відповідної роботи. Запитуйте людину, чи готова вона вчитись, і як вона бачить виконання нею бажаної роботи. Дуже часто люди з інвалідністю володіють власними інструментами, як давати собі раду в тих чи інших ситуаціях, що може стати для вас цікавим відкриттям. Тому ставте відкриті запитання і давайте можливість кандидату пояснити.
3. Спілкуйтесь у форматі діалогу. Не намагайтесь додумати чи договорити щось за людину. Краще робіть паузи, давайте достатньо часу для того, щоб кандидат на посаду міг відповісти на ваші запитання. Людина, яку вислухали і якій дали можливість висловитись, набагато легше сприймає будь-яке рішення щодо себе.
4. Якщо щось із відповіді кандидата вам не зрозуміло, краще перепитати. Варто уточнювати, щоб не виникло якихось непорозумінь одразу.
5. Є ще один фокус: спілкуйтесь із кандидатом як із потенційним клієнтом вашого бізнесу. Якщо ви пам’ятатимете, що перед вами фахівець, а не людина з інвалідністю, то ви відразу налаштуєтесь на необхідну вам хвилю — професійності та доброзичливості. Але в той же час спілкуйтесь у своєму звичному тоні, не будьте надмірно ввічливі. 

 

Що краще не питати?

Звісно, що часом дуже важко вимкнути свою допитливість, але варто зауважити, що деякі питання можуть будуть недоречними і викликати напруження.

• По-перше, це питання про те, як людина отримала інвалідність. Не всі люди з інвалідністю готові розповідати про свій травматичний досвід чи вкотре відповідати на одне й те саме питання, які вони чують від оточення. Крім того, відповідь на таке питання потребує відкритості чи довіри до людини. А під час першої співбесіди про довіру ще не йдеться. Тож краще стримати свою допитливість і проявити емпатію.
• По-друге, спілкуйтесь про можливості, а не про обмеження. 

 

 

Чи є якийсь секрет успішної співбесіди?

А секрет простий — будьте собою. Будьте щирими. Ви навіть можете чесно на початку інтерв'ю сказати, що у вас є якісь вагання. Щирість та людяність — це саме те, що допомагає будувати довіру. А це дуже важливо для командного духу та подальшої співпраці.

 

Цю публікацію створено в межах ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів».

Публікація підготовлена ГО «Безбар’єрність» за підтримки Міністерства цифрової трансформації України в рамках проєкту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», що реалізовується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.