Портал працює у тестовому режимі. Приймаємо зауваження або пропозиції
Налаштувати вигляд

Розмір тексту

Відступи між буквами

Колір

Експорт

Співпраця України та ЄС: гармонізація регуляторної бази, питання вільної торгівлі, продовження АТЗ

img

12 грудня 2024 року голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду провів зустріч з віцеголовою Комітету Європарламенту з міжнародної торгівлі, постійним доповідачем з питань України Карін Карлсбро. Про це повідомляє Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

 

Під час зустрічі обговорено євроінтеграційний процес та співпрацю між Україною та ЄС. Однією з головних тем було питання вільної торгівлі та важливості збереження стабільного режиму без додаткових тарифів, що забезпечить раціональні економічні відносини і сприятиме розвитку співпраці на користь України та ЄС.

 

Голова Комітету зазначив, що для української агрохарчової галузі надважливим є збереження відкритої торгівлі між Україною та ЄС. Як зазначено, зараз члени Комітету стурбовані певною невизначеністю щодо збереження відкритої торгівлі між Україною та ЄС у 2025 році і в середньостроковій перспективі.

Олександр Гайду додав, що наразі агрохарчовий сектор України формує близько 11% ВВП країни та понад 60% експортних надходжень. У 2023 році аграрний сектор згенерував 61% (22 млрд дол. США) валютної виручки від експорту товарів з України. У 2021 році цей показник становив всього 40,7% (27,7 млрд дол. США).

Також аграрний сектор є одним з найбільших сукупних платників податків до національного і місцевих бюджетів: у 2023 році 10 найбільших аграрних підприємств в Україні сплатили 19,4 млрд грн (500 млн дол. США) до бюджетів всіх рівнів. Це на 36% більше, ніж у 2022 році та становить 1,6% доходів консолідованого бюджету України у 2023 році (1,2 трлн грн державного і місцевих бюджетів).

 

Як повідомлено, в Україні покладають великі сподівання на майбутній переговорний процес з Європейським Союзом про подальшу лібералізацію двосторонньої торгівлі, адже це забезпечить стабільну та передбачувану архітектуру торгівлі України з ЄС та прокладатиме шлях для поступової економічної інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС паралельно з ходом передвступних переговорів. Крім цього, перегляд обмежень та квот на експорт має відбуватись з урахуванням сучасних обсягів двосторонньої торгівлі, а не застарілих показників 2015 року.

За інформацією Комітету, зрозумілим є і те, що для цілої низки «чутливих» для європейських аграріїв товарів, таких як цукор, м'ясо птиці, мед, тощо, торгівля між Україною та ЄС повинна бути «прогнозованою» для європейських фермерів, тому остання редакція автономних торговельних заходів (АТЗ) ЄС для України зразка 2024 року, яка передбачала також механізм захисних заходів, може бути певним орієнтиром. 

 

На заході також подискутували про важливість поступової інтеграції українського агросектору в європейську економіку, обговорили питання гармонізації регуляторної бази, яка дозволить українським експортерам спростити процедури і стандарти, зменшити бюрократичні бар'єри та стимулювати ріст експорту до ЄС.
 

Віцеголова Комітету Європарламенту з міжнародної торгівлі Карін Карлсбро зазначила, що питання збереження відкритої торгівлі між Україною та Європейським Союзом залежить від багатьох чинників, дискусії з цього питання відбуваються постійно і у Європарламенті є більшість, яка й надалі забезпечить необхідну підтримку Україні.

Карін Карлсбро запевнила у непохитній та всебічній підтримці України, подальшій фінансовій підтримці з боку Європейського Союзу.