Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Це підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме подальшому послабленню цінового тиску. НБУ зберігатиме достатньо жорсткі монетарні умови стільки, скільки буде потрібно, щоб забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики.

Інфляція очікувано почала знижуватися

Інфляція очікувано досягла піку в травні 2025 року та повернулася до зниження у червні (14,3% р/р). Водночас вона була вищою, ніж прогнозувалося, передусім через вплив несприятливих погодних умов на пропозицію харчових продуктів. Натомість сповільнення базової інфляції (до 12,1%) було дещо швидшим за прогноз. Усе ще суттєвий фундаментальний ціновий тиск відображав ефекти від стрімкого здорожчання продовольства та значні витрати бізнесу на сировину й оплату праці.

Ситуація на валютному ринку була стійкою, зокрема завдяки попереднім заходам НБУ з посилення процентної політики. Коливання гривні до долара США були помірними, а послаблення до євро досі мало незначний проінфляційний ефект.

Інфляційні очікування економічних агентів демонстрували різноспрямовану динаміку. Очікування домогосподарств дещо погіршилися. Статистика пошукових інтернет-запитів також свідчила про помірне зростання уваги населення до теми інфляції. Натомість короткострокові очікування фінансових аналітиків покращилися, а середньострокові – залишалися стійкими, що свідчить про їхню впевненість у тимчасовості поточного інфляційного сплеску. Загалом очікування всіх груп респондентів залишалися контрольованими та були нижчими за рівень інфляції.

Інфляція помітно знизиться до кінця 2025 року

Динаміка інфляції в найближчі місяці значною мірою залежатиме від фактичного впливу погодних умов на пропозицію та ціни сільськогосподарської продукції. За попередніми оцінками НБУ, у липні 2025 року загальна інфляція може дещо зрости, тоді як базова інфляція надалі знижуватиметься. У наступні місяці очікується вихід інфляції на траєкторію стійкого сповільнення.

Водночас ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції в бік повільнішого зниження. Передбачається її сповільнення до 9,7% у 2025 році, 6,6% — у 2026 році та цілі 5% — у 2027 році.

Зниженню інфляції сприятимуть заходи монетарної політики, поступове нарощування врожаїв, помірний зовнішній ціновий тиск та поліпшення ситуації на ринку праці на тлі стійкості валютного ринку та достатності міжнародного фінансування.

Відновлення економіки триватиме, але залишатиметься обмеженим

Фіскальні стимули, забезпечені міжнародним фінансуванням, продовжили підтримувати економічне зростання в першому півріччі. Однак його темпи були стриманими через збільшення інтенсивності обстрілів й подальші руйнування виробничих потужностей, інфраструктури та житла. Ці самі чинники визначали й збереження негативних міграційних тенденцій, що підтримувало напружену ситуацію на ринку праці. Крім того, несприятливі погодні умови затримали жнива й обмежили перспективи врожаїв, що разом із поступовим вичерпанням продукції минулого врожаю гальмувало харчову промисловість і транспортну галузь, частина потужностей яких залишалася незалученою.

З огляду на це НБУ прогнозує, що відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік, — реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни. Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування й економічне зростання на рівні 2-3% у 2026–2027 роках. Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%.

Міжнародна підтримка

Міжнародна підтримка України зберігається. У 2025 році очікується надходження приблизно 54 млрд дол. США зовнішньої фінансової допомоги, з яких Україна вже отримала майже 24 млрд дол. США. Серед решти 30 млрд доларів США — найбільші надходження очікуються в межах програм ERA Loans (18 млрд доларів США до кінця року) та Ukraine Facility (8 млрд доларів США). Подальші обсяги фінансування можуть варіюватися залежно від потреб України в підтриманні обороноздатності та відбудові. Базовий сценарій макропрогнозу НБУ передбачає отримання 35 млрд доларів США міжнародної допомоги у 2026 році та 30 млрд доларів США у 2027 році. Третина цих коштів уже анонсована партнерами, щодо решти — перемовини тривають.

Очікуваних обсягів зовнішньої підтримки буде достатньо для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання належного рівня міжнародних резервів (за прогнозом НБУ, близько 45 млрд дол. США у 2026−2027 роках). Це дасть змогу забезпечувати стійку ситуацію на валютному ринку, контрольованість очікувань економічних агентів і поступове зниження інфляції.

У разі швидшої нормалізації безпекових умов і нижчих бюджетних видатків на оборону потреби України в обсягах офіційної зовнішньої допомоги для підтримання обороноздатності можуть бути меншими.

Ключові ризики

Війна триває. Російська агресія і надалі загрожує довгостроковим зниженням економічного потенціалу країни, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру й тривалості бойових дій.

Актуальним також є ризик недостатності зовнішнього фінансування, особливо в разі повільного зниження безпекових ризиків. Так, частина необхідної міжнародної допомоги на 2026–2027 роки наразі не є підтвердженою.

Серед інших ризиків:

• виникнення додаткових бюджетних потреб, насамперед для підтримання обороноздатності;

• подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної;

• поглиблення негативних міграційних тенденцій та розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці;

• суттєвіший, ніж оцінюється наразі, негативний вплив погодних умов на цьогорічні врожаї;

• менш сприятливі зовнішні умови на тлі посилення геополітичної невизначеності та деглобалізації, а також підвищена волатильність на глобальних товарних і фінансових ринках.

Водночас зберігається і ймовірність реалізації низки позитивних сценаріїв. Вони пов’язані передусім із посиленням фінансової підтримки партнерів (зокрема за рахунок використання основної суми знерухомлених російських активів) та зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України.

Збереження облікової ставки на рівні 15,5%

Попередні заходи НБУ з посилення монетарної політики були ефективними — ставки за строковими гривневими депозитами та ОВДП зросли, слідом збільшився попит на ці інструменти, а чиста купівля населенням валюти суттєво знизилася. Це підтримало стійкість валютного ринку та обмежило ціновий тиск.

Ураховуючи ці позитивні ефекти, злам інфляційного тренду в червні, а також контрольованість інфляційних очікувань, НБУ не вбачає потреби в додаткових кроках з підвищення облікової ставки. Однак, зважаючи на повільніше, ніж очікувалося, зниження інфляції та баланс ризиків для цінової динаміки, НБУ наразі не бачить і простору для пом’якшення процентної політики.

Збереження облікової ставки на рівні 15,5% є важливою передумовою для стійкого сповільнення інфляції до цілі 5%. Водночас це рішення матиме нейтральний вплив на кредитування з огляду на високу конкуренцію банків за якісних позичальників. Умови кредитування залишаються близькими до доковідного рівня і найдоступнішими з початку повномасштабної війни, а динаміка кредитування — жвавою (темпи зростання чистих гривневих кредитів бізнесу впродовж останніх місяців становили близько 30% у річному вимірі).

Забезпечення сталого зниження інфляції до цілі 5% 

Оновлений прогноз НБУ вже передбачає триваліше збереження облікової ставки на рівні 15,5% (до IV кварталу 2025 року) та її повільніше зниження порівняно з квітневим прогнозом. Водночас НБУ враховуватиме зміни в балансі ризиків і перейде до циклу пом'якшення процентної політики лише тоді, коли переконається у відсутності загроз для стійкого сповільнення інфляції до цілі 5% на горизонті політики.