11 листопада 2025 року відбулася експертна дискусія, присвячена результатам дослідження ринків та вимог до експорту молочної продукції з України до Об’єднаних Арабських Еміратів та Узбекистану. Подія стала частиною серії аналітичних зустрічей, спрямованих на підтримку українських виробників під час виходу на нові міжнародні ринки у складних умовах війни.

Чому саме ОАЕ та Узбекистан?

Обидва напрямки визначено перспективними за підсумками масштабного дослідження 56 країн, що продемонстрували високий потенціал для імпорту української молочної продукції. Ринки активно зростають, а попит на якісні молокопродукти — від сиру до дитячого харчування — стабільно збільшується.

Під час заходу Віталій Кунатенко, директор департаменту торговельних угод Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, представив ключові результати уряду, які відкривають українським експортерам нові можливості.

«За останні роки Україна уклала або оновила торговельні угоди з низкою країн, серед яких ОАЕ, Туреччина, Канада, країни ЄАВТ, Північна Македонія та Чорногорія. Особливо важливою є угода CEPA з ОАЕ, яка охоплює понад 98% тарифних ліній. Для молочного сектору це означає обнулення мита за 13 тарифними позиціями одразу після набуття чинності угодою», — підкреслив він.

Стан українського молочного ринку та експортна динаміка

Представник Міністерства економіки презентував учасникам актуальні показники розвитку українського молочного сектору. За його словами:

• обсяг виробництва молока скорочується переважно за рахунок господарств населення, тоді як підприємства нарощують ефективність і забезпечують майже 87% молока для переробки;

• за дев’ять місяців 2025 року український експорт молочних продуктів перевищив 323 млн доларів США;

• традиційні партнери — Молдова, Польща та Німеччина, проте зростає інтерес країн Близького Сходу;

• імпорт молочної продукції ОАЕ у 2024 році сягнув 490 млн доларів, тоді як частка України — мінімальна, що створює великий потенціал для зростання.

Також Віталій Кунатенко наголосив, що бізнес може звертатися до відомства, у разі дискримінаційних вимог або торговельних обмежень на зовнішніх ринках. Подібні питання врегульовуються через механізми Світової організації торгівлі, і Україна вже має успішні приклади їх вирішення, зокрема із Саудівською Аравією та Киргизстаном.

Детальні аналітичні дані наведені у презентації Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України за посиланням.

Аналітика агентства «Інфагро»: експорт відновлюється та зростає

Директор агентства «Інфагро» Василь Вінтоняк представив детальний аналіз ринку. Попри війну, український молочний експорт перевищив довоєнні показники.

За оцінками експерта:

• у 2025 році експорт зростатиме як у натуральному, так і у грошовому вимірі; очікувана виручка — близько 430 млн доларів США, а чистий експорт — 105 млн доларів;

• понад 40% експорту припадає на ЄС, де діють торговельні преференції та зберігаються логістичні переваги;

• у структурі експорту все ще домінують біржові товари (сухе молоко, сироватка, масло), але збільшується частка готової продукції з доданою вартістю: морозива, сирів, згущеного молока;

• ринок зберігає цінову циклічність: ціни на масло восени знизилися після рекордних піків, тоді як сухе молоко та сироватка демонструють стабільність.

Експерт наголосив, що Об’єднані Арабські Емірати є одним із найбільших імпортерів молочної продукції у регіоні Перської затоки. Країна стабільно демонструє високий попит на товари з доданою вартістю, а основну частину імпорту становлять сири, вершкове масло та сухе незбиране молоко. ОАЕ закуповують ці продукти через нестачу власної сировини.

Українська частка на ринку поки невелика, однак високий рівень купівельної спроможності споживачів та культура споживання преміальних продуктів створюють значний потенціал для зростання українського експорту.

Спікер також звернув увагу на стрімкий розвиток ринку Узбекистану, де проживає 38% населення Центральної Азії. Це робить країну найбільшим потенційним споживачем молочної продукції у регіоні.

Найдинамічніше зростають сегменти:

• сирів;

• вершкового масла;

• дитячого харчування;

• питних йогуртів та ферментованих молочних напоїв.

Українським виробникам експерт радить робити акцент саме на продукції з високою доданою вартістю, оскільки цей сегмент забезпечує найкращі можливості для сталого та довгострокового виходу на ринок.

Особливості споживчого ринку ОАЕ

Ольга Гвоздьова, радниця директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту, представила огляд споживчих переваг обох країн. Експертка охарактеризувала ОАЕ як торговельний хаб усього регіону Перської затоки.

Також вона зазначила, що ринок демонструє зростання попиту на функціональні, високобілкові та рослинні молочні продукти, особливо у категоріях йогуртів, сирів і масла. Найдинамічніше розвиваються сегменти рослинних альтернатив і преміальних продуктів — органічних, безлактозних та орієнтованих на здорове харчування. Понад 60% продажів припадає на гіпермаркети, 21% — на супермаркети, а частка онлайн-каналів, що стрімко зростає, досягла 8,3%.

«Онлайн-сегмент активно розвивається, з’являються різні сервіси доставки їжі, які можуть доставляти продукти, що швидко псуються,  і свіже молоко протягом лічених годин. Є також об’єднана онлайн/офлайн-доставка — коли ви замовляєте товар із доставкою до найближчого супермаркету. Якщо раніше ринок домінували гіпермаркети та супермаркети, то зараз зростає саме онлайн-продаж, який уже перевищив 8% і продовжує динамічно зростати», – зазначила експертка.

Презентація дослідження ринку ОАЕ доступна за посиланням.

Практичний довідник «Експорт молочних продуктів до Об’єднаних Арабських Еміратів» доступний за посиланням.

Додатково ви можете ознайомитися з іншими дослідженнями молочних ринків та ґайдами щодо вимог окремих ринків: 

• Огляд ринку молочних продуктів Марокко

• Огляд ринку молочних продуктів Саудівської Аравії

• Ґайд з експорту молочних продуктів до Королівства Марокко

• Ґайд з експорту молочних продуктів до Королівства Саудівська Аравія

• Ринок молочної продукції: огляд Європи та пріоритетних країн для експорту
   

Споживчий ринок Узбекистану

Коментуючи ситуацію в Узбекистані, Ольга Гвоздьова наголосила на демографічних та логістичних особливостях ринку: «Середній вік населення 29 років, тобто це дуже молода країна і споживачів дуже багато молодих. При цьому рівень урбанізації всього 51% і це впливає на дистрибуцію у країні, на певні проблеми з логістикою, особливо з логістикою продуктів, які швидко псуються або потребують холодної логістики».

Експертка підкреслила, що Узбекистан значною мірою залежить від імпорту молочної продукції. Основними постачальниками є Росія, Білорусь, Іран і Казахстан, тоді як Україна входить до чільної 10-ки постачальників сирів.

Молочні продукти займають важливе місце у щоденному раціоні населення. Особливо популярними є ферментовані напої — кефір, айран, біфідок. Найшвидше зростають категорії:

• готового дитячого харчування;

• питних йогуртів;

• вершкового масла.

Це свідчить про поступову диверсифікацію та зміну споживчих уподобань.

Презентація дослідження ринку Узбекистану доступна за посиланням.

Практичний довідник «Експорт молочних продуктів до Республіки Узбекистан» доступний за посиланням.

Регуляторні вимоги: що потрібно знати експортерам

Сертифікована консультантка з питань експорту до ЄС, технічного регулювання та доступу на зовнішні ринки Галина Перепелиця детально представила ключові регуляторні вимоги Об’єднаних Арабських Еміратів та Узбекистану. Вона наголосила, що обидві країни посилюють контроль безпечності харчової продукції.

«У 2025 році Об'єднані Арабські Емірати посилюють безпечність харчової продукції, оновлюючи законодавство. Посилено контроль імпортної продукції, вводяться суворіші перевірки імпортованих товарів і крім того, посилено контроль за продукцією, яку продають на маркетплейсах. Тому сьогодні вимоги до продукції на маркетплейсах, вимоги до продукції у фізичних магазинах — однакові і дуже суворо регулюються», – резюмувала Галина Перепелиця.

Регулювання в ОАЕ:

• чинна ставка ввізного мита — 5%, але після набуття чинності угодою CEPA більшість тарифів буде скасовано;

• для експорту необхідна обов’язкова сертифікація за схемою Emirate Quality Mark (EQM);

• вимоги охоплюють маркування, підтвердження походження продукції та обов’язкові лабораторні дослідження;

• окрему увагу приділяють халяль-сертифікації, яка є обов’язковою для молочної продукції;

• впроваджують нові екостандарти, зокрема маркування NutriMark, а також вимоги до пакування;

• ОАЕ визнають міжнародні системи сертифікації безпечності: FSSC, BRC, IFS, а також органічні стандарти USDA Organic та European Organic.

Щодо Узбекистану, то експертка зазначила, що між Україною та Узбекистаном діє угода про вільну торгівлю, яка забезпечує нульову ставку мита для продукції з українським сертифікатом СТ-1. Наразі 16 українських підприємств мають офіційний дозвіл на експорт молочної продукції до цієї країни.

Регуляторну систему Узбекистану активно оновлюють. У 2023 році країна:

• скасувала низку застарілих технічних регламентів;

• запровадила нові санітарні норми та оновлену систему оцінки безпечності;

• посилила вимоги до сертифікації Halal (діє власна національна система з травня 2023 року);

• запровадила маркування «Фойдалілік Бєлгісі» — знак корисності, який класифікує продукти за рівнем поживної цінності.

Підсумовуючи огляд регуляторної бази, експертка наголосила: «І Об'єднані Арабські Емірати, і Узбекистан сьогодні дуже швидко оновлюють законодавчу базу, намагаючись посилити безпечність харчової продукції, а тваринне походження — це ті продукти, до яких більше уваги приділяють, ніж до інших продуктів».

Повний відеозапис експертної дискусії ви можете переглянути за посиланням.

Також запрошуємо пройти опитування, щоб допомогти визначити країни, які стануть пріоритетними для подальших досліджень ринків та підтримки українського експорту.