Інтерв’ю з головою правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА) Русланом Гашевим для ІА «Інтерфакс-Україна»
 

– Основна ідея нашого торішнього інтерв’ю полягала в тому, що 2024 рік може кардинально змінити роботу ЕКА. Так і сталося?

– Напевно, 80% того, що ми планували зробити, ми досягли. Давайте спершу про те, що вийшло. Минулого року ми повністю реалізували програму щодо здешевлення страхування суден, які курсують «чорноморським коридором». Її учасниками були ми як представник української держави та пул британських страховиків і перестраховиків. Дія відповідного договору закінчилася 21 грудня 2024 року, страхових випадків по ньому не сталося. Застраховані за цією програмою кораблі успішно виконали свої рейси.

Друге: ми стали компонентом цілісної політики Міністерства економіки «Зроблено в Україні». Ми були самостійною організацією для підтримки експортерів. У Міністерства економіки є бачення, як цілісно підтримувати бізнес, вони це роблять, зокрема, шляхом створення індустріальних парків, підтримки проектів зі значними інвестиціями тощо. Ми є одним із компонентів цієї політики, підтримуємо експортерів. У зв’язку з цим нам додався ще мандат, і цьогоріч ми почали страхувати інвестиційні кредити.

Третій момент: ми стали повноправними членами Бернського союзу – Міжнародний союз страховиків кредитів та інвестицій, оскільки міжнародну складову не можна виключати з нашої діяльності. Усі експортно кредитні агентства комунікують, кооперують між собою. Одноголосне визнання нас повноправним членом Бернського союзу в Осло навесні 2024 року свідчить про те, що ми свої серед своїх.

– Цього року у вас мали відбутися зміни в корпоративному управлінні. Чи все пройшло успішно?

– Так, на мою думку, ми стали першою компанією в Україні серед усіх державних компаній, яка імплементувала законодавчі зміни щодо реформи корпоративного управління, до того ж значно раніше за визначений термін. У травні 2024 року наша наглядова рада вперше затвердила фінансовий план і стратегію ЕКА на 2025 рік. До цього стратегію компанії завжди затверджував акціонер від імені Міністерства економіки; тепер в рамках реформи це повноваження наглядової ради. Ба більше, цю стратегію розроблено спільно з експертами Світового банку. І ми стали першою компанією, яка затвердила стратегію, зробивши це значно раніше за визначений термін. Наша стратегія розроблена строком на п’ять років. Згідно з угодою між Україною та Світовим банком, він нам допомагатиме в реалізації конкретних практичних кроків щодо її реалізації, в плані діджиталізації тощо.

Крім того, 2024 року ми застрахували першу гарантію і вперше сума нашої відповідальності перевищила 1 млрд грн.

Минулого року нам також вдалося запустити два проекти з підтримки від військових та політичних ризиків. Це два кредити для переробних підприємств із загальним обсягом підтриманих інвестицій у 137 млн грн. Загальна сума кредитів, виданих на реалізацію інвестиційних проектів, склала 49 млн грн.

Це з того, що нам вдалося зробити у 2024 році, проте було б несправедливо говорити лише про успіхи, давайте поговоримо ще й про те, що не вдалося.

– І що не вдалося?

– Не вдалося широко впровадити продукт страхування інвестицій, інвестиційних кредитів. Було ідентифіковано проблему, з якою це пов’язано. І ми про це говорили. Нам необхідно було трохи технічно підкоригувати формулювання в законі, яке давало б нам такий мандат. Це було запущено і зараз ця правка внесена в проєкт закону про національну установу розвитку, її підтримав Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики до другого читання. Очікуємо, коли її буде проголосовано. На нашу думку, це суттєво збільшить попит тих-таки банків щодо страхування інвестиційних кредитів у нас.

Також не вдалося минулого року збільшити наш статутний капітал. Наразі він 2 млрд грн. У стратегії передбачено його збільшення ще на 5 млрд грн – до 7 млрд грн. Маємо різні бачення щодо способів досягти цього показника. В тісній кооперації з Міністерством економіки розуміємо всю проблематику й рухаємося до наміченої мети. Ну, а не вдалося це через те, що країна перебуває в стані війни, держбюджет зазнає суттєвого навантаження. Гадаю, це нелегке завдання для держави – знайти зараз гроші для збільшення нашого статутного капіталу.

Це, напевно, два ключові моменти, які нам не вдалося реалізувати.

– Навіщо потрібні ці кошти?

– Капітал нам потрібен не так для виконання наших поточних зобов’язань, як для масштабування діяльності. Ми витримуємо абсолютно всі нормативи, з цим у нас немає проблем. Якщо подивитися на нашу статистику, то у 2023 і 2024 роках обсяг підтриманого експорту плюс-мінус однаковий. Якщо ми говоримо про необхідність його нарощувати, то це робиться шляхом збільшення капіталу, оскільки це залежать від обсягу відповідальності. Раніше ми мали запити від страхувальників на більший обсяг відповідальності, але не могли його задовольнити.

– Повернімося до затвердженої стратегії. Які основні напрями розвитку ЕКА в ній закладені?

– З 1 січня цього року ми розпочали імплементацію стратегії, яка визначає, куди рухатиметься агентство в горизонті п’яти років. Глобально ми розуміємо та хочемо зробити так, щоб ЕКА стала центром фінансової підтримки експортерів. Але це неможливо зробити без певних напрямів розвитку. Один з них – створення адекватних, простих, зрозумілих продуктів для українських експортерів та українських банків, що їх фінансують.

Другий момент – це імплементація міжнародних норм в українське законодавство та розвиток нашої партнерської мережі з міжнародною спільнотою. Це контакти з іншими експортно-кредитними агентствами, які в майбутньому мають вилитися у конкретні угоди зі страхування, перестрахування тощо. Зараз різні експортно-кредитні агентства надають нам технічну допомогу, навчаючи з тих чи інших напрямів діяльності, – це теж елемент реалізації цієї стратегії. Іншими її елементами є приєднання України до ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку), регулярна участь у міжнародних робочих групах з експортних кредитів та гарантій. Ми плануємо це робити на регулярних засадах, адже неможливо розвиватися, перебуваючи в закритій від усього світу шкаралупі. Так, продукт страхування інвестицій, інвестиційних кредитів було розроблено спільно з державним експортно-кредитним агентством Японії NEXI. Це вони нас навчили, як страхувати інвестиції та інвестиційні кредити, це світовий досвід.

І третій компонент – це інституційний розвиток компанії. Ми говоримо про капітал, про наших людей, членів нашої команди, про діджиталізацію внутрішніх процесів та продуктів.

Якщо взяти ці три компоненти й рухатися наміченим шляхом, то ми бачимо, що до кінця 2029 року ЕКА може стати фінансовим центром підтримки експортерів. Такою загалом є наша стратегія.

– Міжнародні експортні агентства зараз вас тільки вчать чи вже надають перестрахувальні ємності?

– Ні, на перестрахування наші ризики поки що ніхто не взяв. У нас є один меморандум, який передбачає таку опцію, але говорити про її практичну реалізацію поки що ми не можемо. Цей меморандум ми уклали з NEXI в лютому 2024 року в рамках великого форуму, що відбувся у Токіо. Перша його частина – це розробка продуктів, друга – подальший рух до реалізації практичних аспектів співробітництва, а саме співстрахування та перестрахування.

– Давайте трохи про страхові продукти, які ви можете запропонувати експортерам. Скільки їх і наскільки затребувані?

– Після переходу на корпоративне управління страхові продукти затверджує не Міністерство економіки, а наглядова рада ЕКА, яка складається з двох залежних та трьох незалежних членів.

Щодо продуктів, то якщо йти зверху вниз, то ключовим є страхування передекспортного фінансування. Ми його робимо двома шляхами: на портфельній основі та на індивідуальній. На індивідуальній основі у нас є три продукти: цільовий, базовий та корпоративний. Вони трошки відрізняються за своєю суттю, тому що ми приймаємо рішення залежно від того, чий ризик ми оцінюємо – українського експортера чи іноземної компанії, яка купує продукцію в українського експортера. Але загалом це теж саме індивідуальне рішення, прийняте залежно від фінансової звітності покупця чи експортера, враховуючи прийнятне для експортера співвідношення ціни страхування та пакета документів, які необхідно для цього подати.

Часто буває так, що якщо ми оцінимо ризик через українського експортера, то вартість страхування може становити умовно 2,5%. Але якщо він постачає продукцію дуже якісному покупцю, який має хорошу фінансову звітність, то ми можемо оцінити ризик через іноземну компанію, і тоді вартість страхування може знизитися до 0,5-0,7%. І такі угоди ми маємо.

Тут вже питання не заробітку. У нас ключовий акцент зроблено на обсязі підтриманого експорту. Якщо ми вибудовуємо з нашими клієнтами довгострокові відносини, то маємо пропонувати йому прийнятні для нього умови. Це один зі способів, яким чином можна мотивувати клієнта надалі теж звертатися до нас.

Крім того, для банків не важливо, за яким продуктом ми страхуємо, – для них ми є прийнятним видом забезпечення. Фактично нам платить за страхування банк, а йому це компенсує клієнт. Тому для банку вартість страхування теж важлива, оскільки впливає на боргове навантаження клієнта. З одного боку, ми підвищуємо лояльність клієнта до нас, наших продуктів, з іншого – зменшуємо його боргове навантаження в рамках загального фінансування, яке надає йому банк. Це дуже вигідно.

Ми ще маємо продукт страхування договорів зовнішньоекономічної діяльності, продукт страхування інвестиційних кредитів, страхування прямих інвестицій у капітал та страхування гарантій. Це ті види продуктів, які у нас зараз існують на даний момент.

– Виплати були якісь серйозні?

– Торік не було жодної.

– А якими страховими продуктами порадуєте експортерів у майбутньому?

– У майбутньому, гадаю, ми змінимо продукт страхування інвестиційних кредитів, і він піде більш активними темпами на ринок. Ще ми хочемо зробити коробкові продукти зі страхування договорів зовнішньоекономічної діяльності з невеликою сумою відповідальності.

У цьому напрямку наше бачення таке: клієнт заходить на наш сайт, вибирає певні позиції, які релевантні до нього, та купує продукт зі страхування експорту на певну країну за вказану вартість. Ось це ми хочемо діджіталізувати.

Ми точно розпочнемо роботу над цим продуктом цього року, але не факт, що ми його зможемо реалізувати у 2025 році, адже великий вплив матиме саме безпека цих процесів. Цей досить трудомісткий процес ми хочемо зробити спільно з досвідченим консультантом. Ми це плануємо робити за рахунок гранту.

– Зараз у парламенті зареєстровано законопроєкт про страхування військових ризиків в Україні, яким передбачається створення державного агентства. Чи не будете ви з ним якось перетинатися?

– Наскільки мені відомо, цим законопроєктом переважно передбачається страхування майна від військових ризиків. Ми ж страхуємо експортні контракти та фінансування під нього. Поки закон не ухвалено, складно щось говорити. Я вже бачив не одну історію, коли законопроєкт, поданий до першого читання, на підпис президента як закон йде в зовсім іншому форматі. Я впевнений, що і законодавець, і суб’єкти, які брали участь у розробці цього законопроєкту, подумали про те, як нас розвести у наших видах діяльності.

– За інформацією агентства «Інтерфакс-Україна», у вас може з’явитися інвестор, який хоче придбати частку в ЕКА. Якщо це правда, то хто він?

– Я вже казав, що питання проблеми з капіталом може вирішуватися у різних напрямках. Ми вивчаємо різні шляхи вирішення, зокрема пропонували іншим експортно-кредитним агентствам розглянути питання участі у нашому капіталі. Така практика є, коли експортно-кредитні агентства входять до капіталу один одного – або національних агенцій, або мультинаціональних. Це абсолютно не впливає на об’єкт, куди вони інвестують, тобто діє все одно в межах свого мандата.

Подібні пропозиції були й від нас. Один із потенційних інвесторів виявив зацікавленість, і на даний момент у нас продовжуються контакти з цього приводу, вже за участю Міністерства економіки.

Стати нашим інвестором може будь-хто. Єдине – слід розуміти, що це має бути справді значущий гравець на ринку страхування експортних кредитів та інвестицій. З одним із них ми якраз і спілкуємося.

Згідно з законом, 51% акцій ЕКА має залишитися у власності держави. Який реально пакет купуватиметься, вирішується в рамках переговорів. Це досить тривалий процес, оскільки потрібно провести аудити, розробити дорожню карту входження тощо. До того ж є не лише українське законодавство, а й законодавство іншої сторони, якого теж треба дотримуватися. Тому зараз повідомляти хто, скільки та за скільки ще рано.

– Як ви вважаєте, що впливає на малу зацікавленість страхуванням в Україні, і як це можна змінити?

– Думаю, це культура страхування, розвиток в Україні якої поки що лише на початковому етапі. І ми хочемо прискорити цей процес. Один зі шляхів того, як це можна зробити, наразі обговорюємо з одним із наших донорів.

Торік ми запустили програму компенсації вартості нашого страхування в межах Чернівецької області. За одним договором вартість нашого страхування 30 тис. грн було повністю компенсовано з обласного бюджету. Це був експортер, який залучив кредит на реалізацію проєкту у цій області з подальшим експортом до Євросоюзу. Тобто клієнт залучив фінансування, спочатку заплатив нам 30 тис. грн за страхування, потім йому це повністю компенсувала область. Він забезпечив, нічого не витративши на його забезпечення.

Ми хочемо масштабувати цю програму, але вже за участю міжнародного донора. Це не Світовий банк, одразу кажу. У нас є низка донорів, з якими ми працюємо. Ми хочемо запустити програму компенсації вартості страхування за кредитами передекспортними та інвестиційними. Причому маємо намір запустити цю послугу на всю територію України, за винятком окупованих територій та Автономної Республіки Крим. Попередньо йдеться про обсяг гранту у розмірі $250-300 тис. на всю програму. Але це не буде компенсація вартості до нуля, тому що і ми, і донор упевнені, що страхувальник також має нести відповідальність та сплачувати частину вартості страхування.

Наша мета – розвинути в Україні культуру страхування. Тому що дуже часто можемо почути, що, мовляв, ми 30 років працювали без страхування, розвиваючи власний експорт, навіщо нам страхувати? Однак у всьому розвиненому світі культура страхування зовсім інша, як і ставлення бізнесу до страхування – всі звикли страхувати ризики. Тому ми хочемо дати клієнту спробувати, мотивуючи його убезпечити свій бізнес за невелику плату. Всі ці програми компенсації повинні тривати в короткостроковому чи в середньостроковому періоді. Рано чи пізно ця компенсація піде, а людина набуде вже якогось практичного досвіду, як це робиться і чому власне.

Ми вважаємо, що таким чином, через грантову програму, можна істотно збільшити попит на страхування, страхування договорів перед експортним фінансуванням, кредитних договорів, страхування інвестицій, інвестиційних кредитів. Наголошу ще раз, що кінцева мета цього проєкту – не знизити зараз вартість страхування, а саме прищепити культуру страхування в Україні.

Текст: Лідія Гришан