Експортні процедури і документи в Україні

Дізнайтесь більше про проходження експортних процедур та ознайомтесь з переліком необхідних документів для експорту.

Як проходить митне оформлення товарів

Експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення.

Митне оформлення — виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Для експорту, згідно з частиною другою статті 83 Митного кодексу України, особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

Подати органу доходів і зборів документи на такі товари;
Сплатити митні платежі, якими відповідно до українського законодавства обкладаються товари під час експорту (у разі необхідності)
Виконати вимоги щодо застосування передбачених законом заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (згідно з Митним кодексом це ліцензування, квотування, реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів), сертифікація товарів тощо);
У випадках, встановлених законодавством, подати органу доходів і зборів дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з вивезення товарів у третю країну (реекспорт).

Процес митного оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації (або документа, який відповідно до законодавства її замінює) та документів, необхідних для митного оформлення.

Як заповнювати митну декларацію?

Деталі заповнення митної декларації описані у Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа.

Вичерпний перелік відомостей, що повинні бути зазначені під час декларування, встановлено ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України:

1. Заявлений митний режим, тип декларацiї та вiдомостi про особливостi перемiщення;

2. Вiдомостi про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацiю, вiдправника, одержувача, перевiзника товарiв i сторони зовнiшньоекономiчного договору (контракту) або iншого документа, що використовується в мiжнароднiй практицi замiсть договору (контракту), а в разi, якщо зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) укладено на пiдставi посередницького договору, – також про iншу, крiм сторони зовнiшньоекономiчного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3. Вiдомостi про найменування країн вiдправлення та призначення;

4. Вiдомостi про транспортнi засоби комерцiйного призначення, що використовуються для мiжнародного перевезення товарiв та/або їх перевезення митною територiєю України пiд митним контролем, та контейнери;

5. Вiдомостi про товари:

а) найменування;

б) звичайний торговельний опис, що дає змогу iдентифiкувати та класифiкувати товар;

в) торговельна марка та виробник товарiв (за наявностi у товаросупровiдних та комерцiйних документах);

г) код товару згiдно з УКТ ЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарiв (за наявностi);

д) опис упаковки (кiлькiсть, вид);

е) кiлькiсть у кiлограмах (вага брутто та вага нетто) та iнших одиницях вимiру;

є) фактурна вартiсть товарiв;

ж) митна вартiсть товарiв та метод її визначення;

з) вiдомостi про уповноваженi банки декларанта;

и) статистична вартiсть товарiв;

6. Вiдомостi про нарахування митних та iнших платежiв, а також про застосування заходiв гарантування їх сплати:

а) ставки митних платежiв;

б) застосування пiльг зi сплати митних платежiв;

в) суми митних платежiв;

г) офiцiйний курс валюти України до iноземної валюти, у якiй складенi рахунки;

ґ) спосiб i особливостi нарахування та сплати митних платежiв;

д) спосiб забезпечення сплати митних платежiв (у разi застосування заходiв гарантування їх сплати);

7. Вiдомостi про зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) або iнший документ, що використовується в мiжнароднiй практицi замiсть договору (контракту), та його основнi умови;

8. Вiдомостi, що пiдтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо перемiщення товарiв через митний кордон України;

9. Вiдомостi про документи, передбаченi частиною третьою статтi 335 Митного кодексу;

10. Довiдковий номер декларацiї (за бажанням декларанта).

Які документи необхідні для митного оформлення товарів?

Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 257 Кодексу, та перелік документів, необхідних для митного оформлення, визначений частиною третьою статті 335 Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою в установленому Кодексом порядку в митній декларації, зокрема:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності – документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв’язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених Митним кодексом, – документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності – документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

9) у разі необхідності – документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 Митного кодексу.

Митним кодексом також передбачено, що товари, які переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати і заходам офіційного контролю, до яких відносяться фітосанітарний контроль, ветеринарно-санітарний контроль, державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин. Тому при експорті окремих груп товарів необхідно також подати документи, що підтверджують факт проведення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного видів контролю; сертифікатів походження, якості, відповідності; дозволів, свідоцтв, посвідчень, ліцензій, висновків та інших рішень уповноважених органів державної влади.

У якому вигляді потрібно подавати документи: друкованому чи електронному?

Митна декларація та інші документи можуть подаватися митному органу в електронному вигляді або на паперових носіях, які супроводжуються електронними копіями. Вимоги до оформлення і використання митних декларацій та порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними об’єднані у Положенні про митні декларації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 (зі змінами).

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявностi внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення вiдмiтки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Митна декларація на паперовому носiї вважається оформленою за наявностi на всiх її аркушах вiдбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Вивезення за межі митної території України підтверджується у разі поміщення товарів у митний режим експорту для українських товарів (крім палива та енергії) митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, чи додатковою декларацією відповідно до митного режиму експорту на такі українські товари, а також повідомленням про фактичне вивезення за межі митної території України.

Повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України містить відомості про кількість та номери у митній декларації товарів, вивезених за межі митної території України, дату їх фактичного вивезення, а у разі митного оформлення товарів за електронною митною декларацією - також відомості про номер митної декларації.

За однією митною декларацією може бути надано кілька повідомлень про фактичне вивезення товарів за межі митної території України з урахуванням дат фактичного вивезення товарів.

Зверніть увагу!

Декларанти подають до митниці разом з митною декларацією тільки рахунок (або інший документ, який визначає вартість товару) (яких саме – дивитися у п. 5 статті 52 Митного кодексу України). Інші документи, відомості про які зазначаються у митній декларації, можуть бути запитані митницею під час митного оформлення та протягом п’яти років після завершення митного оформлення – у такому випадку декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Також варто зазначити, що до митних декларацій вносяться лише відомості, необхідні для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог Митного кодексу та інших законодавчих актів.

Які нормативно-правові документи регулюють процеси митного контролю та митного оформлення товарів?

Порядок митного контролю та митного оформлення товарів регламентують такі основні нормативно-правові акти:

Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ, зі змінами;
постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій» (зі змінами);
наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672;
наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684.
наказ Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».

Митний контроль та митне оформлення товарів завершуються тільки після проведення встановлених законами України для кожного товару державних видів контролю. Митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації (або документа, який відповідно до законодавства її замінює) та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Термін може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у випадках, перерахованих у частині 2 статті 255 Митного кодексу.

Зокрема, митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених Митним кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари:

а) найменування;

б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;

в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);

г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) назва країни походження товарів (за наявності);

д) опис упаковки (кількість, вид);

е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;

є) фактурна вартість товарів;

ж) митна вартість товарів та метод її визначення;

з) відомості про уповноважені банки декларанта;

и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів:

а) ставки митних платежів;

б) застосування пільг зі сплати митних платежів;

в) суми митних платежів;

г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки;

ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;

д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 Митного кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Як отримувати сертифікати походження продукції?

Сертифікат про походження — документ спеціально установленої форми, який підтверджує, що товари/послуги вироблені або виконані в даній країні, і який містить інформацію для їх ідентифікації.

Країною походження товару вважається країна, в якiй товар був повнiстю вироблений або пiдданий достатнiй переробцi вiдповiдно до критерiїв, встановлених Митним кодексом України. Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, застосування до них заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, заборон та/або обмежень щодо перемiщення через митний кордон України, а також забезпечення облiку цих товарiв у статистицi зовнiшньої торгiвлi. Пiд країною походження товару можуть розумiтися група країн, митнi союзи країн, регiон чи частина країни, якщо є необхiднiсть їх видiлення з метою визначення походження товару.

Згiдно з положеннями статтi 38 Митного кодексу України товарами, повнiстю виробленими у данiй країнi, вважаються:

1. Кориснi копалини, добутi з надр цiєї країни, в її територiальних водах або на її морському днi;

2. Продукцiя рослинного походження, вирощена або зiбрана в цiй країнi;

3. Живi тварини, що народилися та вирощенi в цiй країнi;

4. Продукцiя, одержана вiд живих тварин у цiй країнi;

5. Продукцiя, одержана в результатi мисливського або рибальського промислу в цiй країнi;

6. Продукцiя морського рибальського промислу та iнша продукцiя морського промислу, одержана судном цiєї країни або судном, що орендоване (зафрахтоване) цiєю країною;

7. Продукцiя, одержана на борту переробного судна цiєї країни виключно з продукцiї, зазначеної у пункті 6;

8. Продукцiя, одержана з морського дна або з морських надр за межами територiальних вод цiєї країни, за умови, що ця країна має виключне право на розробку цього морського дна або цих морських надр;

9. Брухт та вiдходи, одержанi в результатi виробничих або інших операцій з переробки в цiй країнi, а також вироби, що були у вжитку, зiбранi в цiй країнi та придатнi лише для переробки на сировину (утилiзацiї);

10. Електроенергiя, вироблена в цiй країнi;

11. Товари, виробленi в цiй країнi виключно з продукцiї, зазначеної у пунктах 1 – 10.

При цьому, якщо у виробництвi товару беруть участь двi або бiльше країн, країною походження товару вважається країна, в якiй були здiйсненi останнi операцiї з переробки, достатнi для того, щоб товар отримав основнi характернi риси повнiстю виготовленого товару, що вiдповiдають критерiям достатньої переробки.

Критерiями достатньої переробки є:

1. Виконання виробничих або технологiчних операцiй, за результатами яких змiнюється класифiкацiйний код товару згiдно з УКТ ЗЕД на рiвнi будь–якого з перших чотирьох знакiв;

2. Змiна вартостi товару в результатi його переробки, коли вiдсоткова частка вартостi використаних матерiалiв або доданої вартостi досягає фiксованої частки у вартостi кiнцевого товару (правило адвалорної частки);

3. Виконання виробничих та/або технологiчних операцiй, якi в результатi переробки товару не ведуть до змiни його класифiкацiйного коду згiдно з УКТ ЗЕД або вартостi згiдно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатнiми для визнання товару походженням iз тiєї країни, де такi операцiї мали мiсце.

Сертифікат про походження товару є обов’язковим у випадках, передбачених статтею 44 Митного кодексу України.

Компетентний орган (організація), що видав сертифікат про походження товару з України, зобов’язаний зберігати його копію на паперовому носії або електронний примірник та інші документи, на підставі яких засвідчено походження такого товару з України, не менше 1095 днів від дня його видачі.

Відповідно до Інструкції про порядок визначення країни походження товарів/послуг, оформлення та засвідчення сертифікатів відповідних форм, прийнятої рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 27.02.2002, для підтвердження походження товарів/послуг застосовуються наступні основні форми сертифікатів:

Сертифікат походження загальної форми (англійською мовою) - звичайна форма сертифіката - видається на всі товари, які мають українське походження відповідно до національного законодавства України, при експорті в країни, з якими необумовлені правила визначення країни походження товарів; також видається у разі, коли товар не має преференційного доступу на ринок країни імпорту та у випадках відсутності або тимчасового припинення пільг на українські товари.
Сертифікат походження загальної форми (російською мовою) - звичайна форма сертифіката видається при експорті в країни СНД в тих випадках, коли товар отримує українське походження згідно з національним законодавством України, проте не виконується якась з умов Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів СНД від 30.11.2000.
Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми СТ-1 (російською мовою) - на товари, що експортуються до країн СНД та задовольняють умовам Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів СНД від 30.11.2000.
Преференційний (пільговий) сертифікат форми A (англійською мовою) в рамках Генеральної системи преференцій (ГСП) - для товарів, які підпадають під преференційний режим при експорті на ринки країн ЄС, Японії, США. Для видачі сертифіката форми A необхідно з'ясувати, чи користується пільгами при нарахуванні мита товар, що експортується на територію визначених країн. З цією метою визначається код за ТНЗЕД, перевіряється його наявність у списку преференційних товарів, визначається походження товару з урахуванням вимог, викладених у правилах країни експорту; визначається критерій походження товару в залежності від походження сировини; з'ясовується виконання умов, викладених у правилах.
Сертифікат походження на текстильні товари (TEXTILE PRODUCTS) (англійською мовою), які експортуються тільки в країни ЄС відповідно до положень Угоди про торгівлю текстильною продукцією між Україною та ЄС.
Сертифікат походження на металопродукцію (англійською мовою), яка експортується тільки до країн ЄС відповідно до положень двосторонньої Угоди між Кабінетом Міністрів України та Європейським Співтовариством по вугіллю та сталі про торгівлю деякими сталеливарними виробами. Відповідно до положень цієї Угоди визначається походження товару та оформлюється сертифікат, при цьому визначаються код товару, група товару, з'ясовується необхідність оформлення експортної ліцензії або реєстрації контракту.
Сертифікат походження форми У-1 (українською мовою) застосовується в межах митної території України у випадках, коли необхідно підтвердити українське походження товарів, які знаходяться в обігу в межах митної території України під час здійснення підприємницької діяльності іноземними суб'єктами господарської діяльності. Ця форма сертифіката походження може використовуватися і в інших випадках реалізації продукції в межах митної території України, якщо покупець бажає пересвідчитися, що продукція має українське походження. При визначенні походження необхідно керуватися чинним законодавством України.
Сертифікат походження послуг - застосовується на внутрішньому ринку для підтвердження того, що послуга (наприклад, транспортні перевезення) виконується українським підприємством в межах або за межами митної території України. Застосовується в межах митної території України.

Роботи з визначення країни походження товарів/послуг, а також оформлення та засвідчення сертифікатів походження на товари/послуги виконуються Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами згідно із Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні» ( 671/97-ВР ) (N 671/97-ВР від 02.12.97).

Визначення країни походження товарів/послуг, засвідчення і видача сертифікатів походження на товари/послуги здійснюються у відповідності до міжнародних конвенцій, міжнародних угод, чинного законодавства України та Інструкції про порядок визначення країни походження товарів/послуг, оформлення та засвідчення сертифікатів відповідних форм.

З метою виконання положень окремих угод про вільну торгівлю між Україною та країнами ЄС, ЄАВТ і Чорногорією експортерам продукції митницями ДПС видають сертифікати з перевезення (походження) товару EUR.1.

Такий документ видається у разі, якщо його потрібно пред’явити при ввезенні на митну територію країн ЄС та ЄАВТ, Чорногорії як доказ, що товар(-и) українського походження відповідає(-ють) вимогам правил визначення преференційного походження при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. Іншими словами, він призначений для застосування до товарів тарифних преференцій (тарифних пільг) у країнах ЄС.

Особливості оформлення та видачі сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 регулюються Наказом Міністерства фінансів України № 139 від 02.03.2021 «Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1». Для отримання сертифіката EUR.1 необхідно звернутися до територіальних органів Державної митної служби України.

Сертифікат видається на письмову заяву експортера або його уповноваженого представника посадовою особою митниці ДПС під час здійснення експорту товару(-ів) за місцем здійснення його (їх) митного оформлення, або після експорту товару(-ів) за місцем здійснення митного оформлення товару(-ів), або за місцем державної реєстрації експортера. Термін дії сертифіката складає 4 місяці.

Сертифікат EUR.1 заповнюється машинописом або друкованими літерами від руки чорнилом. Усі аркуші сертифіката EUR.1 мають бути заповнені однотипно, чітко та акуратно. Сертифікат EUR.1 заповнюють на одну партію товарів, що експортують.

Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 та бланки необхідних документів можна завантажити на сайті ДМС за посиланням.

Які документи необхідні для отримання сертифіката EUR.1?

Для отримання сертифіката експортер або уповноважений представник повинен подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи:

заяву, що містить декларацію від експортера, за формою, визначеною угодами про вільну торгівлю, та/або її електронну копію;
електронну копію сертифіката у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог угод про вільну торгівлю бланк сертифіката;
декларації постачальника (виробника), що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, встановлених угодами про вільну торгівлю, та/або їх електронні копії. Рекомендації щодо заповнення таких декларацій з практичними прикладами їх заповнення, а також бланки необхідних документів розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням.

Зверніть увагу!

Подаючи заяву про видачу сертифіката EUR.1, експортер має бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов Протоколу 1 Угоди про асоціацію.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий і переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару. У виняткових випадках сертифікат може бути виданий після експортування товарів, яких він стосується, якщо:

він не був виданий під час експортування через помилки чи ненавмисний недогляд або через особливі обставини;
було доведено перед митними органами, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 був виданий, але не прийнятий під час імпортування з технічних причин.

У яких випадках сертифікат EUR.1 не потрібен?

якщо загальна фактурна вартість партії товарів, що походять з України, не перевищує 6000 євро (для отримання тарифних преференцій в країнах ЄС та ЄАВТ, Чорногорії експортер самостійно декларує походження товарів з України в декларації інвойсі, текст якої наведено в Додатку IV до Протоколу I до Угоди про асоціацію пункт тексти «декларації-інвойс» на різних мовах);
якщо експортер отримав статус уповноваженого (схваленого) експортера. Уповноважений (схвалений) експортер – підприємство-експортер, юридична особа, фізична особа - підприємець, що зареєстрована в Україні, за винятком митного брокера, яка здійснює постійні відправлення товарів на умовах угод та має право самостійно оформлювати декларацію незалежно від вартості товару і відповідає вимогам Порядку надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера.
якщо в країні-імпорту (ЄС, ЄАВТ, Чорногорії) товари оподатковуються за нульовою ставкою ввізного мита Митного тарифу Європейського союзу (за винятком положень Правил щодо кумуляції та квот).

Посадові особи митних органів можуть відмовити у видачі сертифіката EUR.1, якщо:

форма поданого бланка сертифіката EUR.1 не відповідає затвердженій формі;
сертифікат EUR.1 та/або заяву заповнено з порушенням вимог законодавства;
декларація не містить відомостей про підтвердження преференційного походження товарів з України, зазначених у сертифікаті EUR.1.

Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення (походження) товарів EUR.1 на письмову заяву експортера оформлює посадова особа митниці у двох примірниках або на електронну заяву експортера оформлює за допомогою програмно-інформаційного комплексу єдиної автоматизованої системи митного оформлення.

Як проводити оплату митних платежів?

Після перевірки товару на відповідність усім вимогам при митному оформленні підприємець сплачує передбачені законами податки і збори. По завершенню усіх митних процедур право на вивезення товарів з України у режимі експорту підтверджується працівниками митних органів. У державах призначення можуть бути власні ставки імпортних мит.

Які терміни оплати митних платежів?

У разі розміщення товарів на тимчасове зберігання митні платежі мають бути сплачені не пізніше дня закінчення строку тимчасового зберігання. Якщо до закінчення зазначеного строку ці товари поміщують у митний режим, який передбачає сплату митних платежів, митні платежі мають бути сплачені не пізніше випуску товарів відповідно до цього режиму.

У разі вивезення товарів з митної території України вивізне мито має бути сплачене не пізніше дня прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення, якщо інше не встановлено МКУ.

У разі зміни митного режиму платежі мають бути сплачені не пізніше дня випуску товарів у наступному митному режимі.

Терміном сплати митних платежів вважається:

1) у разі використання товарів, ввезених на митну територію України з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано таке звільнення, — перший день, коли особа порушила обмеження щодо користування та/або розпорядження зазначеними товарами. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів вважається день прийняття органом доходів і зборів митної декларації на такі товари для митного оформлення;

2) у разі порушення вимог і умов митних режимів, що відповідно до МКУ тягне за собою виникнення обов’язку із сплати митних платежів, — день вчинення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів вважається день початку дії відповідного митного режиму;

3) в інших випадках — день виникнення обов’язку із сплати митних платежів.

Терміни сплати митних платежів визначаються ст. 297 Митного кодексу України.

Куди перераховувати митні платежі?

Згідно зі статею 298 митні платежі, нараховані декларантом або органом доходів і зборів, підлягають перерахуванню безпосередньо на Єдиний казначейський рахунок Держмитслужби: https://cabinet.customs.gov.ua/payacc

Порядок перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 898 від 01.11.2017, доступний за посиланням.

Форма зовнішньоекономічного договору (контракту)

Перелік нормативно-правових актів України, що регулюють питання форми, порядку укладання та виконання зовнішньоторговельних договорів (контрактів):

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (абз. 13 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Укладання зовнішньоекономічного договору (контракту) – це найважливіший елемент зовнішньоекономічної операції, це залежить від того, що саме контракт регламентує умови зовнішньоекономічної операції, її права і обов’язки сторін, а також їх відповідальність в разі невиконання договірних умов.

Положення про укладення, істотних умов і форми договору визначені статтями 638 – 647 Цивільного кодексу України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. (ч.2 ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Дo 07.08.2020 зовнішньоекономічні договори, контракти повинні були відповідати вимогам Наказу Мінекономіки та євроінтеграції від 09 вересня 2001 poкy зa № 201 «Пpo затвердження Положення пpo фopмy зовнішньоекономічних договорів (контрактів)». Пpoтe цeй документ втратив чинність. Іншого документу, який би встановлював вимоги до ЗЕД-дoгoворів, пoки нe пpийнятo. Пpoтe, пpи укладенні таких контрактів особливу увагу звертайте на наступне:Найменування договору (договір купівлі-продажу, надання послуг, поставки тощо), його номер, а також дата укладення контракту.
Преамбула.

Тут зазначаються повні найменування сторін ЗЕД-операції (згідно з відповідними реєстрами) із зазначенням країни, а також скорочене найменування сторін («Замовник», «Продавець», «Постачальник» тощо), уповноважена особа від імені якої укладається ЗЕД-контракт, найменування установчих або інших документів, на підставі яких діють установчі органи управління або представники контрагентів при укладенні ЗЕД-контракту.

Предмет ЗЕД-контракту.

Тут зазначається, які товари (роботи, послуги) або інші об'єкти цивільних прав, що один з контрагентів повинен поставити (здійснити) іншому, із зазначенням точного найменування, марки, зміст послуги або кінцевого результату роботи чи завершеного об’єкта.Якщо товар (роботи, послуги) потребує детальнішої характеристики або номенклатура товарів (роботи, послуги) є значною, то такі дані можуть зазначатися у додатку або специфікації і мають бути невід’ємною частиною ЗЕД-контракту, про що зазначається у тексті самого договору.

Ціна і загальна вартість.

Тут зазначається ціна за одиницю виміру товару, а також загальна вартість товару (роботи, послуги), крім випадків, коли ціни розраховуються за формулою, і валюта контракту. Якщо поставляються товари різної якості та асортименту, ціна зазначається окремо за одиницю товару кожного сорту, виду, марки.

Умови платежів.

Умови про валюту платежу, способи, порядок і строки грошових або інших розрахунків та гарантії виконання сторонами зобов’язань з оплати. Також може зазначатися, на підставі яких документів здійснюється оплата, передплата та за чий рахунок здійснюється оплата комісій банків.

Термін дії договору.

Може бути безстроковий, тобто до повного виконання сторонами зобов’язань за договором, або з фіксованою датою завершення дії контракту.

Реквізити сторін.

Зазначається місце знаходження або місце проживання сторін (адреса, населений пункт, країна), повні поштові і платіжні реквізити контрагентів договору.

Підписи уповноважених осіб та відбиток печатки (за її наявності).

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) та ін.

Валютний контроль при виконанні зовнішньоекономічних договорів

Платежі за зовнішньоекономічними договорами мають здійснюватися у валюті, яка передбачена договором. Такі операції регулюються законодавством про валютний контроль, зокрема вимогами Національного банку України.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду (Національним банком України та Державною податковою службою України) та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу і без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб’єктів таких операцій, крім тих, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Дотримання суб'єктами господарювання - резидентами України граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями є ключовим елементом у валютному нагляді і регулюється Законом України «Про валюту і валютні операції» та Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті. Для банківських операцій, пов'язаних із валютними переказами, може знадобитися реєстрація зовнішньоекономічного договору. Банк, який обслуговує зовнішньоекономічну діяльність підприємства, може вимагати копію договору для перевірки дотримання законодавства про валютний контроль. Зокрема, це важливо за великих експортно-імпортних угод, де сума платежів перевищує встановлені ліміти.

Валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім встановлених законодавством винятків. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми та строки розрахунків за операції з експорту та імпорту товарів.

Згідно з пунктом 16 Розділу I Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

У Розділі II цього ж Положення вказано, що граничні терміни розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Вони не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Перелік необхідних документів для експорту

Правильно оформлена документація має велике значення при перевезенні товарів через кордони, адже її відсутність чи неправильне оформлення може призвести до затримок та додаткових витрат, або навіть невиконання замовлення.

Перелік основних документів, необхідних для митного оформлення експорту

Контракт з перекладом українською мовою.
Інвойс/рахунок-фактура.
Специфікація/пакувальний лист, в якому зазначена вага нетто та брутто вантажу.
Транспортний документ, за яким вантаж буде вивозитись за територію України.
Комерційний опис товару для визначення коду товарної номенклатури.
Документи, що підтверджують якість та властивості товару, сертифікати аналізів, випробувань та ін.

У зв’язку з характеристиками товару/послуги, типу транспортування та іншими особливостями перелік документів, що можуть знадобитися для проведення процедури митного оформленняможе бути наступним :

• зовнішньоекономічний договір (зокрема додатки);

• специфікація товару на поставку;

• протокол узгодження ціни (за наявності);

• рахунок-фактура (iнвойс) - із зазначенням країни походження товару, умов поставки;

номера контракту та ін.;

• залежно від виду транспортування вантажу – накладні CMR, залізничні, авіаційні, поштові накладні;

• пакувальний лист;

• документи на придбання товару (якщо експортер не є виробником);

• документи, що підтверджують країну походження товару (якщо товар має українське походження);

• дані перевізника (адреса, контактні дані, код ЄДРПОУ);

• дані водія (для авто – копія паспорта водія та Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу,

• свідоцтво на перевезення вантажів ід митним забезпеченням (за наявності);

• книжка МДП (CARNET TIR – за необхідності);

• книжка АТА (CARNET ATA – за необхідності);

• сертифікати якості, паспорти, технічні описи, креслення на товар (за необхідності) та ін.;

• документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію.

Правила Incoterms у зовнішньоекономічних контрактах

Міжнародні умови торгівлі (Incoterms - International commercial terms / ІНКОТЕРМС) — це міжнародно визнана система торгових термінів, які застосовуються при поставках товарів. З 1 січня 2020 року в світі набули чинності правила по використанню термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі ІНКОТЕРМС 2020 року.

Правила ІНКОТЕРМС відомі в усьому світі і широко застосовуються в практиці міжнародної торгівлі. Правила видаються Міжнародною торговою палатою. Застосування Правил ІНКОТЕРМС спрощує складання і погодження договорів, сприяє однаковому розумінню і тлумаченню контрагентами різних країн умов поставки, оскільки вони застосовуються в зовнішньоекономічній діяльності суб’єктами господарювання більшості країн світу. ІНКОТЕРМС можуть застосовувати лише та виключно для договорів постачання товарів, які мають матеріальну форму і можуть переміщуватись в просторі.

Правила ІНКОТЕРМС використовуються при укладенні зовнішньоекономічних контрактів, щоб визначити сфери відповідальності щодо поставки. Відповідно до даних правил сторони узгоджують між собою наступне:

місце доставки товарів;
хто організовує транспортування;
хто виконує завантаження-розвантаження та сплачує страховку;
хто виконує митні процедури;
хто сплачує збори та податки.

Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати.

Валютний контроль при виконанні зовнішньоекономічних договорів

Інструмент Access2Markets для підтримки малого бізнесу у здійсненні торгівлі поза межами ЄС

Європейська комісія запустила портал для підтримки малого бізнесу у здійсненні торгівлі поза межами ЄС – Access2Markets.

Портал відповідає на запити стосовно кращого пояснення торговельних угод та допомоги компаніям у забезпеченні того, щоб їхня продукція мала право на митні пільги. Він буде обслуговувати як компанії, які вже торгують на міжнародному рівні, так і ті, які лише починають вивчати можливості на зовнішніх ринках.

Access2Markets розкладає весь набір правил та практичну інформацію, завдяки чому менші фірми можуть легше отримати доступ до відповідної інформації. Access2Markets забезпечує торговельні умови для імпорту товарів до ЄС та експорту товарів на понад 120 зовнішніх ринків. Портал дозволяє компаніям лише за кілька кліків переглянути такі деталі щодо імпортованих та експортованих товарів: тарифи, податки, правила походження, вимоги до продукту, митні процедури, торгові бар’єри, статистику торгових потоків.

Access2Markets також містить пояснення, навчальні посібники та поширені запитання, щоб допомогти новим, а також досвідченим трейдерам проаналізувати переваги торгівлі з кожним із торгових партнерів ЄС. Він надає огляд законодавства ЄС про товари та послуги, а також контактні дані митних та інших державних органів держав-членів ЄС та їхніх торговельних партнерів. Підприємства також можуть використовувати портал для зв’язку з DG «Trade», щоб повідомити про торгові бар’єри, з якими вони стикаються.

Інструмент самооцінки Access2Markets – «ROSA» – надає спеціальну допомогу щодо правил, які визначають «економічну національність» товару, відому як «правила походження». Вони спеціально розроблені у кожній торговельній угоді, забезпечуючи захист чутливих ринкових секторів. Компанії можуть вимагати зниження чи усунення митних зборів, як це встановлено угодами. Компанії також можуть знайти інформацію про те, як торгівельні угоди регулюють торгівлю послугами, або про умови інвестування, чи брати участь у відкритих тендерах на іноземному ринку.

Кожен товар, яким торгують на міжнародній арені, має код, який визначає, які імпортні мита та національні чи місцеві податки потрібно сплачувати. На Access2Markets підприємства можуть знайти не тільки код, але й те, які мита їм потрібно сплачувати в кожній юрисдикції. Інструмент My Trade Assistant дає змогу компаніям шукати інформацію про мита, податки, правила та вимоги до товарів на основі кожного продукту для кожного ринку.

Портал оптимізований для використання на смартфонах та планшетах. Він має додаткові зручні функції, щоб допомогти бізнесу отримати максимальну віддачу від торговельних угод ЄС. Використання функцій порталу є безкоштовним.

Налаштувати вигляд

Експортні процедури і документи в Україні