Як отримувати сертифікати походження продукції?

Сертифікат про походження — документ спеціально установленої форми, який підтверджує, що товари/послуги вироблені або виконані в даній країні, і який містить інформацію для їх ідентифікації. 

Сертифікат про походження товару є обов’язковим у випадках, передбачених статтею 44 Митного кодексу України.

Для підтвердження походження товарів/послуг переважно застосовуються такі форми сертифікатів:

Роботи з визначення країни походження товарів/послуг, а також   оформлення   та засвідчення сертифікатів походження на товари/послуги виконуються Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами згідно із Законом  України «Про торгово-промислові палати в Україні» ( 671/97-ВР ) (N 671/97-ВР від 02.12.97).

Визначення країни походження  товарів/послуг,  засвідчення і видача  сертифікатів  походження на товари/послуги здійснюються у відповідності до міжнародних конвенцій,  міжнародних угод, чинного законодавства України та Інструкції про порядок визначення країни походження товарів/послуг, оформлення та засвідчення сертифікатів відповідних форм.

З метою виконання положень окремих угод про вільну торгівлю між Україною та країнами ЄС, ЄАВТ і Чорногорією експортерам продукції митницями ДПС видають сертифікати з перевезення (походження) товару EUR.1. 

Такий документ видається у разі, якщо його потрібно пред’явити при ввезенні на митну територію країн ЄС та ЄАВТ, Чорногорії як доказ, що товар(-и) українського походження відповідає(-ють) вимогам правил визначення преференційного походження при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. Іншими словами, він призначений для застосування до товарів тарифних преференцій (тарифних пільг) у країнах ЄС.

Сертифікат видається на письмову заяву експортера або його уповноваженого представника посадовою особою митниці ДПС під час здійснення експорту товару(-ів) за місцем здійснення його (їх) митного оформлення, або після експорту товару(-ів) за місцем здійснення митного оформлення товару(-ів), або за місцем державної реєстрації експортера. Термін дії сертифіката складає 4 місяці. 

Сертифікат видається безоплатно у найкоротший термін, але не більше восьми робочих годин після реєстрації заяви у структурному підрозділі митниці ДПС, на який покладено функції з видачі сертифіката. 

Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 та бланки необхідних документів можна завантажити на сайті ДПС за посиланням. 

Перелік підрозділів митниць ДПС та їх адреси розміщення, які здійснюють оформлення та видачу сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1 розміщено за посиланням. 

Для оперативного вирішення практичних питань з оформлення та заповнення сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1 звертатися за телефонами ДПС (044) 247-27-70, (044) 247-28-05 або на поштову скриньку origin.unit@sfs.gov.ua.

Які документи необхідні для отримання сертифіката EUR.1?

Для отримання сертифіката експортер або уповноважений представник повинен подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи:

• заяву, що містить декларацію від експортера, за формою, визначеною угодами про вільну торгівлю, та/або її електронну копію;

• електронну копію сертифіката у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог угод про вільну торгівлю бланк сертифіката;

• декларації постачальника (виробника), що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, встановлених угодами про вільну торгівлю, та/або їх електронні копії. Рекомендації щодо заповнення таких декларацій з практичними прикладами їх заповнення, а також бланки необхідних документів розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням.

Зверніть увагу!

Подаючи заяву про видачу сертифіката EUR.1, експортер має бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов Протоколу 1 Угоди про асоціацію.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий і переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару. У виняткових випадках сертифікат може бути виданий після експортування товарів, яких він стосується, якщо: 

• він не був виданий під час експортування через помилки чи ненавмисний недогляд або через особливі обставини; 

• було доведено перед митними органами, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 був виданий, але не прийнятий під час імпортування з технічних причин.

У яких випадках сертифікат EUR.1 не потрібен?

• якщо загальна фактурна вартість партії товарів, що походять з України, не перевищує 6000 євро (для отримання тарифних преференцій в країнах ЄС та ЄАВТ, Чорногорії експортер самостійно декларує походження товарів з України в декларації інвойсі, текст якої наведено в Додатку IV до Протоколу I до Угоди про асоціацію пункт тексти «декларації-інвойс» на різних мовах);

• якщо експортер отримав статус уповноваженого (схваленого) експортера. Уповноважений (схвалений) експортер – підприємство-експортер, юридична особа, фізична особа - підприємець, що зареєстрована в Україні, за винятком митного брокера, яка здійснює постійні відправлення товарів на умовах угод та має право самостійно оформлювати декларацію незалежно від вартості товару і відповідає вимогам Порядку надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера.

• якщо в країні-імпорту (ЄС, ЄАВТ, Чорногорії) товари оподатковуються за нульовою ставкою ввізного мита Митного тарифу Європейського союзу (за винятком положень Правил щодо кумуляції та квот).

Як проводити оплату митних платежів?

У разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані органом доходів і зборів, підлягають сплаті до Державного бюджету України. Такі митні платежі сплачуються платником податків до або на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення, крім випадків, якщо відповідно до Митного кодексу України товари ввозяться на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами.

Які строки оплати митних платежів?

У разі розміщення товарів на тимчасове зберігання митні платежі мають бути сплачені не пізніше дня закінчення строку тимчасового зберігання. Якщо до закінчення зазначеного строку ці товари поміщують у митний режим, який передбачає сплату митних платежів, митні платежі мають бути сплачені не пізніше випуску товарів відповідно до цього режиму.

У разі вивезення товарів з митної території України вивізне мито має бути сплачене не пізніше дня прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення, якщо інше не встановлено МКУ.

У разі зміни митного режиму платежі мають бути сплачені не пізніше дня випуску товарів у наступному митному режимі.

Терміном сплати митних платежів вважається:

1) у разі використання товарів, ввезених на митну територію України з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано таке звільнення, — перший день, коли особа порушила обмеження щодо користування та/або розпорядження зазначеними товарами. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів вважається день прийняття органом доходів і зборів митної декларації на такі товари для митного оформлення;

2) у разі порушення вимог і умов митних режимів, що відповідно до МКУ тягне за собою виникнення обов’язку із сплати митних платежів, — день вчинення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів вважається день початку дії відповідного митного режиму;

3) в інших випадках — день виникнення обов’язку із сплати митних платежів.

Строки сплати митних платежів визначаються ст. 297 Митного кодексу України.

Куди перераховувати митні платежі?

Згідно зі статею 298 митні платежі, нараховані декларантом або органом доходів і зборів, підлягають перерахуванню безпосередньо на Єдиний казначейський рахунок Держмитслужби: https://cabinet.customs.gov.ua/payacc

Порядок перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 898 від 01.11.2017, доступний за посиланням.

На сайті Державної фіскальної служби можна ознайомитися з нормативно-правовими документами, що регулюють порядок сплати митних платежів, а також переглянути реквізити депозитного рахунку 3734, відкритого на ім’я ДПС для зарахування авансових платежів, що вносяться підприємствами до або під час митного оформлення.

Форма зовнішньоекономічного договору (контракту)

Під час укладання договорів  купівлі/продажу  товарів (надання  послуг,   виконання робіт)  і товарообмінних  договорів між українськими суб'єктами підприємницької    діяльності     та    іноземними     суб'єктами підприємницької  діяльності  незалежно від форм власності та видів  діяльності застосовується Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником  у  простій письмовій  формі, якщо  інше не передбачено міжнародним договором України  чи  законом.

До  умов,   які   повинні бути  передбачені  в договорі або контракті (якщо сторони   такого   договору  (контракту)   не погодилися   про  інше  щодо  викладення умов  договору  і  така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних   умов,   без погодження  яких  сторонами договір  може вважатися таким,  що  неукладений, або  його  може бути  визнано недійсним   внаслідок  недодержання   форми   згідно  з   чинним законодавством України), відносяться:

• Назва, номер  договору (контракту),  дата та місце його укладення.

• Преамбула.

• Предмет договору (контракту).

• Кількість та  якість  товару (обсяги  виконання робіт, надання послуг).

• Базисні умови постачання товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг).

• Ціна та загальна вартість договору (контракту).

• Умови платежів.

• Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг).

• Упаковка та маркування.

• Форс-мажорні обставини.

• Санкції та рекламації.

• Урегулювання спорів у судовому порядку.

• Місцезнаходження   (місце  проживання),   поштові   та платіжні реквізити сторін.

За домовленістю  сторін  у договорі  (контракті)  можуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості,  умови залучення  субвиконавців договору   (контракту), агентів,  перевізників,  визначення норм навантаження   (розвантаження),    умови    передачі   технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків,  митних зборів,  різного роду  захисні застереження,  з якого   моменту  договір   (контракт)  починає діяти,  кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) та ін.

Перелік нормативно-правових актів  України, що  регулюють питання форми, порядку укладання та виконання зовнішньоторговельних договорів (контрактів):

• Цивільний  кодекс України;

• Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

• Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Валютний контроль при виконанні зовнішньоекономічних договорів

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду (Національним банком України та Державною податковою службою України) та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу і без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб’єктів таких операцій, крім тих, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Дотримання суб'єктами господарювання - резидентами України граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями є ключовим елементом у валютному нагляді і регулюється Законом України «Про валюту і валютні операції» та Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім встановлених законодавством винятків. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми та строки розрахунків за операції з експорту та імпорту товарів.

Згідно з пунктом 16 Розділу I Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

У Розділі II цього ж Положення вказано, що граничні терміни розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Вони не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. 

Перелік необхідних документів для експорту

Правильно оформлена документація має велике значення при перевезенні товарів через кордони, адже її відсутність чи неправильне оформлення може призвести до затримок та додаткових витрат, або навіть невиконання замовлення.

Нижче наводимо орієнтовний перелік документів, що можуть знадобитися для проведення процедури митного оформлення (він залежатиме від вибраного способу транспортування):

• зовнішньоекономічний договір (зокрема додатки);

• специфікація товару на постачання;

• протокол узгодження ціни (за наявності);

• рахунок-фактура (iнвойс) - із зазначенням країни походження товару, умов постачання,

номера контракту тощо;

• залежно від виду транспортування вантажу – накладні CMR, залізничні,

авіаційні, поштові накладні;

• пакувальний лист;

• документи на придбання товару (якщо експортер не є виробником);

• документи, що підтверджують країну походження товару (якщо товар має

українське походження);

• дані перевізника (адреса, контактні дані, код ЄДРПОУ);

• дані водія (для авто – копія паспорта водія та Свідоцтва про реєстрацію транспортного

засобу,

• свідоцтво на перевезення вантажів ід митним забезпеченням (за наявності);

• книжка МДП (CARNET TIR – за необхідності);

• книжка АТА (CARNET ATA – за необхідності);

• сертифікати якості, паспорти, технічні описи, креслення на товар (за необхідності) тощо;

• документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію.

Правила Incoterms у зовнішньоекономічних контрактах

Сфери відповідальності щодо постачання повинні бути прописані в контракті та бути чітко зрозумілі для сторін.  З 1 січня 2020 року в світі набули чинності  правила по використанню термінів для  внутрішньої та міжнародної торгівлі ІНКОТЕРМС 2020 року.

Міжнародні умови торгівлі (Incoterms) — це міжнародно визнана система торгових термінів, які застосовуються під час постачання товарів.

Використовуйте правила Incoterms у вашому контракті, щоб визначити сфери відповідальності щодо постачання. Вам необхідно узгодити з покупцем наступне:

• місце постачання товарів;

• хто організовує транспортування;

• хто виконує завантаження-розвантаження та сплачує страховку;

• хто виконує митні процедури;

• хто сплачує збори та податки.

Відповідно до українського законодавства під час укладання зовнішньоекономічного контракту необхідно обов’язково враховувати вимоги Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 № 201.

Переглянути Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати.

Валютний контроль при виконанні зовнішньоекономічних договорів

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду (Національним банком України та Державною податковою службою України) та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу і без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб’єктів таких операцій, крім тих, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Дотримання суб'єктами господарювання - резидентами України граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями є ключовим елементом у валютному нагляді і регулюється Законом України «Про валюту і валютні операції» та Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім встановлених законодавством винятків. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми та строки розрахунків за операції з експорту та імпорту товарів.

Згідно з пунктом 16 Розділу I Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

У Розділі II цього ж Положення вказано, що граничні терміни розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Вони не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. 

Інструмент Access2Markets для підтримки малого бізнесу у здійсненні торгівлі поза межами ЄС

Європейська комісія запустила портал для підтримки малого бізнесу у здійсненні торгівлі поза межами ЄС – Access2Markets. 

Портал відповідає на запити стосовно кращого пояснення торговельних угод та допомоги компаніям у забезпеченні того, щоб їхня продукція мала право на митні пільги. Він буде обслуговувати як компанії, які вже торгують на міжнародному рівні, так і ті, які лише починають вивчати можливості на зовнішніх ринках. 

Access2Markets розкладає весь набір правил та практичну інформацію, завдяки чому менші фірми можуть легше отримати доступ до відповідної інформації. Access2Markets забезпечує торговельні умови для імпорту товарів до ЄС та експорту товарів на понад 120 зовнішніх ринків. Портал дозволяє компаніям лише за кілька кліків переглянути такі деталі щодо імпортованих та експортованих товарів: тарифи, податки, правила походження, вимоги до продукту, митні процедури, торгові бар’єри, статистику торгових потоків. 

Access2Markets також містить пояснення, навчальні посібники та поширені запитання, щоб допомогти новим, а також досвідченим трейдерам проаналізувати переваги торгівлі з кожним із торгових партнерів ЄС. Він надає огляд законодавства ЄС про товари та послуги, а також контактні дані митних та інших державних органів держав-членів ЄС та їхніх торговельних партнерів. Підприємства також можуть використовувати портал для зв’язку з DG «Trade», щоб повідомити про торгові бар’єри, з якими вони стикаються. 

Інструмент самооцінки Access2Markets – «ROSA» – надає спеціальну допомогу щодо правил, які визначають «економічну національність» товару, відому як «правила походження». Вони спеціально розроблені у кожній торговельній угоді, забезпечуючи захист чутливих ринкових секторів. Компанії можуть вимагати зниження чи усунення митних зборів, як це встановлено угодами. Компанії також можуть знайти інформацію про те, як торгівельні угоди регулюють торгівлю послугами, або про умови інвестування, чи брати участь у відкритих тендерах на іноземному ринку. 

Кожен товар, яким торгують на міжнародній арені, має код, який визначає, які імпортні мита та національні чи місцеві податки потрібно сплачувати. На Access2Markets підприємства можуть знайти не тільки код, але й те, які мита їм потрібно сплачувати в кожній юрисдикції. Інструмент My Trade Assistant дає змогу компаніям шукати інформацію про мита, податки, правила та вимоги до товарів на основі кожного продукту для кожного ринку. 

Портал оптимізований для використання на смартфонах та планшетах. Він має додаткові зручні функції, щоб допомогти бізнесу отримати максимальну віддачу від торговельних угод ЄС. Використання функцій порталу є безкоштовним.