Набрала чинності низка нових норм закону про державну мову
15 July, 2022
16 липня 2022 року набрала чинності низка нових норм Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Детальніше про зміни розповів Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Про які конкретні зміни йдеться?
1. Відповідно до частини другої статті 27 комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу. Недотримання цієї вимоги має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості. Іншими словами, будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму — автомобіль чи пральна машинка — повинен бути «локалізований» для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи це електронний екран або панель керування зі звичайними кнопками.
Під «користувацьким інтерфейсом» мовний закон має на увазі всю інформацію, яка відображується, з якою безпосередньо взаємодіє користувач під час використання комп’ютерної програми і яка містить текст будь-якою мовою. Українськомовний інтерфейс за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії. Недотримання цієї вимоги означатиме реалізацію товару неналежної якості.
2. Відповідно до частини шостої статті 27 інтернет-представництва (в тому числі вебсайти, вебсторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної й комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари та послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі вебсайтів, вебсторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.
Тобто з 16 липня 2022 року усі інтернет-ресурси, які використовуються як інтернет-представництва суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням.
При цьому, українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, щоб користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності даного суб’єкта.
Під поняттям «інтернет-представництво» маються на увазі не лише вебсайти, але:
- сторінки в соцмережах;
- YouTube, Viber, Telegram канали;
- інформаційні боти;
- мобільні застосунки тощо.
Тобто йдеться про будь-які публічні інтернет-ресурси, пов'язані з суб'єктами, вказаними в Законі. «З 16 липня 2022 року вся основна версія, яка повинна завантажуватися за замовчуванням для українців будь-якого інтернет-ресурсу, має бути державною мовою. Окрім цього, з 16 липня 2022 року зазначену норму повинні виконувати всі інформаційні ресурси, а не лише ті, які здійснюють обслуговування громадян», — наголосив Тарас Кремінь.
Як було раніше?
Значною мірою вимоги стосовно мови в інтернеті для багатьох суб’єктів вже давно реалізуються, але з 16 липня 2022 року вони стають чіткими та мають всеохопний характер.
З моменту набрання чинності закону (16 липня 2019 року) — всі інтернет-ресурси юридичних осіб державної та комунальної форми власності повинні були мати основну версію — українську. Це вимоги статей закону, що регулювали діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, організацій та підприємств комунальної та державної форми власності.
Також, з 16 січня 2021 року діє стаття 30 Закону, відповідно до якої обслуговування споживачів через інтернет має здійснюватися державною мовою. Водночас раніше допускалося існування двомовної версії сайтів. Наприклад, сайт виконаний недержавною мовою, а інформація про товари — державною.
«Виробники, імпортери, продавці загалом підготувалися. Нам відомо про окремі випадки, коли, наприклад, виробники автомобілів мали труднощі з встановленням українськомовного інтерфейсу на моделі, які розроблені та запущені в глобальне виробництво більше 3-х років тому. Але це радше виключення. Сьогодні чи не всі торговельні мережі, інтернет-магазини й платформи створили версії своїх інтернет-представництв українською мовою», — зазначив Тарас Кремінь.
Адміністративна відповідальність за порушення
З 16 липня 2022 року запроваджується адміністративна відповідальність за всі порушення Закону — набирає чинності підпункт 1 пункту 7 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, яким вносяться зміни в Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Як пояснив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, зміни передбачають можливість накладати штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть Закон.
Представники Уповноваженого зможуть складати адміністративні протоколи. Уповноважений із захисту державної мови розглядатиме їх і виноситиме постанови, які передбачають або попередження, або штрафи.
«У 2021 році надійшло 1044 повідомлення щодо відсутності української версії сайтів інтернет-магазинів та вебсайтів, через які здійснюється обслуговування споживачів. Це склало майже третину від усіх минулорічних звернень громадян. За пів року 2022-го таких звернень 138. Очевидно, що з набранням чинності нових норм кількість зафіксованих порушень може збільшитись. Безперечно, протягом перших кількох місяців ситуація покращиться, — цьому сприятимуть як превентивні заходи, так і нові адміністративні санкції», — розповів Уповноважений.
Розмір штрафу за порушення мовного Закону становитиме від 3400 до 8500 грн, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення накладатиметься штраф від 8500 до 11900 грн.