Дослідження обсягів залучених кредитів та депозитів юридичними особами та ФОП
17 July, 2023
Український бізнес пережив два суттєві потрясіння за останні кілька років. Перше — пандемія коронавірусу, яка порушила глобальні ланцюги постачання та зашкодила бізнесу у всіх країнах. Другим ударом стало повномасштабне вторгнення росії в Україну та окупація значних територій, постійні ракетні удари, спроби знищити українську енергоінфраструктуру.
Це все відобразилося на економіці країни: ВВП за 2022 рік скоротився на 29,1 %, а інфляція досягла 26,6 % за підсумками року. Тож «моніторинг» пульсу українського бізнесу та його підтримка має бути пріоритетним завданням для профільних державних органів.
Дослідження здійснено Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес у співпраці з аналітичною системою для перевірки контрагентів YouControl та за підтримки програми міжнародної співпраці EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП, яка спільно фінансується ЄС та урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. GIZ Ukraine.
Дослідження підготовлено на основі даних Національного банку України, який проводить власні спостереження та збирає статистичні дані щодо показників діяльності бізнесу, зокрема кредитних та депозитних коштів на рахунках банків. Обсяги виданих кредитів та залучених депозитів від бізнесу допомагають оцінити те, у якому стані він перебуває, які настрої панують серед підприємців, та ілюструє загальні тенденції.
Дані дають можливість оцінити стан бізнесу в розрізі регіонів, розмірів та зазирнути вглиб макроекономічних показників.
У дослідженні за наявності даних ми аналізуватимемо стан надання кредитів та отримання депозитів починаючи з 2019 року, що дозволить нам зрозуміти зміни, які відбулися внаслідок впливу пандемії коронавірусу та повномасштабного вторгнення росії, і спробуємо оцінити, наскільки постраждав український бізнес, які настрої зараз у ньому панують.
Розподіл банків за сумою кредитів, наданих юридичним особам
Незважаючи на форс-мажорні обставини, як-от пандемія коронавірусу або повномасштабне вторгнення, кредитні залишки бізнесу на рахунках у банках коливаються на рівні 800-900 мільярдів, хоча з початку 2023 року спостерігається загальний тренд на зниження цієї суми.
Це статистичне спостереження надається в розрізі всіх юридичних осіб (крім банків, бюджетних установ та кредитів під інвестиційний проєкт), і показник свідчить про загальну суму кредитних коштів, які надані банками станом на певну дату.
Чіткі стрибки в обсягах кредитних портфелів бізнесу навесні 2020 року та влітку 2022 пояснюються переоцінкою валютних кредитів, що спричинено девальвацією гривні в ці періоди.
Найбільшими позикодавцями бізнесу в Україні є державні банки: ПриватБанк, Ощадбанк та Укрексімбанк. Ці держбанки впродовж 2019-2021 років активізували процес очищення своїх кредитних портфелів через списання токсичних активів — NPLs, накопичених у попередні роки. Внаслідок цього невелике зростання видачі нових кредитів, насамперед приватними банками, повністю нівелювалося значно швидшими темпами «детоксикації» в державних, що відображалося в тенденції до зниження загальних залишків корпоративних кредитів загалом у системі в період до повномасштабного вторгнення.
Протягом останніх років держбанки мали найбільшу частку серед ТОП-10 банків в Україні.
Юридичні особи переважно беруть кредити в національній валюті.
Ринок зреагував на повномасштабне вторгнення так, як і на пандемію коронавірусу, — зменшенням частки валютних кредитів. Незважаючи на стрибки через переоцінку валютних балансів, загалом ми спостерігаємо тренд до зменшення кредитів у валюті. Натомість кредити в гривні зростають — це типова реакція ринку на кризові ситуації.
А от поступове зменшення обсягів кредитів з осені 2022 року може свідчити про довготривалий процес зменшення економічної активності та реагування бізнесу вже в довгостроковій перспективі — економії коштів, зменшення інвестицій, захист власного бізнесу та стратегія «очікування».
Протягом літа-осені 2022 року ми спостерігали поступове зростання обсягів кредитних коштів на рахунках банків у західних та центральних областях України, а також тих областей, території яких були деокуповані. Проте вже з грудня 2022 року почався зворотний тренд. У всіх областях, навіть західних, залишки корпоративних кредитів зменшуються.
Позитивні тенденції за період липень 2022 — березень 2023 змогли зберегти Київ та область, Черкаська, Миколаївська, Волинська, Хмельницька, Житомирська та Івано-Франківська області.
Національний банк України також надає статистику не тільки за загальними обсягами кредитних коштів бізнесу на рахунках банків, а й щодо окремих цільових призначень кредитів. Зокрема, щодо кредитів, наданих на купівлю та реконструкцію нерухомості, лізинг та іпотеку. Найцікавішим є дослідження іпотечного кредитування бізнесу, адже воно безпосередньо привʼязує інвестиції до «землі».
Спостерігається збільшення кредитів, виданих на будівництво або реконструкцію нерухомості, протягом червня-вересня 2022 року — періоду активного відновлення звільнених територій Київської, Чернігівської та Сумської областей.
Частково це викликано переоцінкою валютних кредитів, але зростання обсягів кредитних коштів, виданих у національній валюті, може відображати бажання бізнесу відбудовувати свої потужності, попри продовження активних військових дій та обстріли росією цивільної інфраструктури.
Проте вже восени 2022 року ракетний терор та перманентні блекаути через руйнування енергетичної інфраструктури вплинули на зменшення обсягів кредитування.
За червень-серпень 2022 року спостерігається суттєвий приріст коштів на кредитних рахунках на реконструкцію та придбання нерухомості, особливо в Києві — від 6,9 до 10,8 млрд гривень. Але по Україні цей показник фактично не змінився.
Якщо переглянути більш детальну розбивку за окремими регіонами, найбільший ріст спостерігається у Волинській та Одеській областях, а от у Харківській області спад становить майже 60 %, або ж понад 1,2 млрд гривень.
Дивну динаміку демонструє Тернопільська область: обсяги корпоративних кредитів на нерухомість у ній зменшилися на 630 млн гривень.
Також майже вполовину впали обсяги кредитних коштів на рахунках банків у Закарпатській області — зі 168 до 71 млн гривень.
Львівська, Одеська, Миколаївська, Вінницька області показують висхідну динаміку. Таке зростання частково може пояснюватися тим, що Одеса та Львів є одними з найбільших регіональних фінансових центрів концентрації банківських відділень і навіть головних офісів частини деяких банків «другого ешелону». Не кажучи про те, що ці регіони стали основними центрами тяжіння для численних релокованих бізнесів зі Сходу та Півдня України.
Цікаво, що суб’єкти середнього підприємництва залучають більше кредитних коштів, ніж суб’єкти великого підприємництва.
Також позитивною є тенденція незначної зміни в кредитуванні мікро- та малого бізнесу, обсяги кредитування падають, але на загальному плані незначно.
Також протягом червня-серпня 2022 року зросли обсяги іпотечного кредитування юридичних осіб.
Загалом, суми іпотечних кредитів зросли від 73 до 100 млрд гривень від 1 липня до 1 квітня, з піковим показником у 114 млрд гривень станом на 1 серпня 2022 року.
Після падіння обсягів виданих іпотечних кредитів протягом осені-зими 2022–2023 років з лютого-березня знову спостерігається зростання обсягів коштів, виданих під іпотечні кредити для бізнесу.
Більшість іпотечних кредитів бізнесу видаються в Києві. І саме Київ показує найбільше зростання — із 39 до 59 млрд гривень за червень 2022 — березень 2023. Хоча інші області України також показують суттєвий приріст — від 33 до 41 млрд гривень. Через енергетичний терор російської федерації осінь-зима пригальмували видачу іпотечних кредитів, це відобразилось як окремо на столиці, так і в Україні загалом. Фактично тут ми спостерігаємо таку ж картину, як із кредитуванням придбання або реконструкції нерухомості: зростання влітку 2022 року — спад за результатами жовтня, плато до весни 2023. Проте іпотечні кредити все ж почали зростати.
Загальні тенденції показують стабілізацію видачі іпотечних кредитів. У Дніпропетровській області спостерігається певна стабілізація, у Львівській — стабілізація після значного підйому влітку 2022 року. А от у Харківській області негативний тренд продовжується.
Кредити фізичним особам-підприємцям
Окремо Національний банк України надає статистику щодо обсягів кредитів, наданих фізичним особам-підприємцям. Ця статистика почала надаватися тільки з 1 червня 2022 року.
Статистика надається в розрізі розмірів бізнесу. Оскільки за нестачі даних складно проводити ретроспективний аналіз, можна зосередитися на аналізі загальних тенденцій. За результатами травня 2023 року балансові залишки за кредитами мікропідприємств становлять 3,3 млрд гривень.
Попри відсутність детальних даних за попередні періоди в розрізі регіонів, можна побачити певну динаміку та коливання обсягів кредитних коштів, наданих мікропідприємствам ФОП на банківських рахунках.
У Києві обсяги найбільші та становлять від 473 до 543 млн гривень. Як і відповідно до інших рейтингів, у першу трійку входять Дніпропетровська та Львівська області. Причому у Львівській ми спостерігаємо позитивну динаміку: у період з червня до серпня 2022 року обсяг коштів наданих ФОП зріс майже на 60 млн гривень і продовжує збільшуватися. А от у Харківській області, навпаки, зменшився майже на 40 млн гривень і продовжує зменшуватися.
Обсяги кредитних коштів, наданих малим підприємствам ФОП, більш-менш однорідні для першої п’ятірки областей. Хоча ми бачимо, що першість тут посідають Київська область та місто Київ, Вінницька, Харківська, що дещо відрізняється від загальної тенденції. Одеська область, наприклад, міститься в другій половині списку.
Це може бути пов’язано з багатьма факторами, зокрема, зі структурою економіки певного регіону.
Якщо ж звертатися до розподілу кредитів, наданих середнім підприємствам ФОП, то пальма першості — в Київської області та міста Київ, а також у Дніпропетровської області, на третьому місці — Житомирська.
Депозити бізнесу
Національний банк України також надає статистику щодо депозитів бізнесу, які перебувають на рахунках банків. Ця статистика надається в багатьох розрізах: починаючи від загальних обсягів депозитних коштів на рахунках банків-резидентів (включно з юридичними і фізичними особами). Однак можна отримати дані в більш детальному розрізі, зокрема, щодо юридичних осіб приватного права, відповідно до класифікації НБУ «інші нефінансові корпорації».
Можна отримати дані в розрізі регіонів та валюти вкладу, окремо для корпоративного сектору та фізичних осіб-підприємців. Дані доступні з 2016 року.
Депозити корпоративного сектору вміщують різні внутрішні категорії. Та, на жаль, ми не маємо щодо них більш детальної розбивки. Так, у цю категорію входять депозити підприємств державної та приватної форми власності, зокрема ті, що перебувають під іноземним керівництвом.
Станом на кінець травня 2023 року в банках розміщувалося близько 1,1 трлн у гривневому еквіваленті на рахунках корпоративного сектору та близько 123 мільярди на рахунках фізичних осіб-підприємців, що перевищує показники початку 2022 року.
Активне зростання з літа 2022 року, коли курс валют стабілізований, все ж таки свідчить про те, що фізичні особи-підприємці збільшують обсяги своїх депозитів. З іншого боку, це свідчить і про те, що ці кошти не йдуть в інвестиції — бізнес відкладає.
Фактично ж бізнес «витягнув» з банків свої депозити на початку повномасштабного вторгнення. На щастя, це не спричинило «обвалу» банківської системи, на яку розраховувала росія.
Якщо ж досліджувати дані у валютному розрізі, то ми бачимо найбільший відтік саме в національній валюті, в іноземній валюті відтік був значно меншим. Адже національна валюта в кризових ситуаціях є більш ліквідною, а в довгостроковій перспективі — більш ризикованою, адже може девальвувати. Водночас як «подушку» в кризових ситуаціях краще тримати іноземну валюту — безпечніше.
Також спостерігається суттєве зростання обсягів депозитів саме в іноземній валюті — більше ніж на 50 млрд гривень (або ж 20 %) від довоєнного рівня у період з березня до липня 2022 року. Депозити і в іноземній валюті, і в гривні на початку 2023 року перевищили відповідні показники на початок 2022 року. Не варто забувати, що «стрибок» обсягів валютних депозитів у липні може бути спричинений не стільки збільшенням обсягів депозитних коштів на рахунках у банках, а й переоцінкою валютних депозитів банками у зв’язку зі зміною курсу.
Найімовірніше бізнес також скоротив інвестиційні плани, що дозволяє акумулювати більше валютних коштів на рахунках. Але в довгостроковій перспективі відсутність або скорочення інвестицій може призвести до негативних наслідків, хоча свою роль тут відіграють більше воєнні ризики.
Якщо порівнювати регіональні дані в розрізі «Київ — вся Україна», ми спостерігаємо, що частка депозитів бізнесу в Києві перевищує депозити з усієї України. Водночас падіння обсягів депозитів на столиці відобразилося найбільше і становило понад 55 млрд гривень у лютому-квітні 2022 року. Для всієї іншої України падіння становило трохи більше ніж 23 млрд гривень.
Обсяги депозитів у столиці стабільно та стрімко зростають, а от для всієї України почався спад або принаймні плато з початку 2023 року.
У регіональному розрізі деякі регіони навіть перевищили довоєнний рівень депозитів бізнесу. Проте серед ТОП-5 областей тільки в Полтавській області не спостерігається негативний тренд із початку 2023 року. В абсолютних цифрах це Дніпропетровська, Одеська, Львівська та Полтавська області. А от Запорізька, Чернігівська, Івано-Франківська області зазнали значних втрат.
Загалом динаміка депозитів відображає настрої бізнесу в певному регіоні. Після звільнення правобережжя Херсонщини та самого міста настрої бізнесу в Миколаївській та Одеській областях покращилися.
Як категорія кредитів, так і депозитів бізнесу відображає загальні економічні тенденції в Україні. На чому варто акцентувати увагу:
- Бізнес активно релокувався в західні регіони, про що свідчить пожвавлення економічної активності та попиту на кредити банків, особливо протягом першого півріччя 2022 року.
- У тилових регіонах бізнес поступово відновлюється. Це особливо помітно на збільшенні кількості депозитів бізнесу в банках.
- У західних регіонах поступово почав знижуватися позиковий капітал протягом 3-х останніх кварталів: можливо, релокований бізнес поступово повертається додому.
- Ті області, які до повномасштабного вторгнення показували активний розвиток бізнесу, переважно зберегли ці тенденції. Проте Харківська область, яка постраждала від окупації і значна частина території якої була звільнена тільки у вересні 2022 року, «просіла» за деякими категоріями, що цілком закономірно.
- Також у деяких сегментах кредитування знизилася роль Дніпропетровської та Одеської областей з огляду на відносну близькість до лінії фронту. Водночас релокація підприємців з окупованих територій та прифронтової зони частково компенсувала падіння ділової активності даних регіонів.
- Як у розрізі кредитів, так і в розрізі депозитів за різними категоріями український бізнес відновив показники станом на початок 2022 року, проте за деякими напрямами спостерігаються і негативні тренди протягом кількох місяців поспіль. Така поведінка спостерігалася і під час пандемії коронавірусу, після якої український бізнес відновлювався протягом кількох років.
- Бізнес часто вибирає «вичікувальну» позицію та зберігає фінансову подушку на депозитних рахунках. Схильність до накопичення надлишкового резерву ліквідності та самофінансування бізнесу підсилюється як станом системної невизначеності, так і підвищенням рівня кредитних ставок під час війни.
- Переоцінка валютних кредитів та депозитів вносить свої похибки в дані, тому для коректного аналізу загального корпоративного кредитного портфелю, номінованого в гривні, варто звертати увагу на його валютну структуру і курсову динаміку минулих періодів. Додатково важливо звертати увагу на зміну темпів списання накопичених недійсних кредитів у межах реструктуризації банківських портфелів, які суттєво впливають на динаміку кредитів бізнесу.
Методологія
НБУ за допомогою АРІ не оприлюднює дані частково за 2020 та 2021 роки, а за деякими показниками дані починаються з липня 2022 року. Національний банк України надає дані за кредитами, наданими юридичним особам у різних розрізах. Це можуть бути як агреговані категорії, наприклад усі юридичні особи-резиденти, так і більш детальні, наприклад юридичні особи, які не мають юридичних осіб державної форми власності, але мають юридичних осіб-нерезидентів. Тому загальні дані, які демонструють розміри кредитних коштів для бізнесу на рахунках банків, можуть відрізнятися.
Для дослідження переважно були використані дані, які стосуються «Інших нефінансових корпорацій», коди S.11002 та S.11003 за кодом KICE (детальніше про Інституційні сектори економіки в грошово-кредитній статистиці України в Методологічному коментарі НБУ за посиланням).
Так, дані, які подаються у звіті 7 «Кредити», сформульовані як «Кредити, надані нефінансовим корпораціям». Ці показники стосуються лише тих юридичних осіб, які є резидентами, що випливає зі структури та методики збору фінансової звітності, тобто також державні нефінансові корпорації (S.11001, S.11002 та S.11003 за кодом KICE). Вони містять дані не тільки про приватний сектор, а й про державний.
Натомість дані, наведені в розділі 21 «Розподіл кредитів, наданих фізичним та юридичним особам, за класами боржника», сформульовані як кредити, надані юридичним особам, крім банків, бюджетних установ та кредитів під інвестиційний проєкт. Це дозволяє нам внести до групи також юридичних осіб-нерезидентів.