Війна та бізнес: як український малий бізнес адаптується до війни. Дослідження від UA Business Global
01 September, 2022
Шість місяців в Україні триває повномасштабна війна. Український бізнес поступово оговтується та намагається повернутися до звичного ритму. Але складнощі у підприємців все ще є: в одних — низький попит на послуги/продукцію в Україні, в інших — проблеми з доставкою за кордон, хтось зіткнувся з нестачею комплектуючих тощо. У рамках ініціативи UA Business Global проведено дослідження того, як підприємці борються та перемагають на економічному фронті.
Мета дослідження — дізнатися, як український бізнес продовжує працювати за військових умов. Опитування проводилося серед мікро- та малих підприємців сфери послуг та товарного бізнесу. Загалом в опитуванні взяло участь близько 130+ власників компаній.
«З початком війни, український малий бізнес пройшов шлях від шоку та завмирання до прийняття та активізації. Нам доводиться вирішувати логістичні, фінансові, комунікаційні, організаційні проблеми — і все це одночасно. Ми шукаємо нові ринки, адаптуємо продукти та послуги, оптимізуємо витрати, але крок за кроком працюємо на Перемогу. Драйв, сміливість та нестандартне бачення уже давно стали частиною ДНК українського підприємництва. Війна чітко це проявила. І нехай нам доводиться будувати бізнес у критичних для економіки умовах, долати складнощі, про які ми навіть не думали, ми віримо — зараз ми закладаємо фундамент нашого майбутнього і воно буде прекрасне!», — Катерина Дорошевська, засновниця спільноти UA business Global
Через війну значно скоротився обсяг продажів практично у всіх бізнесах. Сьогодні це залишається основною проблемою для 81% підприємців.
«У нас інтернет-магазин, працюємо по всій країні, карантин та все інше дали можливість переналаштуватись на віддалену роботу. Через війну продажі в Україні впали приблизно на 50%. Цього місяця плануємо запускати польський сайт та магазин на Amazon», — Мирослава Сорокіна, «Дім фотошпалер».
10% бізнесів мають труднощі з логістикою. 4% підприємців не можуть працювати через пошкодження чи руйнування виробництва. 3% скаржаться на нестачу сировини, комплектуючих чи запчастин, необхідних для виробництва. У 2% компаній не вистачає працівників для повноцінного функціонування.
«Я організовувала авторські тури по світу. Мала трьох гідів працівників. Зараз бізнес на стопі, не працюємо. Працівники роз’їхались — Німеччина, Австралія, Дубай. Я в Італії», — Олеся Павлюк «Where Again».
Військові дії вплинули на завантаженість компаній — лише 15% з них працюють на 100% та більше.
«Як не дивно, але саме війна та ціни підштовхнули розпочати бізнес. Я працювала раніше у Києві, а після звільнення Ірпеня вирішила, що не хочу їздити до Києва робити посуд комусь. Тому розпочала роботу в Ірпені, зняла місце у майстерні та почала виготовляти посуд та проводити майстер-класи», — Роксолана Козаченко, «Roksolana ceramics».
Незначно скоротили обсяги роботи 4% компаній. 25% бізнесів скоротили обсяги виробництва майже наполовину. 19% компаній знизили активність до 80%. У 12% компаній обсяги виробництва не перевищують 20%. 12% підприємців скоротили обсяги виробництва на третину, така сама кількість бізнесів повністю зупинила роботу. Але для деяких підприємців війна, навпаки, стала стартом своєї справи.
Через війну багатьом компаніям довелося скоротити кількість співробітників. 24% зменшили команду наполовину. 23% бізнесів трохи скоротили кадри. 16% компаній зменшили штат більш як на 60%. Але не всі бізнеси опинилися у такій ситуації — 27% компаній зберегли команду без змін, а 10% — навіть планують чи вже розширили штат.
«Після захвату острова Зміїний я намалював декілька дизайнів на цю тематику і виклав їх у соцмережі. В мене замовили 300 шт. нашивок мого дизайну і я почав спілкуватись з людьми, які допомагають ЗСУ. Нам почали активно телефонувати та замовляти шеврони. До таких об'ємів вишивки шевронів ми не звикли, тож купили додаткове обладнання та перевезли виробництво з дому в окремі приміщення. Плануємо наймати ще співробітника, розширюємо виробництво, відкриваємо ще один магазин та виходимо на міжнародний ринок», — Олександр Яшин, «Yashins Family Workshop», «YashinA».
Війна позначилася і на зарплатах працівників. 25% підприємців скоротили до 30% заробітної плати. 19% бізнесів зменшили розмір плати майже на половину. У 16% компаній зарплати співробітників знизилися більш ніж на 50%. 11% бізнесів взагалі працюють на волонтерських умовах. І лише третина компаній зберегла зарплату без змін чи навіть підвищили.
«Виплачуємо зарплату всій команді у повному обсязі. Трохи відстрочили планове підвищення зарплат, але довоєнний рівень вдалося зберегти», — Олена Новікова, «MoreThan».
На функціонування бізнесу впливає і місцезнаходження підприємців. І хоча більш ніж половина (53%) з них залишилися в Україні, а 14% тих, хто виїхав, вже повернулися назад після від'їзду, деякі підприємці наразі змінили місцеперебування:
- 6% — поїхали зовсім;
- 10% — переїхали тимчасово до західних областей країни;
- 17% — тимчасово виїхали з України.
«Ми працюємо віддалено ще з часів карантину. Вже давно вийшли на міжнародний ринок, але цього року все змінилося. З початку війни ми втратили контрактів на близько 200.000 $. Багато клієнтів боялися з нами працювати, знаючи що ми в Україні. Навіть просто платити нам на наш український рахунок. Наразі команда виїхала, в Україні залишився тільки мій партнер. Ще й досі немає такого потоку лідів, який був до початку повномасштабного вторгнення, але ми не зупиняємося та розвиваємося», — Дмитро Заплава, «Advanced team».
Багато підприємців через війну провели галузеву трансформацію компаній. Одні змінили бізнес під потреби своєї цільової аудиторії, інші вибрали новий напрямок бізнесу під потреби ринку. Але є підприємці, які зберегли бізнес без змін — 42% опитаних. Майже половина підприємців частково адаптували свої продукти/послуги під час війни. 5% — повністю змінили продукт/послугу, 6% — взагалі змінили галузь.
«Займаємось промисловим виробництвом автомобільних причепів. Обсяги продажів впали, але активність виробництва зросла. Займаємось виготовленням ряду необхідних речей для військових та цивільних потреб у зоні протистояння. Це дозволяє завантажити і навіть перевантажити виробництво та зайняти людей роботою, але не дозволяє мати економічний інтерес з процесу. Бізнес відповідно тимчасово переформатований на виконання близьких за методом виробництва завдань для державних та приватних клієнтів, що здатні покрити витрати на виробництво», — В’ячеслав Петров, виробництво автомобільних причепів.
Війна підштовхнула багатьох українських підприємців до розвитку на міжнародній бізнес-арені — половина опитаних бажають виходити на закордонні ринки. 20% — поки що працюють із клієнтами тільки з України. 15% підприємців уже надають послуги іноземним клієнтам, 15% — продають товари за кордон.
«В мене Акторська майстерня, а також музичний проєкт: пишу пісні українською мовою, аранжирую народні під сучасний стиль. Після 24 лютого довелось поставити на паузу цей проєкт. Але пошук застосування компетенцій та досвіду привів до створення соціального бізнесу, який використовує мої компетенції роботи з перформативним мистецтвом в парі з психотерапевтом для підтримки та розвитку ментального здоровʼя людей. На даний час виходжу на міжнародну співпрацю з написання комерційної музики», — Маргарита-Юлія Білик, «VOGNYANA».