«Гончарство — це українське коріння, яке потрібно знати та розуміти»: історія сімейного ветеранського бізнесу

12 липня, 2023

Володимир та Оксана Довгани

Власники гончарної майстерні Dovgan-art

Гончарство — українська самобутність, незалежність та, як виявилось, допомога військовим у поверненні з фронту. Володимир Довган — ветеран та гончар, який вперше взяв до рук глину ще у 90-х та не відпускає досі, його дружина Оксана — опора їхнього сімейного бізнесу. Подружжя має власну гончарну майстерню та цілу філософію власної справи. А ще Довгани створюють арт резиденцію гончарства, де майстри з усієї України проводитимуть майстер-класи, а діти отримають можливість навчатись прадавній справі нашого народу.

Гончарство допомогло полегшити процес повернення з фронту

У 2007 році подружжя Довганів переїхали на Київщину у село Хотів. Там вони відкрили свою майстерню, яка і досі є місцем натхнення для Володимира та гостей простору. Місце, де майстер зі шматка глини створює вишукані вази, тарілки, глечики, горнятка, скульптури. Оксана своєю чергою допомагає організувати процес так, аби роботи її чоловіка могли побачити та придбати поціновувачі з різних куточків України та навіть світу.

Часто я посередник між замовником і гончарем. Бо буває, що вони говорять на різних мовах і їм треба перекладати з однієї мови на іншу. Я можу виступати таким посередником, тому що однією половинкою я прекрасно розумію гончарів, а іншою половинкою я така ж заземлена, як його клієнти.

Оксана Довган

Вироби майстерні Dovgan-art

01 / 06

У 2014 році Володимир Довган долучився до війська та став на захист країни. А полегшити процес повернення з фронту йому допомогла глина.

Він просто гончарив, гончарив, гончарив і мало говорив. В принципі, його роботу можна називати арттерапією або психологічною реабілітацією. Та сама майстерня, те само коло, та сама глина, той самий Довган. Єдине, що змінилося — кольорова гама. Після повернення він остаточно переключився на кольорове. І знову ж таки це прекрасно, тому що колір теж лікує.

Оксана Довган

Власна справа Володимира та Оксани активно розвивалась. Подружжя проходило різноманітні навчання та планували масштабування. Проте події 24 лютого 2022 року змусили поставити на паузу усі мрії та плани. Стан здоров’я Володимира не дозволив йому долучитись до війська. Тому ветеран допомагав і продовжує допомагати ЗСУ.

Складний 2022-й рік, розлука з дружиною вплинули і на творче життя Володимира Довгана. Майстер не одразу повернувся до справи життя.

Коли він повернувся з війни у 2016 році, то майстерня почала працювати одразу. Як в книжці написано: коли гончар повертається додому, то він іде не до жінки, а до баби. А баба — це купа глини, яка вистоюється. А ось після початку повномасштабного вторгнення, напевно, з пів року Володимир взагалі туди не заходив. Лише з часом вдалось повернутись до власної справи.

Оксана Довган

Створення унікального арт-простору

Відновити роботу бізнесу подружжю допоміг Український ветеранський фонд. Сімейна справа Довганів виграла грант, який допоможе родині створити унікальний арт-простір та продовжити нести свою місію.

Ми хочемо, щоб гончарку розглядали не просто як творчість, а як можливість дати людям відчути своє коріння. Гончарне ремесло для України знакове. Воно невід'ємне, воно просто є частиною України, частиною української самобутності. Це коріння, його треба знати і розуміти.

Оксана Довган

Проєкт передбачає створення простору на основі майстерні. На мансардному поверсі планується розмістити гончарні кола. Так більша кількість людей одночасно зможуть вчитись та творити. Довгани ведуть перемовини з адміністраціями шкіл, аби дати можливість дітям пізнавати гончарне мистецтво на уроках праці. Крім цього, у просторі будуть і номери для майстрів. Вони зможуть і жити там під час творчих мандрівок.

Володимир та Оксана Довгани — приклад того, як, крок за кроком, можна побудувати потужний сімейний ветеранський бізнес. Де є майстер та муза, творчість та мудрий менеджмент, а головне — любов та повага до свого коріння та до своєї ідентичності.