Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 25%

Правління Національного банку України ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 25% річних. Курсова стабільність, підтримана цим рівнем облікової ставки і додатковими заходами Національного банку України, і надалі сприятиме збереженню керованості інфляційних процесів. 

 

Інфляція в умовах війни очікувано зростає, але залишається керованою

Споживча інфляція в Україні становила до 24,6% р/р у вересні, а базова інфляція перевищила 20% р/р. За попередніми оцінками Національного банку, прискорення інфляції триває й у жовтні. Основними чинниками зростання інфляції залишаються наслідки повномасштабної війни росії проти України. Серед них: порушення ланцюгів постачання, руйнування виробництв, скорочення пропозиції товарів та послуг, збільшення витрат бізнесу. Ще одним проінфляційним чинником був ефект перенесення на ціни коригування офіційного курсу гривні до долара США. Подальше зростання інфляції у світі теж позначалося на цінах в Україні. Водночас фактична цінова динаміка була очікуваною та навіть дещо нижчою за липневий прогноз Національного банку. Фіксація тарифів на житлово-комунальні послуги і насичення внутрішнього ринку пальним разом зі збереженням його пільгового оподаткування стримували зростання цін. Планове зменшення обсягів монетизації бюджету, а також додаткові заходи Національного банку з калібрування валютних обмежень сприяли зниженню тиску на валютному ринку і відповідно стримували погіршення очікувань. 

Цього року інфляція сягне близько 30%, але в наступні роки вона має сповільнитися за умови очікуваного зниження безпекових ризиків і злагодженої монетарної та фіскальної політики.

 

Після глибокого падіння на початку війни економіка України пожвавлюється

Поступове відновлення продовжиться у 2023 —2024 роках. Економічна активність у ІІ —ІІІ кварталах 2022 року поволі відновлювалася завдяки подальшому звільненню українських земель, адаптації бізнесу до нових умов та роботі «зернового коридору». Останній фактор зумовив додатний внесок у ВВП порівняно з липневим прогнозом.  Однак наявні логістичні проблеми, особливо в металургії, руйнування потужностей, зокрема в енергетиці, та зниження реальних доходів населення стримують відновлення економіки. Значний від’ємний внесок у зміну реального ВВП очікувано має і сільське господарство  — як через нижчі показники врожайності цього року, так і значно менші посівні площі. Через це Національний банк лише незначно поліпшив оцінку падіння ВВП в поточному році  — до близько 32%. Закладене в прогноз послаблення безпекових ризиків із середини 2023 року стане ключовим чинником майбутнього відновлення економіки. Зокрема, повноцінне поновлення роботи чорноморських портів дасть змогу суттєво наростити український експорт. Значна бюджетна підтримка стимулюватиме споживчий попит та інвестиції у відбудову країни. Водночас значний масштаб втрат робочої сили та виробничих потужностей, високі світові ціни на енергоносії та суттєві потреби в імпорті на етапі повоєнного відновлення гальмуватимуть пожвавлення економіки. За таких умов темпи зростання ВВП України в наступні роки будуть стриманими  — на рівні 4-5%. 

Обмежені можливості експорту через наслідки війни, висока міграція та значні потреби економіки в імпорті для відбудови зумовлять повернення дефіциту поточного рахунку в наступні роки.

Міжнародна фінансова допомога та пожвавлення експорту сприяли нарощуванню валютних надходжень в Україну

З початку повномасштабного вторгнення обсяги офіційного фінансування сягнули близько 23 млрд дол. США. Левова частка цих коштів надійшла у вигляді грантів упродовж останніх місяців. Експорт товарів восени сягнув найвищих значень із початку війни завдяки запуску «зернового коридору» та рекордному нарощуванню поставок електроенергії в ЄС. Коригування офіційного курсу гривні та скасування пільгового оподаткування сповільнили відновлення імпорту товарів. У результаті сформувався значний профіцит поточного рахунку. З наступного року поточний рахунок повернеться до дефіциту. З одного боку, у 2023-2024 роках очікуються високі обсяги міжнародної фінансової допомоги, зокрема у вигляді грантів. Закладене в прогноз поліпшення безпекової ситуації сприятиме подальшому нарощуванню експорту, а перекази трудових мігрантів залишатимуться не нижче довоєнного рівня. З іншого боку, відбудова країни потребуватиме значних обсягів імпорту. Подальша співпраця з міжнародними партнерами залишається важливим чинником підтримання функціонування економіки в умовах повномасштабної війни та післявоєнного відновлення.

 

Міжнародна фінансова допомога стала основним джерелом покриття значних бюджетних потреб під час повномасштабної війни

Дефіцит бюджету в наступні роки зменшуватиметься, але все ще перебуватиме на високому рівні через потребу підтримання обороноздатності країни та безперебійного функціонування економіки. Отже, співпраця з міжнародними партнерами залишатиметься критично важливим джерелом наповнення бюджету. Міжнародна підтримка також дасть змогу  Національному банку утримувати золотовалютні резерви на достатньому рівні, забезпечувати контрольованість очікувань та макрофінансову стабільність. 

Ключовим припущенням прогнозу є суттєве зниження безпекових ризиків із середини 2023 року. Основним ризиком для економічного розвитку залишається триваліший термін повномасштабної військової агресії росії проти України.

 

Національний банк переглянув ключове припущення прогнозу щодо безпекової ситуації

Базовий сценарій нового макропрогнозу передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків лише з середини наступного року. Відповідно і повноцінне розблокування морських портів, зниження премії за ризик України та збільшення інвестицій у відновлення країни відтерміновано у часі. Якщо термін повномасштабної війни буде тривалішим, ніж у базовому сценарії поточного прогнозу, довше зберігатимуться пригнічений попит, низькі інвестиції та логістичні обмеження для експорту. За таких умов відновлення української економіки буде повільнішим, а інфляція  — вищою, ніж очікується зараз. 

Натомість швидка реалізація плану відновлення для України з відповідним припливом іноземних інвестицій та значними обсягами фінансування відбудови можуть пришвидшити економічне зростання до двознакового рівня, а також сприяти швидшому поверненню інфляції до цілі Національного банку в 5%. 

 

Збереження облікової ставки на поточному рівні

З огляду на близьку до прогнозу інфляційну динаміку та зміщений вгору баланс ризиків на горизонті політики, Правління Національного банку вирішило залишити облікову ставку на рівні 25%. Підтримання курсової стабільності та захист міжнародних резервів потребують забезпечення привабливої дохідності гривневих активів упродовж тривалого часу. Цьому, зокрема, сприятиме і збереження облікової ставки на поточному рівні. Ставки за гривневими депозитами дедалі зростають у відповідь на червневе підвищення облікової ставки за траєкторією, близькою до очікуваної. Оновлений прогноз, як і попередній, передбачає збереження облікової ставки на рівні 25% щонайменше до II кварталу 2024 року. Національний банк готовий за потреби підвищити ключову ставку понад прогноз, а також надалі вживатиме додаткових заходів для захисту міжнародних резервів і збереження керованості інфляційних процесів.