Рада з’ясувала, що Державна казначейська служба не проводила платіж через відсутність у Реєстрі бюджетного відшкодування ПДВ інформації про реквізити банківського рахунку платника. Тоді ж РБО винесла скаргу компанії на розгляд Експертної групи з Державною податковою службою України (ДПС), а також ініціювала обговорення в межах комунікаційної податкової платформи при Головному управлінні ДПС у Львівській області.

В результаті завдяки медіації Ради підприємство отримало відшкодування ПДВ у повному обсязі.

Ще до повномасштабної війни до Ради бізнес-омбудсмена звернувся приватний підприємець з Херсонщини. Підприємець скаржився, що податкова нарахувала йому борг з єдиного соціального внеску на суму майже 13 тис. грн. Зокрема, в межах виконавчого провадження суд постановив арештувати майно та кошти скаржника. З’ясувалося, що борг підприємець погасив до припинення підприємницької діяльності у 2019 році.

РБО сконтактувала з податковою службою та просила скасувати заборгованість скаржника. Після втручання Ради ДПС виявила помилку в інформаційній системі податкової служби та скасувала борг приватного підприємця.

Виробник поскаржився, що за результатами перевірки податківці дійшли висновків, що весь обсяг газу, який підприємство придбало у період, який перевірявся, не був пов'язаний із виробничою діяльністю. Підприємство, на думку ДПС, мало нарахувати собі «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ на всю суму ПДВ, яка входила у ціну придбаного газу. Виробник купував газ для використання як палива для роботи парових котлів у виробництві. А податківцям не сподобалось, як скаржник відображав газ в обліку.

Під час розслідування Рада з’ясувала, що газ, який придбало підприємство, не зберігався та технічно не міг зберігатись у жодному газосховищі, а після потрапляння на територію підприємства споживався у роботі парових котлів. РБО рекомендувала ДПС задовольнити скаргу компанії та скасувати податкове повідомлення-рішення про нарахування додаткових зобов’язань з ПДВ. Компанії вдалося довести податковій, що придбання газу було пов’язане із його виробничою діяльністю та заощадити понад 2 млн грн.

Податкова служба встановила, що скаржник завищив суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму понад 1 млн грн. За словами компанії, останній звітний податковий період з ПДВ не настав, тому скаржник мав право декларувати вищезазначену суму від'ємного значення.

Рада розглянула заперечення скаржника за участю адміністрації ГУ ДПС. В результаті такої взаємодії за участі Ради податкова служба скасувала висновок щодо завищення скаржником від’ємного значення, що зараховується до складу податкового періоду на суму понад 1 млн грн.

Відомо, що слідчі провели обшук на території офісного центру, де заявник орендував приміщення. Причиною таких дій стало розслідування справи щодо незаконного поводження зі зброєю та боєприпасами, які нібито незаконно зберігалися в офісному центрі. Компанія-заявник не мала жодного відношення до кримінального провадження.

Рада провела власне розслідування у справі та винесла скаргу компанії на розгляд Експертної групи між РБО та Офісом Генерального прокурора. Завдяки медіації Ради ОГП погодилась повернути вилучене майно підприємству, що заявник зрештою й підтвердив.

Мережа зоомагазинів скаржилася, що правоохоронці провели 12 обшуків в її магазинах у Харкові та Києві та вилучили комп’ютери, документи та грошові кошти на суму 1,7 млн грн. На думку податкової, мережа зоомагазинів ухилялася від сплати податків. І хоча суд все ж зобов’язав правоохоронців повернути вилучене майно компанії, понад 3 місяці скаржник не міг отримати вилучені речі.

Рада рекомендувала Офісу Генерального прокурора України та ДФС повернути тимчасово вилучене майно скаржнику відповідно до ухвали суду. Проте слідчі повернули скаржнику лише комп’ютери та документи. Рада повторно звернулася до ОГП та ДФС з проханням повернути компанії ще й вилучені 1,7 млн грн. Врешті слідчі повернули майно компанії в повному обсязі.

Слідчі вилучили в компанії документи на землю та наклали арешт на майно. Рада з’ясувала, що орендодавці в односторонньому порядку намагалися розірвати договори оренди землі і, таким чином, незаконно позбавити компанію права оренди.

РБО рекомендувала Нацполіції в Київській області та прокуратурі Київської області перевірити законність ведення кримінального провадження у справі агрофірми. Завдяки залученню Ради правоохоронці закрили кримінальне провадження у справі агрофірми та повернули тимчасово вилучене майно.

Як стало відомо Раді, директор компанії скаржника деякий час назад був засновником іншого підприємства. Саме через можливе ухилення від сплати податків посадовцями того підприємства і було відкрите кримінальне провадження. Слідчі провели обшук саме офісу скаржника та вилучили комп’ютерну техніку, мобільний телефон та документи. Вилучене майно слідчі не повертали протягом трьох років.

РБО винесла скаргу на розгляд Експертної групи спільно з Офісом Генерального прокурора та Головним слідчим управлінням Національної поліції України. Проте повернути майно скаржнику вдалося не відразу. Рада двічі проводила засідання експертних груп із правоохоронними органами. В результаті справа була успішно вирішена.

Приватна підприємиця з Івано-Франківщини не могла отримати від місцевого Управління ДАБІ погодження у вигляді реєстрації Декларації про готовність до експлуатації об’єкта будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів з незначними наслідками (СС1) (Декларація). Протягом півроку вона п’ять разів подавала Декларацію: через Центр адмінпослуг та електронний портал, але щоразу отримувала відмову через нові й нові помилки.

Рада рекомендувала Управлінню ДАБІ в Івано-Франківській області забезпечити повний та неупереджений розгляд нової Декларації скаржниці, в якій вона виправила раніше виявлені недоліки. Після втручання Ради державний орган безперешкодно зареєстрував Декларацію протягом декількох днів.

Щоб ввести будинки в експлуатацію, компанія мала отримати від ДАБІ сертифікат, який би підтвердив завершене будівництво. Однак контролюючий орган відмовився видати такий документ, через що заселення новобудови затримувалося. Рада звернулася до ДАБІ та рекомендувала видати компанії сертифікат щодо завершення будівництва житлових об’єктів.

Оскільки під час огляду будівництва у представників ДАБІ не виникло жодних претензій до документів скаржника, невидача сертифіката вважалася порушенням прав та законних інтересів компанії. Після втручання Ради ДАБІ видала компанії сертифікат щодо завершення будівництва житлових будинків. Багатоповерхівки забудовника були введені в експлуатацію.

Тендер виграла інша компанія, і скаржник не погоджувався з таким рішенням замовника. Рада рекомендувала Антимонопольному комітету (АМКУ) забезпечити повний, всебічний та неупереджений розгляд скарги компанії.

В ході розслідування з’ясувалося, що світлотехнічний розрахунок компанії-переможця тендеру не відповідав державно-будівельним нормам. Зокрема, у пропозиції обраного постачальника був відсутній світильник, який пройшов необхідні випробування згідно з протоколом. АМКУ переглянула результати тендеру та зобов’язала замовника скасувати рішення про визнання раніше обраної компанії переможцем закупівель.

Скарга стосувалась можливих протиправних дій Міністерства культури, молоді та спорту через передачу будівлі спорткомплексу в оренду іншій юридичній особі. З’ясувалося, що потенційний орендар планував організувати в одному з приміщень спорткомплексу, де зберігалося спортивне обладнання, музей. Через це подальша реконструкція та будівництво спортивної арени для тренувань юних спортсменів стало неможливим.

Рада звернулася до Міністерства культури, молоді та спорту, Фонду державного майна України (ФДМУ) та Регіонального відділення ФДМУ у Києві і просила звернути увагу на виявлені порушення передачі приміщення спорткомплексу в оренду. ФДМУ дослухався до аргументів Ради та припинив процедуру передачі будівлі спорткомплексу в оренду.

Україно-бельгійське підприємство, імпортер та виробник промислових стрічок, поскаржилось до РБО, що Львівська митниця під час митного оформлення нав’язала директору компанії порушення митних правил. На думку митного органу, компанія намагалась неправомірно зменшити розмір митних платежів, вказавши некоректний код УКТ ЗЕД товару.

РБО дійшла висновку, що підприємство не порушувало митних правил, а всі документи заявника містили правдиві відомості про товар. Рада звернулась до Львівської митниці та наголосила на тому, що вантаж компанії успішно пройшов митний огляд, а інформація про неправдиві відомості не підтверджуються складеними митницею документами. Після втручання РБО Львівська митниця погодилась з тим, що компанія не порушувала митних правил та закрила справу.

Виробник та дистриб’ютор ремонтно-будівельної техніки імпортував з-за кордону такелажні вироби. Наприкінці 2021 року підприємство придбало в іноземного постачальника вантажне кріплення, яке прямувало до одеського порту. Проте війна паралізувала роботу чорноморських портів, і товар було відправлено до України транзитом через румунський порт Констанца.

Румунські митники відмовилися відвантажити два контейнери з вантажним кріпленням — товар на місяць застряг у румунському порту. Рада провела комунікацію з адміністрацією порту Констанца. В результаті два контейнери з товаром були вивантажені та відправлені в Україну автомобільним транспортом.

З початком війни один з найбільших приватних медичних університетів України вирішив відкрити філію у Польщі, аби продовжити підготовку майбутніх медичних фахівців, зокрема іноземних студентів. Бізнес-омбудсмен та інспектор провели декілька онлайн-зустрічей з адміністрацією медичного університету.

В результаті університет розробив план дій щодо створення філії на території Республіки Польща, що дозволило б йому зберегти українську ліцензію та одночасно викладати іноземним студентам на території іншої держави. РБО допомогла університету отримати необхідні документи для відкриття філії. Медичний університет успішно погодив з відповідними міністерствами створення філії і восени 2022 року розпочав підготовку студентів.

На початку війни один з автомобілів маріупольського підприємця, який знаходився на території Білорусі, застряг на польсько-українському кордоні на пункті пропуску «Гребенне-Рава Руська», коли підприємець намагався повернути її в Україну. Польські прикордонники не хотіли пропускати вантажівку в Україну без печатки і дозволу. Зокрема, за це компанії загрожував штраф у 12 тис. злотих (84 тис. грн).

Об’єднавши зусилля з представниками Посольства України у Варшаві, РБО провела перемовини з Міністерствами інфраструктури та митними службами обох країн. В результаті бізнес-омбудсмену вдалося переконати польських митників пропусти вантажівку додому без зайвих бюрократичних процедур.