Антикорупційна діяльність

Загальна інформація

Антикорупційні заходи, запроваджені в Державній установі «Офіс із розвитку підприємництва та експорту» (ділі – Установа), мають на меті забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та протидії корупції, а також відповідності діяльності Установи вимогам діючого антикорупційного законодавства України.

Заходи щодо запобігання фактам корупції, їх виявлення, а також заходи, спрямовані на повне усунення (або максимальну мінімізацію) корупційних ризиків, визнаються у діяльності Установи пріоритетними.

Установа проголошує, що її працівники, посадові особи, керівники та засновники (керуючі органи) у своїй внутрішній діяльності, а також у правовідносинах із діловими партнерами (зокрема й з органами державної влади та органами місцевого самоврядування) керуються принципом повного несприйняття будь-яких проявів корупції і вживатимуть усіх передбачених законодавством заходів щодо запобігання, виявлення та протидії корупції і пов’язаних із цим дій.

Повідомити про корупцію

Державна установа «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» співпрацює з особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, або інших порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції». Особи, які надають допомогу в запобіганні і виявленні корупції, перебувають під захистом держави.

Якщо у вас є достовірна інформація, що стосується конкретної особи та містить фактичні дані, які можуть бути перевірені, щодо порушення вимог Закону посадовими особами ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», ви можете повідомити наступним чином із зазначенням авторства, або анонімно.

Увага! Анонімне повідомлення про порушення вимог антикорупційного законодавства підлягатиме розгляду, якщо зазначена у ньому інформація стосується конкретної особи ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», містить фактичні дані, підкріплені доказами, які можуть бути перевірені.

Повідомити про корупцію Уповноваженому з антикорупційної діяльності Установи можливо наступними способами:

На поштову адресу: ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», провулок Музейний, 12, м. Київ, 01001 (з позначкою «Про корупцію»);
Спеціальну електронну адресу: antikor@epo.org.ua
Телефоном: +38 093 448 13 28

Звертаємо увагу, що повідомлення завідомо неправдивих відомостей тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Інформація для викривачів корупції

Якщо фізична особа (яка за наявності переконання, що інформація є достовірною) повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання, то така особа, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» набуває статусу викривача та на неї розповсюджуються права та гарантії, визначені у ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції», а також іншими нормативно-правовими актами.

Детальніше про права та гарантії захисту викривачів — за посиланням.

Права та гарантії захисту викривачів поширюються на близьких осіб викривача (ч.3 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції»). Згідно з приміткою до ст. 53 Закону, близькими особами викривача є особи, зазначені в ч. 1 ст. 1 Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 53-3 Закону України «Про запобігання корупції», права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.

Заходами захисту викривача та його близьких осіб у зв'язку зі здійсненим повідомленням про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону можуть бути:

за наявності загрози життю, житлу, здоров'ю та майну викривача, його близьких осіб — звернення до правоохоронних органів;
при порушенні трудових прав викривача, його близьких осіб або загрозі їх порушення: інформування керівника або роботодавця про права та гарантії захисту викривача, передбачені Законом України «Про запобігання корупції» та необхідність їх дотримання; звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — Національне агентство); звернення до відповідного суду.

Викривач має право:

бути повідомленим про свої права та обов'язки;
отримувати підтвердження прийняття та реєстрації повідомлення;
на безоплатну правову допомогу у зв'язку із захистом прав викривача;
на конфіденційність;
повідомляти про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону анонімно;
у разі загрози життю і здоров'ю на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову від таких заходів;
на відшкодування витрат у зв'язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв'язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір;
на винагороду у визначених законом випадках;
на отримання психологічної допомоги;
на звільнення від юридичної відповідальності у визначених законом випадках, на отримання інформації про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомлення ним інформації.

Гарантії захисту у разі загрози життю, здоров'ю та майну викривачів та близьких осіб:

За наявності загрози життю, житлу, здоров'ю та майну викривачів, їх близьких осіб у зв'язку зі здійсненим повідомленням про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Гарантії захисту трудових прав викривача:

Викривачу(а) та його близьким особам у зв'язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону не може бути:

відмовлено у прийнятті на роботу;
звільнено чи примушено до звільнення;
притягнуто до дисциплінарної відповідальності;
піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу;
відмовлено в укладенні чи продовженні договору, трудового договору (контракту).

У разі відсторонення викривача від виконання трудових обов'язків не з його вини оплата праці на період відсторонення здійснюється в розмірі середньої заробітної плати працівника за останній рік. Викривач, його близькі особи, звільнені з роботи у зв'язку з повідомленням підлягають негайному поновленню на попередній роботі (посаді), а також їм виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення викривача, його близької особи на роботі (посаді) розглядається більше одного року не з їхньої вини. їм виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Для захисту прав та представництва своїх інтересів викривач має право:

користуватися всіма видами правової допомоги, передбаченої Законом України «Про безоплатну правову допомогу»;
залучити адвоката самостійно та отримати відшкодування витрат на адвоката та на судовий збір у зв'язку із захистом прав особи як викривача;
на представництво Національним агентством його інтересів в суді.

Зверніть увагу: згідно з роз'ясненнями НАЗК (Рекомендації викривачам корупції та Чим відрізняється викривач і заявник) особа, яка повідомляє про корупцію, але не відповідає хоча б одній умові із наступних:

Володіє інформацією про можливі факти корупційних правопорушень – фактичними даними, а саме про обставини правопорушення, місце і час його вчинення та особу, яка вчинила правопорушення;
Переконана у достовірності цієї інформації;
Отримала цю інформацію під час трудової, професійної, господарської, громадської, наукової діяльності, проходження служби чи навчання,

не може вважатися викривачем, а є заявником (у такому випадку звернення розглядають як звернення громадян).

Згідно п. 16-2 ч. 1 ст. 3 Кримінально процесуального кодексу України, викривач — фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування та є заявником.

Детальні роз’яснення для викривачів корупції та відповіді на поширенні запитання — на сайті НАЗК за посиланням.

Конфлікт інтересів

Закон України «Про запобігання корупції» виокремлює два види конфлікту інтересів:

Потенційний конфлікт інтересів — в особи наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Реальний конфлікт інтересів — суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес — будь-який майновий чи немайновий інтерес особи. Такий інтерес може зумовлюватись особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними, чи юридичними особами, а також іншими обставинами.

Невід’ємною складовою конфлікту інтересів є службові/представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень.

Приватний інтерес здатний впливати на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації дискреційних службових чи представницьких повноважень.

Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого – особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов’язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначає, що перелічені у ній категорії осіб зобов’язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника. У випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі вона повідомляє Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, який може звільнити чи ініціювати звільнення працівника з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність цього працівника конфлікту інтересів, ухвалює рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів та порядок їх застосування визначені в статтях 29–34 Закону «Про запобігання корупції».

Якщо Національне агентство одержало від особи, яка перебуває на посаді, що не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, повідомлення про наявність у неї конфлікту інтересів, упродовж семи робочих днів роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Роз’яснення та методичні рекомендації НАЗК щодо виявлення конфлікту інтересів, запобігання йому, особливостей врегулювання, обмежень, відповідальності та тощо можна знайти на сайті НАЗК за посиланням та у розділі «Додаткова інформація в Базі знань НАЗК» — за посиланням.

Декларування

Подати декларацію можна на сайті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Ознайомитись детальніше з Роз’ясненнями щодо заповнення декларацій (технічна допомога у роботі із реєстрами)

Навчальний онлайн-курс «Просто про е-декларування»

Курс розроблено Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) спільно з платформою онлайн-курсів Prometheus для:

для новачків публічної служби, які вперше подають декларацію;
для декларантів, які хочуть освіжити знання;
для уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції;
для всіх, кому цікаво, як працює електронне декларування в Україні.

Після успішного завершення курсу слухачі зможуть отримати сертифікат з підписом викладача.

Ознайомитися з програмою курсу та зареєструватися можна за посиланням.

Навчальний онлайн-курс із заповнення декларацій — «Декларуй доброчесно!»

Для допомоги декларантам під час чергового етапу е-декларування Національне агентство з питань запобігання корупції пропонує безкоштовний навчальний онлайн-курс «Декларуй доброчесно!».

Ознайомитися з програмою курсу та зареєструватися можна за посиланням.

Перелік спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції

Національне антикорупційне бюро України (Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України»від 14 жовтня 2014 р. № 1698-VIII).
Національна поліція України (Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 р. № 580-VIII).
Прокуратура України (Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697- VII).
Національне агентство з питань запобігання корупції (Закон України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VIII).

Нормативно-правова база

Закон України № 1700 від 14.10.2014 «Про запобігання корупції»
Закон України № 2322-IX від 20.06.2022 «Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки»
Антикорупційна програма Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2021-2023 роки
Постанова Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»
Закон України № 1701-VII від 26.05.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів»

Акти Національного агентства з питань запобігання корупції

Кодекси України