Над чим ми працюємо? Стратегічні цілі Офісу з розвитку підприємництва та експорту
* Стратегічні цілі будуть синхронізуватися зі стратегією розвитку малого і середнього підприємництва.
Ми віримо в те, що наша діяльність позитивно впливатиме на:
Збільшення зареєстрованого бізнесу в Україні та у кожному населеному пункті.
Збільшення податкових надходжень в бюджет міста (за рахунок зростання бізнесу, а не додаткових регуляцій).
Збільшення кількості працевлаштованих в Україні та у кожному населеному пункті.
Зменшення кількості бізнесу, що знаходиться на межі банкрутства в Україні та у кожному населеному пункті.
Окремо виділяємо напрямки:
Розвиток талантів
Стратегічний напрямок включатиме розвиток підприємницької культури та компетенцій, стимулювання розвитку підприємницької ініціативи та популяризація образу та ролі підприємця.
У ході реалізації заходів, що передбачені даним напрямком, у півтора раза зросте частка людей, для яких ризик невдачі — не перешкода, вдвічі зросте частка людей, які вважатимуть, що в Україні доцільно започатковувати бізнес, та практично всі жителі країні вважатимуть, що бути підприємцем — престижно.
Станом на 2021 рік, Україна займає 77 місце в Глобальному індексі підприємництва. Найгірші результати вона демонструє за трьома опорами*, що належать до розділу «Підприємницькі установки» (Entrepreneurial Attitudes). В результаті реалізації цілей за цим стратегічним напрямком Україна зможе піднятися в рейтингу на понад 20 позицій і входитиме до топ-50 країн світу, випередивши Болгарію, Хорватію, Угорщину та інші країни.
Має бути доступне навчання базовим підприємницьким вмінням
Значна кількість населення не отримує освіти, спрямованої на здобуття чи розвиток підприємницьких знань та вмінь, навіть на базовому рівні. Так, за результатами досліджень («Щорічна оцінка ділового клімату в Україні: 2016», Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні») серед очікуваних заходів державної політики з підтримки малого і середнього підприємництва 47% опитаних суб’єктів малого і середнього підприємництва потребують консультацій та тренінгів з питань започаткування та розвитку бізнесу.
Відсутність таких знань в подальшому стає стримуючим фактором в розвитку своєї справи, а часто і причиною неправильного планування своєї діяльності, що призводить до банкрутства та закриття бізнесів. Частина підприємців не бажає чи не має коштів на здобуття підприємницьких знань та вмінь у бізнес-школах чи через інші платні джерела. Тому створення легкодоступних навчальних матеріалів з базових підприємницьких знань та вмінь сприятиме позитивним зрушенням.
У результаті реалізації заходів на досягнення цієї операційної цілі мільйон існуючих бізнесів та потенційних підприємців отримають додаткові знання з розвитку бізнесу.
Популяризація підприємницького успіху
Культура підприємництва в Україні все ще є недостатньо поширеною. Так, з аналізу статистичних показників та зовнішніх досліджень можна зробити висновок, що суспільна думка більш прихильна до працевлаштування, ніж до провадження підприємницької діяльності. Наприклад, за даними соціальних досліджень у 2019 році, а також за даними Глобального рейтингу підприємництва, кількість українців, які хотіли б мати власну справу, коливається біля 40-44%. В той же час, Глобальний рейтинг підприємництва цей самий показник для Нідерландів оцінює в 71%, Норвегії — 96%, Німеччини — 58%. Страх перед невідомістю, відсутність впевненості в успіху також є стримуючим фактором в поширенні підприємницької ініціативи.
Окрім цього, відносини значної частини підприємців зі своїми замовниками можна описати скоріше як трудові відносини, а значна частина бізнесів використовує спрощену систему оподаткування як спосіб приховування трудових відносин. Підприємництво часто обирається як стратегія «виживання», а не як шлях до реалізації власних ідей або незалежності від роботодавців.
У результаті реалізації заходів за цією проміжковою ціллю в Україні може вдвічі зрости частка людей, які вважатимуть, що в Україні доцільно започатковувати бізнес.
Ринкова експансія
Стратегічний напрямок включатиме підтримку мікро-, малих та середніх підприємств у виході на внутрішні та зовнішні ринки.
Зокрема, у ході реалізації заходів, що передбачені даним напрямком, у 2025 році:
- на 100 тис. збільшиться кількість бізнесів, які діють на ринку публічних закупівель (з 245 тис. МСП до 350 тис. МСП);
- у півтора рази збільшиться кількість експортерів серед МСП (з 29 тис. у 2020 році до 50 тис. у 2020 році);
- на 50% збільшаться продажі (з 7.1 трлн грн у 2019 році до 10.6 трлн грн у 2025 році).
У результаті реалізації цілей за цим стратегічним напрямком, кількість МСП, що динамічно розвиваються, збільшиться до 200 тисяч.
Мають бути створені умови для посилення кооперації між малими та середніми підприємствами та полегшення пошуку партнерів для починаючих підприємців
Суттєвих стимулів потребує нарощування потенціалу для кооперації між підприємцями. Кооперація може набувати різноманітних форм — від локалізації ланцюжків постачання в рамках виробничих кластерів, до навпаки — нарощування міжсекторальної та міжрегіональної співпраці, інтернаціоналізації підприємств для включення їх до міжнародних ланцюжків постачання. Починаючі підприємці також часто зустрічаються з проблемою пошуку партнерів, постачальників матеріалів та послуг тощо.
Європейська платформа кластерної співпраці (ECCP) є зразковим інструментом для нарощування потенціалу кооперації, як онлайн-платформа з можливістю миттєвого доступу до понад 1200 кластерів в Європі та поза її межами. Подібні інструменти також довели свою ефективність під час трансформації китайської економіки.
Окрім цього, кластери відіграють порівняно незначну роль у сприянні економічному зростанню. Інформація про точну кількість кластерів в Україні відсутня, але більшість кластерів існує в традиційних галузях (зокрема, будівництво, сільське господарство і текстильна промисловість). Високотехнологічні кластери в Україні ще недостатньо розвинуті, крім сфери інформаційних технологій.
У результаті створення цифрових онлайн-інструментів для об’єднання в кластери та кооперації малих та середніх підприємств суттєво покращиться доступ підприємців до внутрішніх ринків.
Має бути покращена ефективність існуючих програм стимулювання підприємництва і доступу малих та середніх підприємств до фінансування
Постійною проблемою для розвитку підприємництва (особливо мікро- та малого підприємництва) є обмежений доступ до фінансування. Попри зменшення відсоткових ставок, доступ до кредитних коштів лишається істотним бар’єром: для мікро- та малих бізнесів ставка за кредитами наразі складає понад 13.5% річних, велика кількість МСП не має застави та внутрішніх компетенцій, необхідних для спілкування з банком.
Існуючі державні програми покривають лише невелику долю підприємців, орієнтовані на середній, а не мікро- та малий бізнес і побудовані таким чином, що збільшують рентабельність вже існуючих успішних проєктів, ніж дотують започаткування нових, яким «трішки не вистачає до межі виживання». Одна з ключових проблем державних програм — погана вибірка коштів через слабку роботу органів влади, особливо місцевих щодо поінформованості МСП та організації процесу (надмірна забюрократизованість і низька клієнтоорієнтованість).
Реалізація заходів, передбачених цією операційною ціллю, буде зосереджена на допомозі мікро- і малому бізнесу, на грантових програмах, які покривають частину витрат підприємця (податки, оренда тощо), на часткових портфельних гарантіях для проєктів, що стартують.
У результаті реалізації цієї операційної цілі середня вартість фінансування для МСП перевищуватиме вартість фінансування для великого бізнесу не більш ніж на 50%, а фінансовими програмами підтримки планується охопити щонайменше 100 000 підприємців.
Стимулювання участі МСП в публічних закупівлях
З фінансової точки зору, публічні закупівлі — це найбільша можливість держави проактивно впливати на доходи певної категорії бізнесу. Практичне впровадження принципу «спочатку думай про мале» у сфері публічних закупівель, подальший розвиток факторингових чи субсидіарних фінансових інструментів для надання малому та середньому підприємництву рівних стартових і конкурентних умов при участі в публічних закупівлях, сприятиме отриманню ним додатково 10% всіх великих закупівель за бюджетні кошти. Мале і середнє підприємництво також потребує кращої інформованості щодо можливості участі у публічних закупівлях, а також відповідної підготовки та навчальних матеріалів для підвищення його потенціалу у використанні можливостей публічних закупівель.
Державна підтримка просування продукції МСП на зовнішніх ринках
Згідно з дослідженнями, загальна сума недоторгованості, яку Україна могла б надолужити, складає 12,98 млрд доларів США. Цей потенційний ринок є надзвичайно привабливим з точки зору підтримки та просування МСП для його освоєння. Дана операційна ціль передбачає інтеграцію із заходами Національної експортної стратегії та розширення переліку країн, які є потенційно привабливими, але залишились за межами НЕС (наприклад, Південна Корея, Мексика, Катар, В’єтнам, Норвегія, Сінгапур, Гонконг, ОАР, КНР). А також підвищення спроможності інституцій із підтримки експорту: Офісу з розвитку підприємництва та експорту, Експортно-кредитного агентства та Ради експортерів та інвесторів при МЗС України для допомоги МСП у виході на зовнішні ринки.
У ході реалізації заходів, передбачених даною операційною ціллю, планується в півтора раза збільшити кількість експортерів та допомогти МСП відповідно збільшити кількість експортних контрактів до 2025 року.
Інклюзія
Стратегічний напрямок включатиме покращення доступу до інфраструктури підтримки підприємництва, покращення доступу до фінансування, створення рівних стартових умов для підприємців з вразливих категорій населення — ветерани АТО/ООС, ветерани війни, молодь, жінки, люди з особливими фізичними потребами.
У ході реалізації заходів, що передбачені даним напрямком, буде створено 25 регіональних офісів підтримки підприємництва та залучено щонайменше 100+ регіональних організацій-партнерів, що дозволить забезпечити інфраструктурою підтримки підприємництва всі міста країни з населенням понад 50 тис. Понад 80% існуючих мікро-, малих та середніх підприємств будуть залучені до взаємодії до програм підтримки підприємництва у вигляді навчання, доступу до фінансування або інших видів підтримки бізнесу. У вигляді прямого фінансування мікро-, малі та середні підприємства отримають доступ до щонайменше $1 млрд через портфельні гарантії, гранти, донорську допомогу, мікроінвестиції, інші джерела фінансування, з яких щонайменше 20% буде виділено на розвиток бізнесу вразливими групами населення. Внаслідок цього буде вдвічі зменшено відставання вразливих категорій населення серед власників/керівників МСП.
У результаті досягнення цілей за даним стратегічним напрямком у малому бізнесі буде створено 200 тис. нових робочих місць.
Розширення інфраструктури підтримки МСП в регіонах
Значна частина підприємців, що живуть поза межами великих агломерацій міст-мільйонників, має труднощі з доступом до інформації та підтримки. Підприємці, особливо старшого віку, можуть надавати перевагу живому спілкуванню замість онлайн-присутності. Бізнес-інкубатори та акселератори концентруються в великих містах. Часто є необхідність у фізичній інфраструктурі (коворкінгах, конференц-залах, лабораторіях або майстернях), якої немає поряд.
Тому розширення офлайн-інфраструктури підтримки бізнесу для МСП сприятиме росту залученості до навчання, консультацій та власне — програм підтримки. Мікро- та мале підприємництво потребує суттєвого розширення мережі інфраструктури підтримки бізнесу, зокрема в об’єднаних територіальних громадах, утворення віддалених робочих місць для роботи адміністраторів центрів.
У ході реалізації заходів, спрямованих на розширення інфраструктури за рахунок промоції бренду Дія.Бізнес та залучення партнерів із недержавних організацій, буде створено понад 100 центрів підтримки малого та середнього бізнесу, з охопленням кожного міста з населенням понад 50 тисяч жителів.
Забезпечення рівних стартових можливостей для початку своєї справи для вразливих категорій населення
Статистичні дані свідчать про незадовільний стан забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в Україні, у тому числі у сфері малого і середнього підприємництва. Так, за результатами досліджень («Щорічна оцінка ділового клімату в Україні: 2016», Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні») гендерний портрет малого і середнього підприємництва характеризується таким співвідношенням керівників чоловіків та жінок: три чверті - чоловіки, одна чверть — жінки. Хоч у випадку фізичних осіб-підприємців розрив скорочується, однак він все ще є: 46% ФОП — жінки, та 54% — чоловіки. Лише в трьох секторах частка жінок складає понад 60%: освіта, домашнє господарство та інші послуги.
Водночас окремі програми державної підтримки у сфері підприємництва для вразливих категорій населення — жінок, внутрішньо переміщених осіб, колишніх військовослужбовців, молоді, старшого покоління (старше 50 років) на сьогодні відсутні.
Таким чином, необхідно створення ефективних державних політик для подолання суспільних бар’єрів — освітніх, морально-психологічних та інших, які сприяють зменшенню дискримінації в залученні окремих прошарків населення до підприємництва. Нерівні стартові умови призводять до того, що найважче почати свою справу саме тим прошаркам, які найбільше цього потребують з точки зору державної політики доходів і забезпечення рівності можливостей.
У результаті реалізації заходів, передбачених цією операційною ціллю, вдвічі може бути зменшено відставання вразливих категорій населення серед власників і керівників МСП.
Розвиток каналів комунікації та зворотного зв’язку
Необхідним є подальше покращення державно-приватного діалогу стосовно сектору малого і середнього підприємництва шляхом постійного двостороннього діалогу і співпраці. Наявність у країні десятків гарячих ліній та сайтів державних органів дотепер не сприяло покращенню державно-приватного діалогу з мікро-, малими та середніми підприємцями. Сектор МСП не має свого ідеологічно-політичного представництва, його голос часто губиться на фоні великих платників податків. Внаслідок цього, держава не може довести до малого та середнього бізнесу своє бачення та необхідність окремих законодавчих змін, що стосуються малого та середнього бізнесу, а окремі групи підприємців змушені вдаватись до часто радикальних демонстрацій своєї думки, щоб бути почутими.
У ході реалізації заходів цієї операційної цілі буде суттєво розширено цифрові канали комунікації з підприємцями, внаслідок чого кожен підприємець матиме змогу залишити відгук чи скаргу в централізованій онлайн-системі, а перед закриттям бізнесів налагоджено зворотний зв’язок від державного органу з підтримки та розвитку підприємництва через «гарячу лінію», для залучення можливих програм підтримки чи розвитку, що запобігатиме закриттю.
Розробка плану резервних заходів на випадок кризових явищ регіонального або світового масштабу
Пандемія COVID-19 спричинила глобальний занепад економіки, а малий та середній бізнес є найбільш вразливою групою перед економічними викликами. Згідно з дослідженнями, 83% МСП очікують втрати 20% доходу після закриття, а 33% МСП не можуть витримати понад 2 місяці обмежень внаслідок кризи. Як наслідок, від швидкості та зваженості дій уряду залежить кількість МСП, що витримують кризу, а відповідно — глибина економічної рецесії в країні.
У результаті реалізації цієї операційної цілі країна матиме детальний план заходів для МСП, розроблений за участі самих підприємців, провідних аналітичних центрів та урядових інституцій, на випадок глобальних кризових явищ.
Відновлення та нарощування підприємницького потенціалу у регіонах, що постраждали внаслідок повномасштабної війни, та на деокупованих регіонах
Збройний конфлікт у східних регіонах країни та повномасштабна війна в Україні спричинили руйнування виробничих потужностей та транспортної інфраструктури, втрату міжгалузевих і логістичних зв’язків, ускладнення міжнародних відносин, зростання інвестиційних ризиків. Усе це комплексно вплинуло на зменшення обсягів діяльності суб’єктів малого і середнього підприємництва.
- Обмежений доступ до фінансових ресурсів
- Відсутність умов для виходу на іноземні ринки, наприклад, ринки ЄС
- Зруйнована транспортна інфраструктура та інфраструктура потужностей підприємств
- Обмежений доступ до якісних адміністративних послуг
- Обмежений доступ до знань про заснування та ведення бізнесу
- Обмежені можливості залучення кваліфікованої робочої сили
Центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні впроваджувати скоординовану ефективну політику та інструменти для підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва у зазначених регіонах.
У рамках реалізації заходів цієї операційної цілі МСП в регіонах, що постраждали від військової агресії та повномасштабної війни, необхідно повернути на траєкторію зростання.
Інноватизація
Зазначений напрямок передбачає підтримку впровадження малими та середніми підприємствами цифрових та інноваційних технологій, а також підтримку інноваційних підприємств та стартапів.
У ході реалізації цього стратегічного напрямку передбачено створення принаймні 10 технологічних хабів/бізнес-інкубаторів/бізнес-акселераторів з таргетуванням ключових секторів та будуть створені «регуляторні пісочниці» у галузях з випереджаючим розвитком новітніх технологій (наприклад: фінтех, ІТ, біотехнології тощо). 10 млн доларів США щорічно буде спрямовуватись на грантову підтримку науково-дослідної діяльності МСП та взаємодію з науковими закладами, та щонайменше 10% МСП залучено у програми адаптації до цифрового середовища.
У результаті реалізації цього стратегічного напрямку Україна стане найбільш відкритою для нових технологій країною в Європі, де бізнес може експериментувати із будь-якими ідеями без зайвої бюрократії.
Підтримка впровадження інноваційних та цифрових технологій
Хоча структура МСП в цілому відповідає іншим країнам, цей сектор в Україні є менш динамічним, майже відсутнє оновлення лідерів в ключових секторах та поява стартапів-зірок. Не в останню чергу, це спричинене низьким рівнем проникнення інноваційних та цифрових технологій в сектор мікро- та малих підприємств. Так, згідно з дослідженням ОЕСР (2020) «Цифрова трансформація МСП», мале підприємництво у всьому світі відстає в цифровій трансформації, попри неймовірні вигоди. А криза, спричинена глобальною пандемією, продемонструвала, як різниця в цифровій зрілості та готовності може зменшити стійкість бізнесів та їх шанси на швидке відновлення.
У результаті реалізації заходів цієї операційної цілі щонайменше 10% існуючих МСП буде залучено у програми адаптації до цифрового середовища з фокусом на мікро- та малі підприємства.
Стимулювання МСП — генераторів інноваційних продуктів/стартапів з унікальною ціннісною пропозицією
Зв’язок між сектором досліджень і розробок і реальним сектором економіки є слабким, що стримує появу нових продуктів і послуг, процесів, технологій тощо. Рівень витрат на дослідження і розробки в секторі МСП в Україні є невисоким, в тому числі через неефективну інфраструктуру його підтримки. Необхідно сприяти співробітництву наявних об’єктів підтримки бізнесу (бізнес-інкубаторів та інших аналогічних закладів) і вищих навчальних закладів, які спрямовані на заохочення і підтримку науково-дослідної діяльності з зосередженням уваги на малому і середньому підприємництві.
З метою сприяння інноваціям фокус повинен бути спрямований в бік малого і середнього підприємництва, що орієнтовані на розвиток та інновації. Досягти цієї мети можливо за рахунок поліпшення зв’язку між науковими установами та науково-дослідними інститутами і суб’єктами малого і середнього підприємництва з урахуванням співфінансування між зацікавленими сторонами.
Програма розвитку національних цифрових чемпіонів об’єднує топ-100 найбільш перспективних інноваційних бізнесів.
Стимулювання програм підтримки МСП відповідно до принципів смарт-спеціалізації
Об’єктивні регіональні особливості України призводять до того, що «вікно можливостей» для підприємців в різних регіонах відрізняється. Такі особливості повинні отримати своє відображення в розрізі регіональних програм підтримки МСП.
Внаслідок реалізації цієї операційної цілі кожен регіон України отримує свою смарт-спеціалізацію в межах загальноєвропейської методології.
Створення «регуляторних пісочниць» для розвитку бізнесу, пов’язаного з новітніми неврегульованими технологіями
Нові технології, як правило, суттєво випереджають супутній їм розвиток в області державного регулювання. Так, наприклад, глобально все ще відсутні усталені політики стосовно регулювання нових технологій в областях фінтеху (блокчейн та криптовалюти), обчислювальних технологій (роботизація, штучний інтелект), біотехнологій (генна інженерія). Відсутність регулювання фактично унеможливлює розвиток у даному напрямку для інноваційного підприємництва, що своєю чергою робить неможливим появу в таких напрямках стартапів, які мають шанс перетворитись у «єдинорогів» з унікальною торговою пропозицією та глобальним запитом на продукт.
У результаті реалізації цієї операційної цілі підприємці матимуть можливість до 5 років працювати із будь-якою новою технологію в рамках «регуляторної пісочниці» без обмежень існуючого законодавства.
Цифрова дерегуляція
Даний напрямок об’єднує заходи, спрямовані на покращення доступу до державних послуг через цифровізацію, зменшення адміністративного тиску через надання послуг онлайн і мінімізацію кількості необхідних процедур.
У ході реалізації заходів, передбачених цим напрямком, в Україні не залишиться державних сервісів для підприємців, які недоступні онлайн — від реєстрації бізнесу в будь-якій організаційній формі, відкриття рахунків, отримання ліцензій/дозволів, сплати податків, оренди державного майна, отримання фінансування чи консультацій/допомоги, до укладення договорів, пошуку партнерів/постачальників, участі в віртуальних виставках за кордоном тощо. Вартість дотримання державного регулювання і податкових норм для МСП буде знижено на 25% шляхом перегляду системи оподаткування малого та середнього бізнесу і запровадження податкових стимулів.
Цифрова трансформація державних послуг для МСП
Низька продуктивність праці, застарілі технології та управлінські підходи, відсутність коштів на розвиток фізичної інфраструктури і вирішення проблем «традиційним способом» вимагають прийняття стратегії digital first в усіх аспектах розвитку МСП. Відповідно, стратегія держави має бути направлена на цифрову трансформацію всіх життєздатних сегментів МСП, що дозволяє «перескочити» якісь щаблі розвитку.
У ході реалізації заходів операційної цілі 100% державних послуг для мікро- і малого бізнесу будуть переведені в електронний формат.
Забезпечення нормативної інтеграції в цифровий ринок ЄС
Спрощення виходу МСП на європейські та міжнародні ринки товарів, послуг і публічних закупівель та сприяння цифровізації транскордонної торгівлі товарами та послугами з ЄС та світом.
Реалізація зазначеної операційної цілі дозволить досягти спільного розвитку інфраструктури цифрової торгівлі з європейською спільнотою шляхом використання інтероперабельних засобів електронної ідентифікації та систем цифрового врядування з ЄС.
У результаті реалізації цієї операційної цілі буде забезпечено вільне транскордонне надання онлайн-послуг та використання онлайн-сервісів, здійснення онлайн-платежів, укладення контрактів та виставлення рахунків в електронній формі, буде сприяти безпечній і зручній транскордонній електронній ідентифікації між Україною та ЄС.
Відкриття даних про кількісні та якісні показники МСП на регіональному та загальнодержавному рівнях
Публічний доступ до відкритих даних в галузі МСП сприятиме більшій поінформованості МСП про ринки, конкуренцію тощо в певних регіонах і галузях. Доступність цих даних також може сприяти більш якісній аналітиці щодо якості підтримки МСП в регіональному/галузевому розрізі шляхом появи сторонніх досліджень.
Всі дані щодо МСП доступні у вигляді відкритих даних на єдиному порталі.
Посилення ролі відкритих торгів у забезпеченні доступу до ресурсів в управлінні держави
Часто для підприємців є проблемою отримання доступу до ресурсів, які знаходяться в управлінні держави — будь то майно для оренди, гранти, спеціальні дозволи (наприклад, дозволи для перевезень іншою країною тощо). Для створення рівних умов та запобігання непрозорому розподілу таких ресурсів доцільним є впровадження реалізації таких ресурсів виключно через систему відкритих торгів.
Забезпечено конкурентний онлайн-доступ до обмежених ресурсів, доступ до яких адмініструє держава.
Модернізація податкової системи для мікро-, малих та середніх підприємств
Завданням Стратегії не є вирішення питання податкових ставок, але неможливо нехтувати проблемами спрощення податкового адміністрування, зокрема щодо реєстрації, здійснення платежів, детінізації неформального сектору економіки, податкового статусу (самозайнятості).
Так, податкова система та адміністрування податків роками знаходяться в лідерах списку проблем, ідентифікованих МСП. Незважаючи на видиму «простоту» спрощеної системи оподаткування, через конфліктуючі норми, неузгодженості в законодавстві, які вирішуються роками тощо, 27% суб’єктів малого і середнього підприємництва зазначили, що податкове адміністрування є однією з основних перешкод на шляху розвитку і 80% — повідомляють про те, що пріоритетним заходом має бути спрощення податкового адміністрування.
У ході реалізації цієї операційної цілі буде проведено «аналіз розривів» (gap-аналіз) системи оподаткування для МСП та за результатами аналізу внесені законодавчі пропозиції, внаслідок яких вартість дотримання державного регулювання і податкових норм для МСП буде знижено щонайменше на 25%.