Потреби та проблеми українських підприємиць в умовах повномасштабної війни
Звіт підготовлено в рамках проєкту Good Governance Fund «Ревіталізація бізнес-клімату в Україні», який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Britain та Київська Школа Економіки.
Дослідження проведено у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством економіки України та Офісом з розвитку підприємництва та експорту.
Завдання дослідження:
Окреслити портрет української підприємиці
З’ясувати розуміння питань гендерної рівності серед підприємиць та поширеність гендерної дискримінації в бізнес-середовищі
Визначити проблеми та потреби на етапах започаткування та ведення бізнесу з урахуванням особливостей вразливих груп жінок та в контексті таких аспектів підприємницької діяльності як акумуляція ресурсів, взаємодія з державою, участь в бізнес-об’єднаннях, набуття підприємницьких компетенцій та налагодження експорту
Надати рекомендації, які сприятимуть покращенню умов започаткування та ведення бізнесу жінками
Автори дослідження визначили типовий портрет української підприємиці — це жінка віком 36 років, із досвідом у бізнесі близько 6 років, низьким рівнем довіри до держави та кредитування, яка розпочала власну справу для самореалізації.
Фактори, які сприяють ухваленню рішення про започаткування бізнесу
емоційна та/або фінансова підтримка родини;
наявність жіночих рольових моделей у бізнесі або на керівних посадах серед знайомих;
наявність власного приміщення, яке могло б бути використано для бізнесу, або орендованого приміщення від орендодавця/-иці, якого/-у підприємиця сприймає як надійного/-у партнера/-ку;
наявність фахівців/-чинь серед знайомих та/або друзів, які готові надавати підтримку в межах власної сфери експертизи (бухгалтерія, юриспруденція, оподаткування, банківська сфера);
отримання бізнес-освіти або базових знань та інструментів ведення бізнесу.
Серед труднощів вразливих груп жінок-підприємиць:
- для жінок у сільській місцевості — нестача робочої сили, обмежений доступ до ресурсів, потреба у взаємодії з місцевою владою;
- для підприємиць-ВПО — труднощі у відновленні або налагодженні систем постачання/партнерських відносин, обмежений доступ до зовнішнього фінансування;
- для підприємиць з інвалідністю — відсутність належної підтримки щодо інвалідності, недовіра до держави та допомоги на інших рівнях;
- для підприємиць-ветеранок — спроби перетворення військового досвіду в управління бізнесом.
Фінансова грамотність та ведення звітності є найбільш популярними запитами на навчання, яке допомогло б покращити бізнес. До них також належать:
- управління і розподіл фінансів;
- ведення бухгалтерського обліку, фінансової звітності;
- розробка бізнес-плану та його коригування.
Іншими важливими зонами розвитку підприємиці визначають диджиталізацію бізнес-процесів, пошук та систематизацію інформації, підбір та управління персоналом.