Національний банк України пом’якшує низку валютних обмежень, що має на меті підтримати роботу українських виробників та поліпшити умови ведення бізнес-діяльності в Україні. Водночас зміни не матимуть суттєвого впливу на курсову динаміку та рівень міжнародних резервів.

Основні зміни:

1. Пом’якшено заборону на купівлю-продаж банківських металів

Ураховуючи звернення бізнес-спільноти та ретельний аналіз потенційного впливу такого рішення на валютний ринок, Національний банк дає змогу юридичним особам й фізичним особам-підприємцям купувати та продавати банківські метали без фізичної поставки за безготівкові гривні.

Бізнес зможе проводити відповідні операції за таких умов: 

• потреба в здійсненні операції обґрунтовується виробничою діяльністю таких компаній (бізнес займається виробництвом ювелірних виробів);

• компанії/підприємці займалися діяльністю у сфері виробництва ювелірних виробів до початку повномасштабного вторгнення, що підтверджується відповідними документами.

   

Такі зміни дадуть змогу забезпечити стабільну роботу вітчизняних виробників у ювелірній галузі, зменшать обсяг імпорту готових ювелірних виробів, а також знизять тиск на виробничі витрати бізнесу завдяки можливості безпосередньо закуповувати сировину.

2. Розширено дозвіл на купівлю валюти оператором ядерних установок

НБУ передбачив можливість купівлі валюти оператором ядерних установок без урахування залишків коштів в іноземній валюті, отриманих не пізніше 31 жовтня 2024 року в межах надходжень за кредитним договором з нерезидентом-кредитором, гарантом за яким є іноземне експортно-кредитне агентство/іноземна держава через уповноважену нею особу/іноземна особа, до складу учасників якої входить іноземна держава.

Метою таких змін є підтримання безперебійності поставок ядерного палива, що важливо для роботи атомних станцій, а відповідно для енергетичної безпеки України.

3. Продовжено уніфікацію підходів до сплати українським бізнесом купонів за єврооблігаціями

Додатково до наявних наразі можливостей НБУ актуалізував норми, що дають змогу українським компаніям відшкодовувати нерезидентам витрати, понесені через сплату купонів за єврооблігаціями. Норми оптимізовано таким чином, щоб усі українські компанії, які залучали кошти для фінансування проєктів в Україні через випуск євробондів, мали однакові можливості їхнього відшкодування нерезидентам.

Такі перекази можуть здійснюватися лише коштом власної іноземної валюти за виконання низки умов, визначених у постанові НБУ. Зміни не матимуть негативного впливу на валютний ринок, натомість збільшать імовірність нових залучень капіталу в Україну.  

У 2024 році завдяки пом’якшенню валютних обмежень український бізнес отримав можливість обслуговувати частину операцій з виплати купона за єврооблігаціями. Українські підприємства мають змогу, зокрема:

• погашати основну суму та проценти за «новими» кредитами від нерезидентів (отриманими після 20 червня 2023 року);

• сплачувати прострочені проценти за «старими» зовнішніми кредитами (отриманими до 20 червня 2023 року), що накопичені за період з 24 лютого 2022 року до 30 квітня 2024 року (включно), у межах ліміту 1 млн євро на квартал, а планові процентні платежі, що здійснюються з 1 травня 2024 року, – без обмеження за сумою;

• виплачувати дивіденди за кордон понад встановлений ліміт в 1 млн євро на місяць з метою забезпечення виплати чергових купонних платежів або ж компенсації вже сплачених купонних платежів за єврооблігаціями (за умови дотримання низки вимог та коштом власної іноземної валюти).