Об'єднаний дослідницький центр (JRC) Європейської Комісії презентував результати дослідження «Стан цифровізації в сільському господарстві ЄС» про те, як цифрові технології змінюють аграрний сектор у дев’яти країнах ЄС. В опитуванні взяли участь 1 444 фермери з Німеччини, Ірландії, Греції, Іспанії, Франції, Італії, Литви, Угорщини та Польщі, серед яких — представники рослинництва та тваринництва. Дослідження охоплює як поточний стан цифровізації, так і її вплив на ефективність, стійкість та конкурентоспроможність фермерських господарств.

Для українських підприємців-аграріїв цей звіт буде корисний тим, що демонструє готові моделі впровадження технологій, реальні проблеми, з якими стикаються фермери, та можливі шляхи їх вирішення, які можна адаптувати до місцевих умов.

Основні результати

Опитування показало, що цифровізація в ЄС розвивається нерівномірно.

• Базові інструменти (офісні програми, ERP, онлайн-комунікація) застосовує більшість фермерів.

• Просунуті рішення (GPS, дрони, AI-системи) впроваджуються рідше — через високу вартість, брак знань та організаційні труднощі.

Так, у рослинництві цифрові технології вже стали звичним інструментом: 93% фермерів застосовують хоча б одне рішення, а 68% — три й більше. Найпоширеніші технології — GPS-навігація, яку використовує 23% господарств, та дрони — 15%. Базові цифрові інструменти залишаються відносно доступними, тоді як рішення на основі штучного інтелекту досі залишаються доволі дорогими.

У тваринництві показники дещо нижчі: 83% господарств користуються хоча б однією технологією, проте лише 17% — застосовують три й більше. Найчастіше впроваджують автоматизоване годування тварин (20%) та системи моніторингу здоров’я тварин (15%). Водночас половина фермерів вважає такі інструменти занадто витратними.

Загалом, доступ до Інтернету забезпечений у 85% ферм, смартфонами володіють 95% фермерів. Проте e-commerce використовують лише 40% господарств, що свідчить про невикористаний потенціал цифрового ринку.

Фактори впровадження технологій

Великі ферми значно активніше використовують цифрові інструменти, тоді як малі господарства часто обмежуються базовими системами. Важливу роль відіграє освіта та навчання: фермери, які пройшли цифрові тренінги, частіше впроваджують нові технології. Тим часом молоді фермери швидше адаптуються до змін і відкриті до інновацій.

Інвестиції у навчання, консультування та підтримку цифровізації можуть стати каталізатором швидшого впровадження технологій навіть у малих господарствах.
 

Мотивація та бар’єри

Основний стимул для фермерів — економічний результат: зростання продуктивності, скорочення витрат і відповідність регуляторним вимогам. Серед головних перешкод — висока вартість рішень, недостатні цифрові навички та звичка використовувати традиційні методи. 

Більшість господарств фінансують цифровізацію власним коштом, лише невелика частина отримує фінансову допомогу ЄС чи державну підтримку.

Значна частка європейських ферм збирає та обробляє дані вручну, тоді як автоматизація здатна скоротити адміністративні витрати на 30-50% і підвищити точність управлінських рішень. Це відкриває можливості для SaaS-рішень зі збору й аналізу даних, AI-дронів і систем моніторингу тварин, які можуть швидко продемонструвати економічний ефект.

Стійкість та готовність до викликів

Цифровізація підвищує гнучкість та стійкість господарств до криз — від кліматичних змін до ринкових коливань. Фермери відзначають економічні, екологічні й соціальні переваги, зокрема: скорочення викидів, оптимізацію використання води й добрив, поліпшення умов праці.

Рішення, які водночас підвищують ефективність і стійкість, можуть стати конкурентною перевагою на ринку.

• Малі ферми (70% ринку) бачать перспективу у SaaS-рішеннях для аналізу даних.

• Великі господарства готові інвестувати в AI-дрони та системи моніторингу тварин, очікуючи окупність інвестицій на рівні 30% за 2-3 роки.

• Молоді фермери на 14-35% більш схильні до впровадження інновацій, ніж старші, що відкриває можливості для таргетованих освітніх програм.

• Кооперативи допомагають подолати бар’єри довіри та прискорюють впровадження цифрових інструментів.

Порівняно зі США, ЄС відстає приблизно на 20% за темпами цифровізації. Це створює можливості для нових технологічних рішень.
 

Уроки для України

Звіт JRC не лише описує стан цифровізації в ЄС, а й надає практичні орієнтири для українського агробізнесу. Інвестуючи у базові інструменти, навчання персоналу та партнерство, українські фермери можуть:

• підвищити ефективність і рентабельність;

• підготуватися до впровадження передових технологій;

• посилити стійкість господарств;

• відкрити нові бізнес-моделі для агротехнологічних компаній.

Цифровізація стає не просто трендом, а стратегічним фактором розвитку й конкурентоспроможності.