Вільно розпоряджатися своєю власністю: продавати, здавати в оренду, обмінюватися ділянками (щоб ліквідувати «шахівницю»), передавати у спадок та дарувати, змінювати цільове призначення.

Вартість землі зростатиме — досвід інших країн доводить: завдяки як світовому зростанню попиту на агропродукцію, так і залученню інновацій та відповідальному землеробству. Цифровізація, яка є частиною земельної реформи, робить зручним доступ до електронних документів та інформації про землю, доступ до електронних сервісів, посилює захист майнових прав та допомагає отримати державну підтримку прозоро й справедливо для усіх заявників-землевласників.

Ні, не обов’язково. Власник земельної ділянки сам вирішує: продавати свою землю чи ні. 

Із 1 липня 2021 року до 1 січня 2024 року продаж (або інше відчуження) раніше підмораторних земельних ділянок дозволяється на користь фізичних осіб — громадян України, громади та держави.

Із 1 січня 2024 року відчуження може здійснюватися на користь юридичних осіб, які створені та зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади.

Законодавство України не встановлює верхню межу ціни. Проте встановлює нижню: до 1 січня 2030 року така ціна не може бути меншою від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

1. Документи, які підтверджують право власності на земельну ділянку (державний акт на право власності, свідоцтво про право власності на нерухоме майно або інші документи).

2. Витяг із Державного земельного кадастру (можна отримати в нотаріуса).

3. Витяг із Державного реєстру прав (можна отримати в нотаріуса).

4. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку (можна отримати в Дії, на сайті Держгеокадастру або в ЦНАПі).

5. Паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційні номери).

6. Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки.

Важливо: на документі, який підтверджує право власності на ділянку, має бути її кадастровий номер. Якщо він відсутній, його необхідно присвоїти.

Треба звернутися до сертифікованої землевпорядної організації для підготовки технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки. 

Організація може бути як державною, так і недержавною.  

На підставі цієї документації землевпорядник зареєструє земельну ділянку в кадастрі й тоді вона буде опублікована на Публічній кадастровій карті. Згодом землевласник отримує витяг із Державного земельного кадастру з кадастровим номером.

До місцевого нотаріуса (за місцезнаходженням нерухомого майна або за місцем проживання однієї зі сторін договору).

У будь-який зручний для спосіб. Наприклад, дати оголошення про продаж у газеті або в інтернеті. Або запропонувати землю тим особам, які вже господарюють у регіоні, де розташована земельна ділянка. 

Так, можна. Але ваш орендар має переважне право на придбання. Щоб продати земельну ділянку іншій особі, ця особа повинна запропонувати більш високу ціну, яку орендар відмовиться платити.

Можете, але після певної підготовки. Річ у тім, що земельна ділянка має три ключові характеристики: кадастровий номер, площу та адресу. Самостійно їх змінювати не можна. Проте можна здійснити поділ землі, зареєструвати окремі ділянки, а вже потім — продати одну з них.

Кожен спадкоємець може продати свою частину, але інший спадкоємець має переважне право на її придбання.  

Податок із доходів фізичних осіб у розмірі 5% від оцінки (є пільги, які не поширюються на раніше підмораторні землі).

Військовий збір — 1,5% від оцінки.

Оплаті підлягатимуть також послуги нотаріуса за вчинення відповідних нотаріальних дій. 

Земельна реформа — це можливість розпоряджатися своєю власністю з користю для себе й законно отримувати за свою землю справедливу, а не найнижчу в Європі платню.

Власник землі може самостійно вирішувати, що з нею робити. Вартість землі постійно зростатиме, тому сільськогосподарська ділянка у власності — це дуже хороший актив.

Крім того, ціна на оренду землі з запровадженням ринку також йтиме вгору. Землевласники зароблятимуть значно більше.

Ні.

Наразі закон забороняє продаж землі іноземцям.

Рішення про дозвіл на продаж земель іноземним громадянам та іноземним юридичним особам може бути прийняте лише після схвалення на референдумі.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок та на підставі рішення сільської, селищної, міської ради.

Етап 1. Необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, яка підписана власником. Заява є підставою для розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється.

Етап 2. Власник земельної ділянки повинен подати розроблений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської ради. Затвердження документації щодо земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту, здійснює районна державна адміністрація.

Підставою для відмови у затвердженні проєкту землеустрою може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації з землеустрою або містобудівній документації.

Етап 3. Якщо рішення про затвердження проєкту землеустрою прийняли, потрібно внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру. Для цього документацію з землеустрою подають Державному кадастровому реєстратору через центр із надання адміністративних послуг (ЦНАП) або через електронний кабінет.

Якщо йдеться про ділянку, необхідно отримати свідоцтво про спадщину в державного чи приватного нотаріуса. Коли свідоцтво видадуть, буде здійснено державну реєстрацію речового права вже за спадкоємцем.

Якщо ділянка не була сформована та не має кадастрового номера, необхідно спочатку замовити технічну документацію, присвоїти ділянці кадастровий номер та здійснити державну реєстрацію цієї ділянки в земельному кадастрі й після цього вже реєструвати право власності в реєстрі прав.

Розрахунок за землю в разі продажу має здійснюватися виключно в безготівковій формі.

Іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи не можуть володіти землею сільськогосподарського призначення на праві власності, тому мають продати ділянку громадянам України, державі чи територіальним громадам, навіть якщо успадкують її законним шляхом.

Юридичні особи України зможуть купувати землю лише з 2024 року. Із 2021 року землю можуть придбати лише фізичні особи — громадяни України.

Так, можете, але лише на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчерки, вітчима, мачухи).