Європейський ринок приваблює український бізнес масштабами, стабільністю та високою купівельною спроможністю. Але шлях туди рідко буває простим. Навіть маючи якісний продукт і конкурентну ціну, компанії часто стикаються з невидимим бар’єром — відсутністю партнерств і налагоджених зв’язків у новому середовищі. Без партнерів, які розуміють нюанси конкретної країни та її ринку, вихід за кордон перетворюється на довгий і ризикований процес.
Саме тому сьогодні ключовим ресурсом стають не лише інвестиції чи інновації, а й контакти. І тут цифровізація відіграє вирішальну роль, оскільки дозволяє швидко інтегруватися у міжнародні екосистеми, налагодити комунікацію з потенційними партнерами й отримати доступ до європейських мереж.
Чому контакти вирішальні
Український бізнес дедалі частіше замислюється про вихід на європейський ринок. Проте перша проблема, з якою стикаються підприємці, — відсутність контактів і налагоджених партнерських зв’язків. У новому середовищі бракує локальних радників, які могли б пояснити, як працюють регуляції, чим відрізняються смаки споживачів у різних країнах, які неформальні правила гри існують у певній галузі. Саме тому навіть найякісніший продукт часто залишається локальним: без доступу до європейських бізнес-мереж він не отримує шансів на масштабування.
Європейський ринок побудований на довірі та партнерстві. Тут важливо не лише запропонувати інноваційне рішення, а й бути частиною професійних спільнот. Місцеві партнери можуть відкрити двері до потрібних клієнтів, допомогти уникнути дорогих помилок і підказати, як адаптувати продукт до вимог конкретної країни. Тому для українських компаній критично важливо не лише мати сильний продукт, а й знаходити правильних союзників за кордоном.
Роль цифровізації у виході на міжнародні ринки
Вихід на закордонні ринки неможливий без партнерів, які знають локальні правила гри. Але знайти їх самостійно українським компаніям часто важко. Саме цифровізація створює можливість компенсувати цей розрив. Онлайн-платформи та бізнес-каталоги дозволяють швидко знайти потенційних партнерів у різних країнах і встановити перший контакт без тривалих особистих поїздок. Аналітика даних та інструменти штучного інтелекту допомагають не лише дослідити поведінку іноземних споживачів, а й зрозуміти, з якими компаніями варто співпрацювати, щоб успішно адаптувати продукт до місцевого ринку.
Хмарні сервіси та сучасні системи управління клієнтськими відносинами дозволяють працювати з партнерами й клієнтами в різних країнах одночасно, підтримувати комунікацію, організовувати спільні проєкти та навіть вести переговори онлайн, що значно знижує витрати на початковому етапі. А впровадження високих стандартів кібербезпеки формує довіру з боку європейських компаній, які надають перевагу співпраці лише з тими, хто може гарантувати захист даних.
Таким чином, цифровізація стає не просто модернізацією процесів усередині компанії, а ключовим інструментом для пошуку партнерів, встановлення зв’язків та формування довіри у міжнародному бізнес-середовищі. Саме завдяки їй українські підприємства отримують шанс швидше інтегруватися в європейські ринки та побудувати міцні довгострокові відносини.
Які можливості для бізнесу надає програма ЄС «Цифрова Європа»
Подолати бар’єр відсутності контактів і водночас пройти шлях цифрової трансформації українським підприємствам допомагає Програма ЄС «Цифрова Європа». У вересні 2023 року ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту номінований національним контактним пунктом (НКП) програми в Україні.
НКП є частиною міжнародної мережі DEP4ALL, яка об’єднує контактні пункти у 14 країнах Європи. Завдяки цьому українські компанії можуть отримувати актуальну інформацію про грантові програми, ознайомлюватися з європейськими вимогами й практиками, а також розширювати коло професійних контактів. НКП надає консультаційну підтримку щодо участі у програмі «Цифрова Європа», інформує про можливості співпраці з європейськими організаціями, а також поширює інформацію про вебінари й тренінги міжнародної мережі.
Важливу роль у цьому процесі відіграють також Європейські цифрові інноваційні хаби (ЄЦІХ). Вони виступають центрами підтримки для бізнесу, де компанії можуть отримати консультації, доступ до тестування цифрових технологій, а також скористатися можливостями для пошуку партнерів та інвесторів.
Практичні інструменти для підприємців
Програма «Цифрова Європа» спрямована на розвиток цифрових технологій та інфраструктур у країнах ЄС і країнах-партнерах. Вона передбачає:
фінансування проєктів у сфері цифрових інновацій (штучний інтелект, кібербезпека, суперкомп’ютери, цифрові навички);
створення умов для співпраці бізнесу, наукових установ та органів влади;
підтримку розвитку цифрових інноваційних хабів, які допомагають компаніям тестувати технології та впроваджувати цифрові рішення;
освітні та консультаційні заходи для підвищення компетенцій у сфері цифровізації.
Додаткову підтримку надають вебінари Програми ЄС «Цифрова Європа», які знайомлять із грантовими можливостями, роллю ЄЦІХ у впровадженні технологій та прикладами хабів у Польщі, Іспанії, Литві, Чехії та Румунії. Вебінари безкоштовні та доступні за посиланням.
Вихід на європейський ринок часто ускладнює відсутність знайомств і розуміння місцевих правил гри. Цифрові інструменти допомагають бізнесу знаходити партнерів через міжнародні платформи, аналізувати попит, вести переговори та спільні проєкти онлайн, не витрачаючи час і ресурси на поїздки. Програма «Цифрова Європа» доповнює це практичними можливостями: грантами на інновації, консультаціями експертів, тестуванням технологій у ЄЦІХ та участю у навчальних вебінарах разом із європейськими компаніями та університетами.
Поєднання цифровізації та підтримки програми створює для українського бізнесу реальний шлях до європейських ринків і дає змогу швидко будувати довгострокові партнерства за кордоном.
Отримати консультацію щодо участі у програмі можна за посиланням.
Довідково
Матеріал створено в межах діяльності Національного контактного пункту Програми «Цифрова Європа» в Україні, функції якого виконує Офіс з розвитку підприємництва та експорту, за підтримки Проєкту GIZ «Цифрова трансформація МСП у країнах Східного партнерства».