Вперше Василь Сірант став на захист України у 2014 році. На службу пішов добровольцем. Брав участь у бойових діях в Іловайську, Волновасі, Марʼїнці та в інших населених пунктах на Сході України. Додому боєць повернувся через тяжке поранення, після якого отримав інвалідність.

Утім, коли почалося повномасштабне вторгнення, Василь уже 25 лютого 2022 року долучився до Збройних сил України. Служив у 28-й окремій механізованій бригаді ім. Лицарів Зимового Походу. Спершу обороняв Миколаївщину, а потім був серед українських військових, які першими заходили у звільнений Херсон.

Після повторного тяжкого поранення на Херсонщині та тривалого лікування на фронт Василь вже не повернувся. 

Розвиток бізнесу і працевлаштування побратимів

Вдома, у Боярці, що на Київщині, Василю Сіранту вдруге довелося проходити шлях адаптації до цивільного життя. Допомогла робота. Ветеран очолив охоронну фірму і активно взявся розвивати бізнес. 

Знаючи з власного досвіду, як нелегко військовим, які повертаються з фронту, реінтегруватися у суспільство, вирішив, що на роботу у свою компанію запрошуватиме насамперед ветеранів. До того ж їхні навички, здобуті на службі, особливо цінні для охоронного бізнесу. Тож наразі увесь штат фірми, а це 6 людей, — це колишні військові: ветерани Афганістану, АТО та російсько-української війни. 

Щоб працевлаштовувати більше побратимів, Василь Сірант вирішив масштабувати бізнес та взяти участь у конкурсі «Варто: підтримка ветеранського бізнесу» від Українського ветеранського фонду — і став одним із переможців.

«За отримані кошти замовив нове обладнання, придбав автомобіль, а незабаром збираюся купити ще один. На завершальному етапі ремонт у нашому новому офісі, ставимо там безперебійні системи, щоб якісно надавати охоронні послуги клієнтам».

Зараз підприємство займається охороною об'єктів у місті Бучі. Компанія вже підписала договори з низкою державних установ на Київщині. У планах — розширити територію обслуговування та взяти на роботу ще людей.

Створення умов для адаптації ветеранів

За словами Василя Сіранта, працевлаштовуючи ветеранів у своїй фірмі, він враховує їхній досвід, потреби та фізичні можливості. Наприклад, військовий після поранення не завжди має змогу працювати фізично. Натомість володіє такими якостями, як витривалість, спостережливість, відповідальність. Це допомагає йому якісно здійснювати відеоспостереження за обʼєктами. 

«Якщо ветерану створити дійсно комфортні умови для роботи, то результатом стане і стабілізація фізичного та психічного стану, і швидка адаптація до цивільного життя». 

З-поміж таких умов називає також перебування в колі близьких за духом людей — інших ветеранів. У цьому випадку терапевтичну роль відіграють розуміння та взаємопідтримка.