Як вивести франшизу за кордон: сім рекомендацій
22 лютого, 2020
Матеріал створений за підтримки FRANCH
Часто зростання мережі може бути обмежено територією. Тобто в межах одного міста, області або країни може поміститися певна кількість супермаркетів, перукарень, аптек і ресторанів. І коли вільних місць стає все менше, або ж вони вже закінчилися, тоді підприємці приймають рішення працювати на ринках суміжних країн.
Останнім часом українські франшизи все частіше з’являються на ринках країн Східної та Західної Європи. Найчастіше плацдармом для старту співвітчизники вибирають Польщу. Але незалежно від вибору країни головне підготувати франшизу до «перетину» кордону.
1. Оцініть затребуваність бізнесу в іншій країні
Одна з основних помилок, яку можна допустити при виході за кордон ― переоцінити унікальність бізнесу. Постулат «якщо вареники їдять тут, то будуть їсти і там» не працює. Потрібно враховувати менталітет жителів та їх смакові переваги. Навіть великі, часто неповороткі мережі, адаптують продуктову лінійку під місцеві запити.
Розраховувати, що умовні «вареники» будуть активно споживати емігранти-українці не варто. По-перше, ніхто не буде спеціально їхати кудись за вашою продукцією. По-друге, емігрантів набагато менше, ніж місцевого населення, тобто виходить вузький ринок.
2. Перерахуйте фінансову модель бізнесу
Наші підприємці звикли шукати лазівки в українському законодавстві, щоб обходити вимоги пожежних та СЕС, оптимізувати податки і т.д. За кордоном це не працює. Тому немає сенсу закладати статтю непередбачених витрат на хабарі або намагатися обійти податкове законодавство.
Крім того, враховуйте, що в ЄС вище орендні ставки і зарплати. Природно, вище буде й середній чек, однак європейці не готові переплачувати. Особливо коли їм пропонують новинку.
3. Проведіть ренеймінг компанії
Назва вашої компанії має бути зрозуміло європейцеві. Саме тому фаст-фуд мережа Lviv Croissants вийшла на ринок Польщі під ТМ Grand Croissants, «Львівська майстерня шоколаду» називається в Кракові Krakowska Manufaktura Czekolady, а мережа перукарень «Експрес Стрижка» працює в європейських країнах під вивіскою Haircut Express.
4. Зареєструйте ТМ за кордоном
Після того, як вибрано нову назву, його необхідно зареєструвати. Найпоширеніший варіант реєстрації ― одноразова реєстрація ТМ у всіх країнах ЄС. Однак якщо під час перевірки марки на тотожність хоча б в одній з країн буде знайдено збіг, то автоматично приходить відмова в реєстрації цієї ТМ. Причому плата за перевірку не повертається. Тому рекомендуємо реєструвати марку в кожній країні окремо. Тим більше малоймовірно, що ви плануєте працювати у всіх 28-ми країнах.
5. Виберіть модель виходу за кордон
Існує дві стратегії виведення франшизи за межі рідної країни. Перша передбачає продаж франшизи в іншу країну, друга ― спочатку відкрити власну точку та самостійно апробувати бізнес-модель на новій території. І тільки після цього продавати франшизу. Використовуючи перший варіант, до Польщі виходили Lviv Croissants. За другим ― розвивалася мережу перукарень «Експрес Стрижка».
6. Знайдіть перших покупців франшизи
І знову є два варіанти: франшизу може купити хтось з місцевих, або ж можна зробити ставку на бізнес-емігрантів. Наприклад, засновникам Lviv Croissants вдалося знайти поляка, який відкрив точку в Кракові. А ось кілька точок Haircut Express в різних польських містах відкрили українці, які переїхали на постійне місце проживання до Польщі. Польським партнером мережі б'юті-барів G.Bar теж стали українці. Мама поїхала разом з дочкою, що вступила в тамтешній ВНЗ, а заодно і відкрили по франшизі G.Bar.
7. Просувайте франшизу за кордоном
Майте на увазі, що якісних інтернет-каталогів франшиз, до яких ми звикли в Україні, в ЄС майже немає. Та й крім присутності в онлайні є сенс бути експонентом на місцевих виставках. Найбільша з таких у Європі щорічно в березні проходить у Парижі. За нею в рейтингу йде осіння у Варшаві, а ось весняна в Катовіце практично не котується. До речі, виставки проводяться далеко не у всіх країнах, наприклад, в Угорщині ― немає.
Також можна проводити презентації франшизи в зарубіжних спільнотах бізнес-емігрантів, які спілкуються як в офлайні, так і онлайні. Або ж виходити на потенційних емігрантів, які ще знаходяться в Україні.