Хто з ФОП має застосовувати РРО?

• Фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп згідно з вимогами Податкового кодексу з 1 січня 2022 року зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.
• При цьому, ФОП — платники єдиного податку, що здійснюють продаж  технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, зобов’язані вести облік товарних запасів.

 

У своюю чергу:

Фізичні особи-підприємці, що використовують спрощену систему оподаткування, не є при цьому платниками ПДВ, та не здійснюють продаж: 

• технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; 
• лікарських засобів та виробів медичного призначення; 
• ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння;

 

НЕ зобов’язані вести облік товарних запасів.

Детальніше — за посиланням.

 

Фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку першої групи відповідно до положень Податкового кодексу звільнені від обов’язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) при здійсненні господарської діяльності. Тобто зазначена категорія ФОП, яка здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадить господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, не використовує працю найманих осіб, з 1 січня 2022 року не застосовує РРО/ПРРО та не веде облік товарних запасів. 

Детальніше — за посиланням. 

 

1. Відповідно до Закону України від 30.11.2021 № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» з 01.01.2022 року набрали чинності зміни до Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так: 

• для суб’єктів господарювання встановлюється обов’язок при застосуванні РРО/ПРРО зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (п. 11 статті 3);
• визначено орган, що встановлює Порядок та форму обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (Мінфін), та оновлено вимогу щодо його ведення відповідно до змін до редакції (п. 12 статті 3);
• вдвічі зменшується розмір фінансової санкції за реалізацію товарів, які необліковані у встановленому порядку, або за ненадання під час перевірки документів, які підтверджують такий облік у місці продажу (господарському об’єкті) (стаття 20).

 

2. Реалізація товарів на території села звільнена від обовʼязкового використання РРО. Це передбачено змінами, прийнятими Кабінетом Міністрів України до Постанови «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» від 23 серпня 2000 року № 1336.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набрала чинності з 01 січня 2022 року) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі фізичні особи-підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).

ДПС звертає увагу, що Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

• така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
• такими фізичними особами-підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
• сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених в пункті 1 Переліку.

 

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених в пункту 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Додаткові роз’яснення можна переглянути в «Базі знань» на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС за посиланням.

 

Законом України №2120 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» передбачено, що протягом дії воєнного стану або форс-мажорних обставин суб’єкти господарювання можуть застосовувати ПРРО без підключення до інтернету незалежно від наявності перевищення встановленого законодавством терміну роботи офлайн. Тобто протягом воєнного стану з програмним РРО без підключення до мережі інтернет можна працювати довше, ніж 168 годин сумарно на місяць.