Лізинг — це вид інвестиційного фінансування, за якого лізингодавець (банк або лізингова компанія) купує у постачальника предмет лізингу (устаткування, сільгоспобладнання, транспорт або нерухомість) і потім передає його в оренду лізингоотримувачу (клієнту) з подальшим переходом права власності лізингоотримувачу. Лізинг дозволяє підприємству, не відволікаючи власні ресурси, зробити модернізацію основних засобів. Розрізняють оперативний і фінансовий лізинг. 

Оперативний лізинг — це по суті оренда, такий вид лізингу вигідний підприємцям, яким потрібний транспортний засіб або техніка на деякий час, і у них нема потреби в кінці терміну договору купувати її. Цей тип лізингу можна отримати у спеціалізованих лізингових компаніях.

Зазвичай банки пропонують лише фінансовий лізинг, коли власність предмета лізингу переходить до позичальника (лізингоотримувача) в кінці строку договору. Тобто, це вид інвестиційного кредиту. Як правило, термін лізингу відповідає строку амортизації предмета лізингу не менш ніж на 75%.