«Великому податковому обміну» бути: як це вплине на громадян України та бізнес?
29 March, 2023
Олександр Ягодка
Адвокат, керуючий партнер АО «Лідери Захисту»
20 березня 2023 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №8131 щодо імплементації в українське законодавство міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (CRS) і стандарту з обміну інформацією на запит (EOIR).
За допомогою автоматичного обміну інформацією держава зможе отримувати інформацію щодо додаткових податкових надходжень, виявляючи випадки ухилення від сплати податків та податкового шахрайства.
Адвокат Ягодка Олександр пояснив як це може вплинути на бізнес та життя українців в Україні та закордоном; за що можуть бути штрафи; яку податкову інформацію може запитувати ДПС і як саме відбуватиметься процес обміну такою інформацією.
Яка інформація та щодо яких осіб може бути розкрита в автоматичному режимі за допомогою CRS та EOIR?
Запровадження стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки є важливою складовою у євроінтеграційному процесі України. Єдиний стандарт обміну даними про платників податків існує близько 10 років та понад 110 держав вже приєдналося до обміну даних про рахунки юридичних і фізичних осіб (включаючи трасти та фонди), про відсоткові виплати та дивіденди, про продаж активів тощо.
Таким чином, фінансові структури передаватимуть відомості про рахунки нерезидентів (фізосіб та юридичних осіб) податковим органам. Доступ до цих відомостей матиме не тільки місцева фіскальна служба, а й податкові структури тих країн, де ухвалено Єдиний стандарт обміну.
Яка саме інформація може бути відкрита для фінансових структур та податкових органів?
- Дані про особу-власника рахунків (ПІБ, адреса тощо).
- Держава, в якій особа-власник рахунку є податковим резидентом.
- Фінустанови, в яких відкриті рахунки.
- Баланс рахунків і дохід, який був отриманий від фінансових активів.
Крім цього, за запитом податкової (EOIR), може розкриватися інформація щодо бізнесу українських резидентів, а саме: чи є громадянин України кінцевим власником контрольованої іноземної компанії, чи керує він трастом, зареєстрованим в іншій країні і т.д.
Даними щодо яких осіб можуть обмінюватись фінансові структури за Єдиним стандартом CRS?
Важливо знати, що обмін даними за допомогою CRS може стосуватися тільки таких осіб:
- якщо власником рахунку є фізична особа-нерезидент або її партнерство;
- якщо власником рахунку є юридична особа-нерезидент або постійне представництво нерезидента;
- якщо власником фінансового рахунку є будь-яка юридична особа, яка не є фінансовим агентом чи кінцевим бенефіціарним власником (контролером) нерезидента.
Як законопроєкт №8131 може змінити життя українців: які ризики?
Автоматичному обміну даними підлягає інформація про фінансові рахунки податкових резидентів інших країн. Як правило, податкове резидентство може присвоюватися автоматично через 183 дні постійного проживання в країні або при наявності нерухомості, роботи тощо, у тій чи іншій країні.
Велика кількість громадян України продовжують дистанційно працювати в українських компаніях та установах, а отже отримують заробітну плату в гривнях на українські банківські картки.
При оформленні допомоги в інших країнах біженці часто замовчують про те, що надалі продовжують отримувати дохід в Україні. До прийняття законопроєкту № 8131 європейські контролери перевірити цю інформацію не могли, оскільки інформація про рахунки українців є банківською таємницею і може передаватися тільки в окремих випадках, що передбачені законодавством.
З прийняттям зазначеного закону фактично банківська таємниця не буде працювати. А отже, оскільки головним критерієм для автоматичного обміну даними є податкове резидентство, наші біженці повинні завчасно подбати про визначення свого податкового резидентства. Якщо біженець звернеться в ДПС та отримає довідку про те, що він залишається податковим резидентом України, дані щодо нього отримуватиме наша податкова служба і відповідно може нараховувати податки.
Очевидно, що допомога податками не оподатковується, а з заробітних плат українських працівників за кордоном податки автоматично відраховуються до місцевих бюджетів. До того ж з більшістю країн ЄС, Україна має договори про уникнення подвійного оподаткування. Однак у ДПС тепер з'явилась реальна можливість шукати приховані доходи й активи за кордоном, перевіряти та донарахувати податкові зобов'язання, а також застосовувати санкції за ухилення від сплати податків.
Якщо громадянин України отримав іноземний дохід та заплатив з нього податки за кордоном, для зарахування сплачених податків необхідно обов'язково отримати довідку про суму сплаченого податку, а також про базу оподаткування, легалізовану у закордонній дипломатичній установі України в тій країні, де було отримано дохід. У разі відсутності підтверджувальних документів, платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення терміну подання декларації до 31 грудня.
За несвоєчасне подання декларації в Україні передбачено штраф 340 гривень і адміністративна відповідальність — попередження або штраф від 3 до 8 неоподаткованих мінімумів. За неподання декларації після спливу термінів (повторне порушення), штраф складає вже 1 020 гривень.
Чи варто боятися бізнесу?
В першу чергу новації вплинуть на компанії, які ведуть бізнес за кордоном або мають контрагентів, оскільки тепер саме вони підпадають під пильний контроль податківців.
Збільшаться терміни для податкових перевірок та діятиме система штрафних санкцій для фінансових агентів та власників фінансових рахунків за подання недостовірної інформації фінансовим агентам. Важливо зауважити, що терміни зберігання первинної документації з таких операцій тепер не 3, а 5 років. Відповідно збільшуються й терміни для податкових перевірок. Також впроваджується диференційована система штрафних санкцій для фінансових агентів, — тобто передбачена відповідальність за різні види правопорушень, враховуючи істотність правопорушення. Встановлюється порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій для власників фінансових рахунків за подання недостовірної інформації фінансовим агентам.
До прийняття зазначеного закону, можна було і раніше отримувати інформацію щодо закордонних активів. Однак необхідно було пройти бюрократичні процедури, надіслати запит до податкових органів, який треба було обґрунтувати та додати до нього відповідне рішення суду.
Отже, переживати варто лише тим громадянам України та бізнесу, які мають за кордоном неврахований дохід, активи чи бізнес, які вони не декларують в Україні та не сплачують з них податки.
Попри це не треба легковажно ставитися до розрахунків із закордонними контрагентами та магазинами, оскільки їх також зможе перевірити Державна податкова служба України, а відповідно до законодавства, особа повинна сплачувати податки з усіх доходів та подавати податкову декларацію в тій країні, податковим резидентом якої вона є.
Обмін інформацією в рамках CRS і EOIR буде вводитися поступово. Всі нові рахунки, що будуть відкриті після 30 червня 2023 року перевірятимуться за стандартами CRS автоматично. 1 липня 2023 року має стартувати перший збір даних, який здійснюватимуть фінансові агенти. Перший обмін податковими даними відбудеться вже у 2024 році.