Людяний менеджмент: як зберегти команду, коли твій бізнес на карантині? Кейс від Андрія Худо, «!FEST»

Цифри — емоційні трилери, що під час карантину жахають найбільше. Поки українці рахують хворих, бізнес рахує збитки. Як про те, так і про інше написано та сказано багато, а от позитиву справді бракує. Тому Дія.Бізнес продовжує ділитися з вами серією практичних кейсів від українських підприємців, які разом зі всією країною переживають коронавірусну кризу.

Чи поділяєте думку, що люди — це другий (за значенням) актив компанії після фінансового? 

Не факт, що другий. Сильна команда, міцний кістяк колективу і спільні цінності — це драйвер розвитку. Ще від заснування холдингу ми живемо так. Бо і ми з партнерами теж фактично об'єднані спільною ідеєю, але водночас різними своїми компетенціями, скілами, рисами характеру дійшли до того, що є зараз. Люди — це 100% один з тих китів, на яких тримається бізнес і економіка загалом.    

Скільки людей довелося звільнити? 

Ми не звільняли людей. Так, зараз абсолютна більшість колективу у відпустках за власний рахунок. Після введення карантину в тих проєктах, котрі мали можливість працювати, було задіяно близько 500 людей з 2,5 тис. З відкриттям терас це загалом близько тисячі людей.  Сподіваємось, що якнайшвидше буде змога відновити роботу закладів, і ми знову повернемось до роботи у великій дружній команді.

Чи можна умовно поділити карантин вашого бізнесу на етапи? Якщо так, то коли було найважче?

Найважчим був момент усвідомлення, що завтра треба тим, хто залежить від заробітку у величезній компанії, сказати: “Сорі, але потрібно йти у відпустку”. Бо ж бізнесу не дають працювати. І тут не йдеться про твої зусилля, тут просто заборона. Ні і все. Як би сумлінно ти не дотримувався норм та правил, як би не хотів повернути робочі місця. Ми спільно з містом розробляли норми для тих літніх терас, які готові працювати в часі карантинних обмежень, бо готові ділитись досвідом для всієї галузі (маємо вже тривалий час свою службу санітарії і безпеки). Коли запустили роботу майданчиків, то ще частина людей повернулась до роботи. Але найгірше в цьому всьому — повна неможливість прогнозування і різнобій у регуляції для різних бізнесів. Будівельні маркети працюють в той час, як є заборона на роботу офісів чи терас.

Бізнес зачинено на карантин. Чим займалися?

Ми почали адаптацію. Авіація Галичини закупила матеріали для пошиття масок (одноразових і з часом — багаторазових). За тиждень ми запустили повноцінну власну доставку їжі і напоїв (!FEST доставка) практично з нуля, бо раніше не працювали з цим. Школа вільних і небайдужих перейшла в режим онлайн-навчання. Ми почали активніше працювати з мережею «Два кроки від хати», відкрили, крім наявних магазинів, ще кілька. Теж сконцентрували більше зусиль на тих проєктах, які продаються онлайн: книги ВСЛ, шоколад Львівської майстерні шоколаду. Допрацювали продуктові формати, які незалежні від відкриття ресторанів і можуть йти в рітейл. Кооператива молока з кльовим фермерським молоком і смачним натуральним морозивом. “ЇЖ” — напівфабрикати, котрі роблять наші ж кухарі на базі закладів, які закриті. Це вареники, деруни, пельмені, які ми продаємо в замороженому вигляді.  

Почалися послаблення: заклади відчинено “на виніс”. Скільки робочих місць вдалося відновити?

З відкриттям літніх терас позмінно почало працювати близько 450 людей.

Був план повернення працівників? Кого поновлювали насамперед?

Та планувати щось годі, бо нема жодної певності в тому, яка статистика буде завтра і які рішення будуть прийняті. Стосовно повернення до роботи працівників закладів, то ми насамперед керувались тими нормативами, які убезпечать і працівників, і відвідувачів від можливого захворювання. Скажімо, зміни в закладах, де працюють літні тераси, організовані так, щоб люди не перетинались. І якщо умовно ми бачимо в когось підозру і починаємо тестування, то відсторонюється ціла зміна, але ж не закривається заклад, бо є інші зміни.

Карантин показав, що планувати щось у світі, де все за секунду може змінитися, важко. Утім, стратегія для бізнесу — це необхідність. Які рішення приймали?

Раніше ми з партнерами якось не дуже старалися над розвитком рітейлу. У нас невелика мережа “Двох кроків”, були навіть пропозиції відмовитись від цього бізнесу і продати. Під час карантину ця частина бізнесу стала одним з проєктів, який дав робочі місця людям і хоча б невелику генерацію коштів. Тому прийняли рішення розвивати рітейл. Ми вже були в ситуації, коли зрозуміли необхідність диверсифікації капіталу (2008 р.), зараз це ще раз підтвердилось.  

Чи користувалися якимись державними програмами підтримки (Програма 5-7-9, допомога по тимчасовому безробіттю працівників тощо)?  

Частково подали документи по тимчасовому безробіттю працівників. Гадаю, найкращою програмою було б дати можливість економіці працювати там, де є дотримання вимог і протоколів.

!FEST — це про емоції, відкритий простір та спілкування передусім і вже потім — про їжу. Карантин відібрав ці переваги у холдингу. Як плануєте розвиватися в онлайні? Чим будете дивувати?

Онлайн залишиться для проєктів і продуктів, які є зрозумілими і без особистісного контакту, — кава, шоколад, пиво, вишнівка. Але все ж більшість речей, які ми робимо, зав’язана на атмосфері й емоціях. Це незмінне. Ми все-таки люди і потребуємо гостинності, спілкування, посмішок і певного емоційного зв’язку.

Видихнули “найгірше позаду” чи ще готуєтесь до карантинних сюрпризів?

Треба завжди бути готовими. Боротьба триває!

5 порад іншим підприємцям

• ніколи не здавайтесь;
• диверсифікуйте капітал і, відповідно, ризики;
• творіть синергію в своїх просторах — як кажуть, “Гуртом і батька легше бити”;
• працюйте над внутрішніми цінностями, це згуртує і викристалізує     кістяк команди;
• створюйте вже і тут — світ динамічний, чекати не варто