Фермерський кооператив «Карпатські ґазди»: господарство «з історією»
08 липня, 2022
Як все почалося?
Ідея створити козячу ферму виникла на другий рік після мого переїзду з Донбасу в Карпати. Земля тут важка, суглинки, а трава зелена до грудня — для малого стада достатньо. Потім мені подарували козу, яка за пів року народила козеня. Для мене це стало вирішальним моментом. Я загорілась ідеєю відкриття власного господарства. Порахувала, що маленька ферма нерентабельна, а велику я не хотіла, бо мріяла про органічне виробництво, тому зупинилась на козячій фермі з переробкою молока на сири. Вже за рік додалася туристична складова. Цьому сприяв переїзд з глухого села в більше село Тухля, що за три кілометри від гірськолижного курорту Славське. Так розпочала своє існування «Козяча ферма Двох Катерин».
Тваринництво не буває швидким. Це не той вид діяльності, коли за тиждень маєш оборот і прибуток. Це роки на створення стада, відпрацювання технологій сироваріння, якщо розмова йде про крафт. У мене два роки пішло на поверхневе знайомство з селом і тваринництвом, п’ять років — на становлення з нуля на чужій орендованій території.
Стадо росло повільно, а популярність ферми навпаки — зростала дуже стрімко. Я думаю, що це завдяки тому, що наше господарство було «з історією».
Поступово ми масштабували господарство: купляли обладнання й розвивали, сільський і гастрономічний туризм. За час існування цього проєкту ми отримали й реалізували сім грантів: були нагороди та перемога в конкурсі «Я зможу!» та спеціальний приз в проєкті Французько-української торгової палати «Зроблено жінками».
Наразі проєкт «Козяча ферма Двох Катерин» закрито. Тепер окремо діє сироварня в Тухлі та кооператив «Карпатські ґазди». На новому місті й знову з нуля.
Плани до війни
У проєкті «Козяча ферма Двох Катерин» планувалося будівництво фермерсько-туристичного комплексу на власній землі за межами села Тухля, що під смт Славське. З новою сироварнею, дегустаційним залом, будинками для проживання робочих і господарів кооперативу. Проте не склалося.
Війна додала нових проблем. Туризм, який в довоєнному обсязі давав понад 60% доходу, призупинений. На ферму їдуть переселенці, які проживають поряд, або люди, яким потрібно відновитися після перебування на фронті, під обстрілами, в бомбосховищах. Перед кооперативом повстала задача зменшити витратну частину, знайти джерела фінансування, окрім туризму.
Було прийнято рішення розвивати фермерсько-туристичний комплекс в Прикарпатті, під Стриєм. Тут багато випасів і сіножатей, на відміну від Тухлі. В цій місцевості можна вирощувати зернові або соковиті корми. Такої можливості в Карпатах взагалі не існує. Там всі вільні землі розподілені під туристичні об’єкти. На території, де розмістилася наша ферма, є ставки, які ми активно зариблюємо другий рік поспіль.
Розглядаємо також новий варіант туризму — локації для реабілітації та релаксу. Зараз це риболовля, контактні тваринки, альтанки та будиночки для проживання. Поки це лише літній варіант.
Вирішили розвивати м’ясний напрямок, який є прибутковим і під час воєнного стану, і буде після. Це свині, кури-бройлери, гуси, качки на ділянці, де протікають потічки. Добудовуємо сироварню та доїльний зал за сучасними стандартами. Плануємо впроваджувати й інші напрями, адже землі вистачає і є бажання розвиватися.
Будівництво завжди вимагає вкладень. Тому зараз ми активно шукаємо варіанти залучення коштів — це грантові програми, можливо краудфандингові платформи, інвестори чи програми розвитку територій.
Як змінилась діяльність з початком війни
26 лютого 2022 року ми переїхали ближче до ферми кооперативу в містечко Дашаву, де стартував проєкт «Дах над головою» — прихисток для переселенців. Поетапно добудували приміщення на 70 людей. Пізніше з’явиться 4 поверх і ми зможемо розмістити 110 людей. Облаштовуємо приміщення всім необхідним завдяки допомозі волонтерських та благодійних організацій України, Польщі, Чехії, Франції, Іспанії, Інтернаціонального Медичного корпусу тощо. Місцева влада в нашому проєкті участі не бере.
Також створюємо ще один проєкт у сусідньому населеному пункті Загірне: будуємо сироварню і макаронний цех, перекриваємо приміщення для кіз, ремонтуємо будиночок для відпочинку біля ставка, встановлюємо ще будинок на дві сім’ї, зарибнюємо додатково три ставки, а також добудовуємо свинарник та курник. Закупили 19 свинок-мангалиць та 140 курей. Небагато, але це лише початок. Цей проєкт вже має майбутнє — це буде кооперативна ферма свійської худоби.
Питання поселення внутрішньо переміщених осіб досі залишається досить складним. З 1 липня заклади освіти, в яких проживали переселенці, мають бути звільнені. Люди шукають варіанти для довготривалого заселення. Забезпечити індивідуальним житлом місцева влада не зможе. Тому ми пропонуємо новий формат — поселення з харчуванням, залученням на роботи (прибирання, приготування обідів, догляд за грядками: ми виділили 1,5 га землі під вирощення овочів для людей, збирання ягід в саду нашого кооперативу). До речі, зараз ми шукаємо бухгалтера, економіста, доярів, пастухів, тваринників. Готові їх навчати.
Ще один варіант співпраці для активних переселенців, яким вже нікуди повертатися — це самозайнятість або створення дружнього виробництва в кооперативі: переробка фруктів та інші виробництва. Ми можемо запропонувати житло, приміщення під виробництво тощо.
З лютого 2022 року ми прийняли рішення працювати як соціальне підприємство. Основні напрямки активностей: допомога внутрішньо переміщеним особам та надання роботи для них, а також допомога армії. В майбутньому з прихистку для переселенців будемо розвивати центр для реабілітації людей, що постраждали під час бойових дій.