Супутники для України: навіщо нам мати власні очі на орбіті

Супутники використовуються в багатьох галузях: сільське і лісове господарство, аналітика темпів зміни клімату, забезпечення зв’язку, супутниковий інтернет, розвідка для нафтогазової індустрії, ліквідація наслідків стихійних лих. Супутники можуть оцінити стан вегетації рослин або надати аналітику щодо врожаю. Вони вміють помічати глобальні кліматичні зміни, вимірюють рівень моря або спостерігають за таненням льодовиків. А ще — супутники служать для безпеки держав та працюють для забезпечення контролю геополітичної ситуації.

За останні десять років число активних супутників над Землею зросло втричі: у 2010-му їх було 997, а у 2020 кількість зросла аж до 3368. Тільки одна компанія Ілона Маска запустила в космос понад тисячі своїх супутників. Технології та вартість пусків стають дедалі демократичнішими. Сучасні ракети здатні виводити на орбіту одразу десятки кубсатів, для порівняння — у 2010-му ракета виносила на орбіту один-два супутники. 

Україна повертається до активного запуску супутників?

На початку лютого цього року президент наголосив на необхідності запуску українського супутника в космос до кінця 2021 року, тобто до 30-ї річниці незалежності України. На навколоземну орбіту планується вивести космічний апарат дистанційного зондування землі «Січ 2-30». Нещодавно стало відомо, що український сателіт розробки КБ «Південне» на орбіту доставить компанія SpaceX. Це коштуватиме 1 млн доларів. У майбутньому вітчизняний супутник має економити гроші на замовленнях, які зараз Україна оплачує іншим країнам, що мають свої «очі на орбіті». 

Останній запущений у космос український супутник — кубсат PolyITAN-2-SAU, який зібрали в Київському політехнічному університеті. Кубсату (він же наносупутник) — від англ. Cube Satellite, це тип малих супутників для космічних досліджень зі стандартизованим об'ємом 10×10×10 см³.

Над його створенням працювали студенти та співробітники ВУЗу. Він був запущений у травні 2017 року ракетою-носієм Atlas-5. Створення його попередника у 2014 році — PolyITAN-1 обійшлося в 100 тисяч доларів, ціна PolyITAN-2-SAU в офіційних джерелах не розголошується. 

Отже, «студентський супутник» наразі єдиний від України, що досі кружляє на земній орбіті. З одного боку, це свідчить про стагнацію космічної галузі в Україні. Але з іншого — є і позитив: комплектуючі так здешевіли, а технології так швидко йдуть вперед і стають компактними, що реальні наноспутники або ідентичні моделі може виготовити майже будь-хто.

Зараз великі угрупування кубсатів запускає Європа. Студентські наносупутники запускаються безплатно: вишам це нічого не коштує. Один раз такою можливістю скористались в КПІ. Політех запустив в рамках однієї з європейських місій свій другий кубсат PolyITAN-2-SAU, про який йшлося вище.

Насправді можна абсолютно безкоштовно віддавати на запуски студентські супутники із університетів. Дуже дивно, що в Україні, на жаль, інші виші або наукові колективи не використовують цю можливість. 

Як ми збираємо власний супутник

Наш стартап Space Cossacks зараз створює власний мікросупутник, запускає в стратосферу аеростати для повітряного фільмування, спостережень і наукових експериментів. 

Купити наносупутник вітчизняного виробництва неможливо — тому вирішили зібрати власний. На жаль, в Україні сьогодні наносупутники розробляють лише кілька спеціалізованих лабораторій. Тому зараз працюємо над справжнім кубсатом, який плануємо запустити в стратосферу.

Коли ми звернулися до Державного космічного агентства, то нам відповіли, що допоможуть з оформленням супутника (а це довга і непроста справа). Нам треба буде лише заповнити форму на сайті. Тож є і позитив.

А ще у нас багато крутих інженерів: і програмістів, і механіків, і hardware-спеціалістів. Тому, якщо у вас є ідея космічного стартапу, не треба шукати умовні 100 млн доларів, щоб розробити технологію. В Україні у вас є доступ до інженерів, до людей з досвідом — це може бути недорого. Кожен, якщо дуже захоче, можете перевірити свою гіпотезу, протестувати простий прототип винаходу.

До 30-річчя незалежності України кожен може зібрати свою модель навчального супутника

Ми з колегами розробили проєкт MySatUA — це навчальний набір, супутник-конструктор. Коли складаєш такий наукомісткий конструктор, можна вивчити основи програмування, фізики, орбітальної механіки, електроніки та STEM. Це цікаве хобі й навчання для дорослих аматорів космосу та дітей, а ще — якісний сімейний час разом. Президент наказав запустити до 30 Дня Народження незалежної України великий супутник «Січ», а ми хочемо, щоб кожен українець міг долучитися до вивчення космічних технологій просто в себе вдома, зібравши супутник-конструктор.