Чи стане Україна новою Кремнієвою долиною після перемоги. Які є передумови та які перешкоди
03 серпня, 2022
Ще на початку 2000-их років Президент України Віктор Ющенко заявляв про плани створити в Україні на базі університетів п’яти регіонів міжнародні технологічні центри, які поєднають наукові відкриття і комерційні можливості. На той час у масштабах України ця ідея звучала досить амбітно, однак на глобальному рівні не була інноваційною. Подібні наміри вже озвучували у низці країн Європи та Азії. І головним орієнтиром для більшості з них була американська Кремнієва долина.
У 1960-их роках у США, на базі Стенфордського університету, було створено агенцію DARPA при Пентагоні — перший прообраз кластерної моделі економіки, а згодом — венчурну компанію для молодих підприємців. З часом ці події перетворили один із регіонів Каліфорнії на світовий центр високотехнологічних компаній і взірець для інших країн у сфері розвитку інновацій, відомий як Кремнієва долина. Саме за її зразком виникли Alatau IT City в Казахстані, «Медіконова долина» у Данії та Швеції, «Софія Антиполіс» у Франції, Технополіс Цукуба в Японії.
Натомість в Україні, попри плани влади, за понад 20 років так і не вдалося створити жодного масштабного технопарку. Утім, позитивні показники розвитку IT-галузі не дозволяють полишити мрію про український прототип Кремнієвої долини.
Потенціал перетворення України на нову Кремнієву долину vs війна
ІТ-сектор впевнено перетворюється на одну з провідних галузей української економіки, особливо після коронакризи 2020-2021 років, яка прискорила темпи розвитку світової економіки. З 2019 року галузь виросла більш ніж удвічі, а за 2021 рік — на 36% у порівнянні з 2020 роком. Експорт комп’ютерних послуг у 2021 році сягнув 6,8 мільярда доларів (це 37% від експорту всіх послуг), і щороку зростає на 27%. За 5 місяців 2022 року, навіть попри війну, частка ІТ-послуг в українському експорті зросла до 46%. Крім цього, Україна очолює рейтинг країн для офшорної розробки програмного забезпечення і до відкритого російського вторгнення поступово перетворювалася на справжній глобальний центр ІТ.
Кроком на шляху до досягнення цієї мети можуть стати технологічні парки. Через 20 років після президента Віктора Ющенка його наступник Володимир Зеленський теж заговорив про необхідність створення інноваційних парків. За аналогією з Кремнієвою долиною один з них під назвою «Проєкт» планували заснувати у Харкові, а місто — перетворити на ІТ-столицю України. Аналогічні ініціативи реалізовували в інших містах — UNIT.City у Києві, парк LvivTech.City, а також наміри спорудити Innovation District IT Park у Львові.
Утім для створення в Україні прототипу Кремнієвої долини виключно спеціалізованих структур недостатньо. Також необхідні інвестиції, сприятливе бізнес-середовище та дієва правова система, а також кадровий потенціал. Ці три складові в умовах повномасштабної війни набули нових вимірів.
Інвестиції
Увага до української ІТ-сфери іноземних інвесторів вселяє оптимізм. За підрахунками AVentures Capital, 2021 рік став для української IT-галузі рекордним за обсягом залученого капіталу (венчурного та приватного). У порівнянні з 2020-м він зріс на 46%: до 832 мільйонів доларів.
Сприятливе бізнес-середовище та дієва правова система
Приходу міжнародних гравців та іноземних інвесторів перешкоджає відсутність прозорого податкового законодавства. Працевлаштування ІТ-фахівців через 3 групу ФОП, яка передбачає сплату пільгової ставки єдиного податку у розмірі 5%, вигідне виключно для малого бізнесу, проте не стимулює розвиток більших форм підприємств.
Щоб лібералізувати податкові відносини, за ініціативи Міністерства цифрової трансформації України було запущено проєкт «Дія.City», який дає можливість компаніям-резидентам обирати між сплатою податку на прибуток 18% і податком на виведений капітал зі ставкою 9%. Програма «Дія.City» має стати першою у світі віртуальною бізнес-країною, в межах якої створять доступний, прозорий та вичерпний реєстр суб’єктів господарської діяльності в українській ІТ-галузі. За прогнозами Мінцифри, завдяки цій ініціативі до 2025 року буде додатково створено понад 450 тисяч робочих місць, а капіталізація ІТ-галузі збільшиться на 11,8 мільярда доларів. У довгостроковій перспективі озвучували наміри перетворити ІТ-сферу в стратегічну галузь української економіки, частка якої, у ВВП країни, сягне 10%. Для цього в Україні також було оголошено курс на цифровізацію публічних послуг та забезпечення населення доступом до швидкісного інтернету. Утім реалізація цих амбітних планів, як і створення в Україні власної Кремнієвої долини, опинилася під загрозою після повномасштабного вторгнення росії до України.
Наразі у Міністерстві економіки України наголошують, що головне завдання — щонайменше зберегти та підтримати сектор IT як один з найбільш динамічних та перспективних, що матиме величезне значення у процесі відбудови України.
Результати роботи ІТ-галузі — 2 мільярди доларів за 1 квартал 2022 року. Це найвищий показник з експорту комп’ютерних послуг за всю історію ринку. Попри масштабну російську агресію, за перший квартал 2022 року було підписано 11 венчурних угод на 11,5 мільйонів доларів, три угоди про прямі інвестиції на 4 мільйони доларів та 8 exit-угод на 135 мільйонів доларів. При цьому, за даними Асоціації IT Ukraine, більше третини компаній зберегли всіх замовників і контракти, а понад 40% компаній змогли в умовах війни повністю відновити свою діяльність.
Кадровий потенціал
Досягти таких показників галузі вдалося завдяки високій мобільності та, як правило, відсутності робочої привʼязки до місця перебування українських айтівців, що дозволило зберегти високий рівень зайнятості на підприємствах.
В умовах війни держава намагається зберегти кадровий потенціал індустрії та планує допомагати «бронювати» від мобілізації ІТ-фахівців. Від початку війни вони надають потужну підтримку обороні держави. Показники функціонування галузі в умовах війни демонструють, що ІТ-фахівці приносять державі не менше користі на своїх робочих місцях, ніж на фронті: 3% співробітників ІТ-компаній приєднались до ЗСУ, ще 9% стали частиною всесвітнього кіберфронту проти агресора.
Релокація — відповідь на війну чи перший крок до створення прототипу Кремнієвої долини?
Сьогодні на порядку денному і для компаній, і для інвесторів постає питання створення безпечних робочих умов. Виходом із ситуації частково стала релокація підприємств. До такого кроку ІТ-компанії почали вдаватися ще напередодні відкритого вторгнення росії проти України, а прискорився процес після 24 лютого. За даними Асоціації IT Ukraine, найпопулярнішими напрямками стали Польща, Німеччина, Румунія і навіть Іспанія. Натомість Україна намагається стимулювати переміщення підприємств у західні регіони, обіцяючи допомогу в підборі площ для розміщення виробництва та розселенні працівників. Закордонні партнери тим часом починають фокусуватися на компаніях, які розташовані у регіонах, де не ведуться бойові дії.
Найпопулярнішими напрямками для релокації ІТ-компаній стали Львівщина та Закарпаття. Зокрема, в Івано-Франківську область переїхало понад 30 тисяч ІТ-фахівців, а уже в травні там запрацював ІТ-кластер. Реалізувати ініціативу допомогли 11 провідних компаній ринку — Astound Commerce, SoftServe, Sigma Software, Genesis, 4TEAM, Telesens, EPAM, Intellias, SQUAD, CANFLY та PettersonApps, які увійшли до ради правління кластера. Заявки на вступ до нього подали вже близько 100 компаній та 300 ФОПів. Обласна влада обіцяє надати спеціалістам підготовлені місця для роботи — офісні приміщення та коворкінги зі швидким інтернетом, а також сприяти бізнесу у податковій сфері.
Нині визначено короткострокову і довгострокову перспективи розвитку Закарпатського ІТ-кластера. Примітно, що за зразком американської Кремнієвої долини ІТ-кластер починає свою розбудову з базових основ — освіти. Підписано меморандум з Ужгородським національним університетом про створення наукового парку. Запланована також трансформація освітніх програм чотирьох напрямів, створення нових освітніх напрямів для студентів, безкоштовні освітні програми для всіх бажаючих. Серед інших першочергових кроків ІТ-кластера — інвестиції, інновації, винаходи. Найближчим часом створять Фонд стартапів. Уже зараз відчувається позитивний вплив кластера на регіон: якщо раніше підприємства ІТ-галузі були зосереджені в Ужгороді, то тепер почали з’являтися в інших містах області (в Мукачево, Сваляві, Поляні, Солочині, Береговому, Тячеві, Рахові, Хусті тощо). Закарпатським ІТ-кластером уже зацікавилася світова спільнота, його представників для обміну досвідом запрошують до Європи та США, в тому числі до американської Кремнієвої долини.
Майбутнє української ІТ-індустрії
Попри війну, наміри створити в Україні власну Кремнієву долину не зникають. Та варто розуміти, що теперішні події можуть або відкинути індустрію на кілька років назад, або на крок наблизити її до реалізації цієї мрії. Безперечно, ІТ-індустрія має стати провідною галуззю України після закінчення війни. Для цього доцільно зорієнтуватися на безперечних перевагах IT-сфери — це висока мобільність спеціалістів та низька капіталомісткість, тобто прибутки від розроблених продуктів і сервісів значно перевищують витрати.
Як і у випадку з Кремнієвою долиною, потрібна виважена підтримка держави. Для підтримки післявоєнного IT владі слід використати три інструменти:
- Надавати не постійні субсидії, а податкові пільги впродовж обмеженого періоду, щоб допомогти компаніям, що розвиваються. Це сприятиме як розвитку українських компаній, так і формуванню сприятливого середовища для міжнародних підприємств. У довгостроковій перспективі позитивні наслідки для галузі матиме реалізація ініціатив Мінцифри, які наразі заморожені внаслідок війни.
- Сприяти розвитку та втриманню кадрового потенціалу галузі. В умовах війни чимало компаній припинили перегляд зарплат та погіршили умови праці ІТ-фахівців, що суттєво понизило їхню мотивацію та сфокусувало увагу у бік пошуку іноземних роботодавців. Тому як корпоративна стратегія приватних компаній, так і державна політика, мають бути спрямовані на запобігання «відтоку мізків» з України.
- Допомогти фірмам із пошуком венчурного капіталу. Задля цього можна створити державні та приватні фонди, над розробкою яких уже працює Закарпатський ІТ-кластер. Наприклад, компанія ЕРАМ оголосила, що виділить 100 мільйонів доларів на підтримку українських співробітників. Одним з найефективніших способів використання цих коштів може стати надання грантової допомоги командам, що працюватимуть над створенням нових ІТ-компаній та стартапів. Відтак прибутки від монетизації подібних ініціатив буде отримувати українська економіка, а не іноземні корпорації.
Слід наголосити, що комплексна реалізація зазначених вище напрямів має сприяти подальшому економічному розвитку української ІТ-сфери та має запобігти експансії глобальних гравців. На жаль, поки що вони мають більше конкурентних переваг у порівнянні з українськими компаніями.
IT-сфера виявилася однією з найбільш стійких до кризових тенденцій, які охопили економіку в умовах війни, підтвердивши дієздатність тези про потенціал перетворення України на нову Кремнієву долину. Попри страх міжнародних партнерів, галузь продовжує функціонувати й сплачувати податки до бюджету. Примітно, що саме в таких складних умовах чимало компаній отримали можливість для розвитку: вихід на міжнародні ринки та залучення нових клієнтів.
За кількістю розробників наша держава, разом з Польщею та Румунією, входить до трійки лідерів Східної Європи. При цьому вартість праці українських ІТ-фахівців залишається однією з найнижчих у Європі. Так, годинна ставка сеніор-розробника в Україні становить 30−60 доларів. Для порівняння, розробнику такого ж рівня з Хорватії платять 32−63 долара. З одного боку, вартість роботи українських фахівців в умовах кризи може стати гідною конкурентною перевагою на міжнародному рівні. З іншого — може створити загрозу «відтоку мізків» з України. Зацікавити ІТ-спеціалістів можна навчальними можливостями з метою подальшого кар’єрного зростання. ІТ-компаніям також слід буде переглянути умови працевлаштування та трудових договорів, аби компенсувати рівень оплати праці перевагами в умовах роботи та «бонусами», здатними зацікавити та втримати працівників.
Враховуючи зазначене, не варто сподіватися на швидку реалізацію прогнозів стосовно перетворення України на нову Кремнієву долину у прямому розумінні сенсу цього терміну. Наразі наша держава демонструє відставання за низкою показників, які важливі для реалізації цього наміру. Тому Україні доцільно шукати власний шлях розвитку в ІТ-сфері з урахуванням поточних реалій.