Що означає бути в красивому стані?

Свій перший та дуже успішний бізнес я почала будувати, коли мені було 22. Я була молодою, в мене не було досвіду, проте  було багато пристрасті. Я обожнювала те, що робила і вірила, що це дуже потрібно клієнтам. Так і складалося. Клієнтів було досхочу і все завдяки тому, який продукт ми створювали. Бо в кожний із них ми вкладали свою любов і всі сили.

Я гарно пам’ятаю той період, бо я була дуже щасливою. Мені здавалося, що я встигаю дуже багато, і при цьому роблю дуже важливі речі. Коли я почала ще й заробляти з цього всього гарні гроші, я взагалі була на піці щастя. Проте недовго, нажаль. 

Тоді мені не вистачало правильних знань, щоб не просто втримати все це, а і посилити. Я нічого не знала про внутрішній стан і як він впливає на все, що навколо. Все розгорталося дуже швидко-спочатку маленький офіс, потім перші співробітники, далі більше, ще більше. Проекти теж ставали біль масштабними, відповідальність зростала. Планування, фінанси, кожен день якісь витрати, прибутки. Все це втягнуло мене швидко в цілий круговерт подій, зустрічей, рішень, які я мала приймати швидко. Іноді в мене не вистачало часу на прості речі. На стосунки, на час із близькими людьми. Я не помітила як перетворилася на швидку білку, яка постійно бігла кудись, вирішуючи одну проблему і відразу з’являлася інша. Мій постійний стан був тривога, хвилювання, злість та поспіх. Я не помітила як пристрасть до улюбленої справи змінилась на постійне відчуття, що я маю щось зробити, встигнути та відчуття провини, що я не все зробила, що мала. Я приходила додому і навіть там не спинялася думати про роботу і хвилюватися.

Незажаючи на все це, я досягла дуже високих результатів. Мене поважали, до мене прислухалися, я стала впливовою людиною в своїй сфері і мала те, про що багато людей лише мріють. Проте в якийсь момент я дуже щиро подивилась на своє життя і спитала себе - чи вмію я насолоджуватися всіми цими досягенннями, грошима, які я заробляю, популярністю. Також я подивилася на людей навколо, на тих, із ким я працювала. І саме в ту мить в мені щось перегорнулося. Я щиро відповіла собі на питання, що так більше жити я не хочу. Бо це не життя. Це існування, коли щоб не відбувалося навколо, в середині я відчувала лише біль, хвилювання та нездоволення. Я втомилася від постійних проблем та напруги.

Саме тоді я дізналася вчення, які назавжди змінили моє життя.

І вчення ці про внутрішній стан. Що саме він визначає нашу якість життя, а не навпаки. Скільки б ми не досягали, що б ми не робили у зовнішньому світі, в яких би чудових місцях ми не були, якщо наш внутрішній стан в постійному стресі, ми не зможемо насолоджуватися нічим, що досягаємо, та що маємо. Більш того, стресовий стан робить нас менш ефективними, менш розумними. До стресових станів належать такі стани як тривога, злість, страх, образа, дратування, ревнощі, злість та інші подібні.

Лише в красивому стані, як ми його називаємо, а саме будь-який із станів - любов, пристрасть, спокій, подяка, з‘єднаність, радість та інші - ми спроможні винаходити круті ідеї, знаходити рішення для будь-якої проблеми, виклику життя, ми спроможні чути та відчувати людей навколо. Лише в цьому стані ми є людьми, а не роботами, які схвильовані лише собою та своїми проблемами. Людьми, які фізично присутні, проте ментально десь постійно не в моменті - в своїх думках, проблемах, в телефоні.

Як і багато людей навколо, я раніше думала, що медитації та духовні вчення - це лише для тих, хто нічого не досяг у житті і кому достатньо їсти рис і жити десь ізольовано від інших. Проте це не так. Я дуже помилялась. Духовний розвиток - це навпаки, бажання досягти великих результатів та жити дуже комфортне життя, проте із зовсім іншого стану. Не через бажання когось в чомусь переконати, не через бажання заповнити свою внутрішню пустоту зовнішніми досягненнями, не через бажання бути крутішим за всіх. А завдяки пристрасті і баченню, - заради чого я хочу це створити, усвідомлюючи, що нас оточують люди навколо, і що всі ми однаково хочемо бути щасливими, любити, хочемо радіти життю.

Із цього стану ми спроможні створювати набагато більш круті проекти та впливати на життя навколо. Коли ти це розумієш не лише розумом, а відчуваєш серцем, тобі не байдуже на інших, тобі хочеться піклуватися не лише про себе, але про інших. Тобі хочеться створювати щось справді цінне. І що саме цікаве, саме в цьому стані, в тебе є сили протистояти будь-яким проблемам, викликам життя; в тебе є достатньо розумності, щоб знаходити надзвичайні рішення навіть там, де ти не чекав на них. І звичайно тоді весь всесвіт підтримує тебе і в житті з’являється багато магії та приємних несподіванок. 

Чи можна постійно знаходитися лише в красивому стані? Ні. Людей, які постійно живуть лише в цьому стані, не існує. Проте більшість часу ми можемо жити в ньому.  Якщо озирнутися навколо, більшість людей зараз живуть велику частину свого життя в стресі. Навіть, якщо зовнішньо вони виглядають щасливими, вони обманюють не лише тих, кто навколо, а і саміх себе. Бо коли вони лишаються наодинці із собою, вони відчувають цю спустошеність та самотність. 

Знаючи це, треба в першу чергу усвідомити, яку важливу роль в нашому житті відіграє наш внутрішній стан. А далі почати робити паузи в житті та направляти свою увагу всередину. Як умога частіше питати себе, в якому саме зараз стані я знаходжуся? Із якого стану я починаю цей проект? Із якого стану я спілкуюся із своєю дитиною ввечері? Із якого стану я будую ті чи інші відносини у своєму житті? Бо наш стан це фундамент, на якому будується все. І навіть, якщо певний час в нас все вдається, рано чи пізно мі спустошуємося і самі все руйнуємо, самі притягуємо все більше і більше неприємних ситуацій, проблем. Бо коли ми в стані стресу ми лише притягуємо та примножуємо проблеми. 

Зараз я живу зовсім інше життя, де встигаю не менше, а навіть більше. В мене кілька проектів, і всі вони дуже різні. Я не можу сказати, що завжди задоволена. Проте якість мого життя та оточення змінилася. І навіть, коли я опиняюся в якомусь із стресових станів, які раніше поглинали мене тотально, зараз я в них не застрягаю надовго. Лише кілька вилив і я рухаюсь далі. Бо дуже чітко розумію, до чого ці стани призводять і як впливають на все, що для мене важливе - мої бізнеси, моя родина, мої друзі. Я навчилася цьому і чітко розумію, що кожен може освоїти цей навик. Для цього треба зробити перший і дуже важливий крок - поглянути на своє життя і чесно відповісти собі на питання-чи живу я і насолоджуюся своїми грошима, досягненнями, мандрівками, сім’єю, повсягденною їжею, кавою та іншим, чи лише постійно бігу кудись і постійно думаю, що колись прийде час і все буде добре. Бо він ніколи не прийде. Цього «колись» ще не існує і ніхто не знає, чи буде воно. Є лише сьогодні, зараз.