РРО/ПРРО для підприємців у 2022 році
04 липня, 2022
Що таке РРО?
Реєстратор розрахункових операцій (РРО) — пристрій, який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
Що таке ПРРО?
Програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) — це програмне рішення для реєстрації розрахункових операцій, яке можна використовувати на звичайному смартфоні, планшеті або ноутбуці.
Який закон регулює використання?
З 1 січня 2022 року набрав чинності Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Кому потрібний РРО?
РРО повинні застосовувати всі платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які проводять розрахункові операції, наприклад:
- інтернет-магазини;
- ресторанний бізнес;
- сфера послуг і розваг;
- кур’єрські служби;
- супермаркети та мінімаркети;
- продавці підакцизних товарів;
- аптеки та приватні клініки;
- ювелірні магазини.
Що вважається розрахунковою операцією?
- приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів;
- видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар, а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару банком покупця або, у разі повернення товару, оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Що не вважається розрахунковою операцією?
- розрахунки за товари (послуги) через установу банку (кошти перераховуються із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок);
- безпосереднє внесення готівки за товари (послуги) через касу банку з подальшим зарахуванням на розрахунковий рахунок;
- розрахунки за товари (послуги) платіжний термінал та/або ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування), який належить банку.
Яка різниця між РРО та ПРРО?
- ПРРО працюють у вигляді комп’ютерної програми або мобільного додатка. Підприємцю достатньо встановити програму на будь-який зручний девайс. Тоді як РРО — спеціалізований касовий апарат, фіскальний реєстратор, мобільний реєстратор тощо.
- Апаратний РРО негайно після проведення операції фіскалізує та друкує чеки, які зберігаються на захищеній пам'яті. Програмний РРО при фіскалізації чека зв'язується через інтернет із сервером Державної податкової служби України, тобто чеки зберігаються на сервері ДПС.
- ПРРО коштують від 1-1,5 тисяч гривень на рік, коли вартість апаратних РРО може сягати 10 тисяч гривень. Також є безкоштовне ПРРО від ДПС. Безкоштовні та комерційні ПРРО функціонують через один фіскальний сервер.
РРО для інтернет-магазину
РРО/ПРРО не застосовують у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок ФОП, окрім карткового, оскільки така операція не є розрахунковою:
- товар оплачується через номер IBAN (з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок інтернет-магазину);
- товар оплачується через касу банку, переводом на розрахунковий рахунок магазину. Попри використання готівки, така операція вважається безготівковою;
- товар оплачується через банківський термінал самообслуговування;
- якщо товар передає кур’єр поштової служби й сам приймає оплату, фіскальний чек видає він;
- відсутнє місце здійснення розрахунку. Якщо інтернет-магазин займається продажем товарів або послуг, які передаються покупцю через інтернет, РРО не застосовується. Це можуть бути послуги зі створення дизайну, продаж програм або додатків тощо. Але якщо ви створите макет банера, а потім роздрукуєте його та передасте покупцю — РРО вже знадобиться.
Натомість при розрахунках в інший спосіб: готівкою, платіжною карткою, за допомогою сервісів онлайн-оплати — використання РРО/ПРРО є обов'язковим. Також РРО необхідне, якщо у магазину є послуга власної кур’єрської доставки. В усіх інших випадках, коли розрахункові операції не вважаються безготівковими, РРО обов’язкове.
РРО та передплата чи післяплата
Накладений платіж (післяплата) — це оплата за товар в момент його отримання в поштовому відділенні чи від кур’єра. Фактично покупець розраховується з поштовим оператором й саме він надає фіскальний чек. В цьому випадку використання РРО магазином не обов’язкове. Якщо продавець отримав передплату, то він обов’язково має фіскалізувати операцію і вказати в чеку суму передплати та післяплати.
Які штрафи передбачені за невикористання РРО?
Штрафні санкції накладаються у випадках, якщо:
- розрахункові операції не проводяться через програмні або звичайні реєстратори з фіскальним режимом роботи;
- продавець не видає паперовий або електронний чек;
- розрахункові операції проводяться на неповну вартість товару.
Відповідно до Закону України застосовуються наступні фінансові санкції:
- 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;
- 150% вартості проданих товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.
Застосування РРО підприємцями, які працюють на території села
Від застосування РРО звільнено підприємців, які працюють на території села, за умови, якщо їх валовий річний дохід не перевищує 167 розмірів мінімальних зарплат, а також, якщо вони не здійснюють торгівлю підакцизними товарами, або дистанційну торгівлю, або якщо їх сільська влада не прийняла рішення про обов'язковість РРО.
РРО та воєнний стан
Штрафи
Закон №265 доповнено новим пунктом 12, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону №265 не застосовуються. Крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів (зміни, внесені згідно із Законом №2120-IX від 15.03.2022).
У разі пошкодження РРО
Підприємцю необхідно у разі виявлення несправностей:
- реєстратора розрахункових операцій (РРО), а також пошкодження засобів контролю — протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження — письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону №265);
- програмного РРО (ПРРО) — протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону №265).
У разі втрати чи крадіжки РРО
У випадку, якщо суб’єкт господарювання втратив РРО/ПРРО або його викрали, необхідно подати заяву за формою №2-ПРРО із позначкою про крадіжку. Тоді реєстрацію ПРРО скасують.
Автоматичне скасування реєстрації ПРРО здійснюється:
- при подачі заяви про припинення діяльності;
- при подачі відомостей про те, що об’єкт оподаткування не експлуатується або закритий;
- за рішенням суду;
- у разі смерті або обмеження дієздатності фізичної особи-підприємця;
- при знятті з обліку суб’єкта господарювання.
В інших випадках зняття з реєстрації здійснюється за заявою суб’єкта господарювання.
У разі відсутності підключення РРО до інтернету
Законом України №2120 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» передбачено, що протягом дії воєнного стану або форс-мажорних обставин суб’єкти господарювання можуть застосовувати ПРРО без підключення до інтернету незалежно від наявності перевищення встановленого законодавством терміну роботи офлайн. Тобто протягом воєнного стану з програмним РРО без підключення до мережі інтернет можна працювати довше, ніж 168 годин сумарно на місяць.
Вимушена евакуація
У випадку, коли підприємство вимушено змінює місцерозташування, керівнику необхідно пройти перереєстрацію РРО/ПРРО. До Державної податкової служби подається відповідна заява з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення, податкова перевіряє документи й, якщо ніяких підстав для відмови немає, здійснює перереєстрацію.
Видача чеків та інших розрахункових документів
Продавець зобов’язаний видати покупцеві чек при здійсненні розрахункових операцій. Цю норму Уряд України не скасував на період воєнного стану. Що робити, якщо у підприємства дефіцит стрічки для касових апаратів?
Розрахунковий документ:
- треба видавати обов’язково;
- оформлюється в момент здійснення операції;
- є підтвердженням продажу;
- може бути у вигляді квитанції, товарного чи касового чека або розрахункового документа, що оформлений відповідно до закону про РРО;
- може бути надісланий покупцю в електронному вигляді у разі неможливості за технічних причин видачі паперового екземпляра.
Важливо! Квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом.