Добірка відповідей на поширені питання підприємців щодо РРО та ПРРО

Проста реєстрація розрахункових операцій.

Програмний РРО — альтернатива класичному РРО, що забезпечує:

• одноразове занесення для довгострокового зберігання на фіскальному сервері ДПС;
• автоматизація звітування: формування Х-звітів та Z-звітів;
• зручний доступ до фіскальних чеків в електронному вигляді;
• простий спосіб вести бізнес та проводити розрахунки;
• прозорість в кожній операції та звіті.

• підключення до РРО вагів;
• зменшення ціни для привілейованих клієнтів;
• ведення обліку товарів;
• формування звітності за будь-який період;
• сканування штрих-коду для отримання ціни товару з бази даних;
• фіксування дати, часу та деталей розрахункової операції;
• підрахунок будь-яких податків та знижок.

• захист прав у разі придбання товару неналежної якості;
• отримання достовірної інформації щодо торгівця;
• отримання достовірної інформації щодо товарів, робіт, послуг, які було придбано;
• наявність документа встановленої форми та змісту для отримання гарантійного обслуговування або обміну товару.

Детальніше — за посиланням. 

• Фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп згідно з вимогами Податкового кодексу з 1 січня 2022 року зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.
• При цьому, ФОП — платники єдиного податку, що здійснюють продаж  технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, зобов’язані вести облік товарних запасів.

У своюю чергу:

Фізичні особи-підприємці, що використовують спрощену систему оподаткування, не є при цьому платниками ПДВ, та не здійснюють продаж: 

• технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; 
• лікарських засобів та виробів медичного призначення; 
• ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння;

НЕ зобов’язані вести облік товарних запасів.

Детальніше — за посиланням.

Фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку першої групи відповідно до положень Податкового кодексу звільнені від обов’язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) при здійсненні господарської діяльності. Тобто зазначена категорія ФОП, яка здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадить господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, не використовує працю найманих осіб, з 1 січня 2022 року не застосовує РРО/ПРРО та не веде облік товарних запасів. 

Детальніше — за посиланням. 

Нововведення

1. Відповідно до Закону України від 30.11.2021 № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» з 01.01.2022 року набрали чинності зміни до Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так: 

• для суб’єктів господарювання встановлюється обов’язок при застосуванні РРО/ПРРО зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (п. 11 статті 3);
• визначено орган, що встановлює Порядок та форму обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (Мінфін), та оновлено вимогу щодо його ведення відповідно до змін до редакції (п. 12 статті 3);
• вдвічі зменшується розмір фінансової санкції за реалізацію товарів, які необліковані у встановленому порядку, або за ненадання під час перевірки документів, які підтверджують такий облік у місці продажу (господарському об’єкті) (стаття 20).

2. Реалізація товарів на території села звільнена від обовʼязкового використання РРО. Це передбачено змінами, прийнятими Кабінетом Міністрів України до Постанови «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» від 23 серпня 2000 року № 1336.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набрала чинності з 01 січня 2022 року) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі фізичні особи-підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).

ДПС звертає увагу, що Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

• така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
• такими фізичними особами-підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
• сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених в пункті 1 Переліку.

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених в пункту 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Додаткові роз’яснення можна переглянути в «Базі знань» на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС за посиланням.

• Зареєструвати в контролюючому органі господарський об’єкт, де буде використовуватись ПРРО (адресою такого об’єкта може бути місце проживання ФОП у випадку, якщо підприємницька діяльність здійснюється там).
• Подати в електронній формі відповідну заяву про реєстрацію ПРРО через Електронний кабінет чи єдине вікно подання електронної звітності.
• Отримати повідомлення про реєстрацію ПРРО у відповідному Реєстрі.
• Повідомити контролюючий орган про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО.
• Почати користуватись ПРРО.

Детальніше — за посиланням.

На вебпорталі ДПС розміщено банер «Програмні РРО» з інформацією про ПРРО та дистрибутиви безкоштовного програмного РРО від ДПС — ПРРО Каса.

Цей розділ банеру містить посилання на завантаження архіву з програмним забезпеченням для операційних систем Android та Windows та інформацію про вміст та призначення інших архівних файлів.

• Покрокова відеоінструкція ДПС «Як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса».
• Текстова інструкція про те, як завантажити програмне рішення «ПРРО Каса».

У разі, якщо

• автоматизованою перевіркою виявлено недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу (обов’язковість та/або послідовність підписання електронного документа, невідповідність електронного документа затвердженому формату (стандарту), незаповнення обов’язкових реквізитів, недійсність електронних підписів та/або печаток підписантів Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317), непідтвердження права підписанта на подання заяви тощо);
• ПРРО із зазначеними у заяві назвою та локальним номером вже зареєстрований;
• щодо господарської одиниці, вказаної у заяві, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;
• суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
• виявлено розбіжності даних, вказаних у заяві, з даними щодо обліку та реєстрації суб’єкта господарювання в контролюючих органах як платника податків.

Детальніше — за посиланням.

РРО застосовується при розрахунках:

• готівкою;
• через POS-термінал із застосуванням електронного платіжного засобу (ЕПЗ);
• через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) не банківської установи (готівка та ЕПЗ);
• у дистанційній торгівлі з використанням реквізитів ЕПЗ, у тому числі розрахункові операції через системи LiqPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад24/7.

РРО не застосовується при розрахунках:

• перерахування коштів з рахунку суб’єкта господарювання на рахунок суб’єкта господарювання (з використанням реквізитів розрахункового рахунку, тобто без еквайрингу);
• перерахування коштів через касу банку;
• через ПТКС банку (готівка та ЕПЗ)

Детальніше — за посиланням. 

За порушення вимог Закону України №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідно до Розділу V, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

• 100% вартості проданих товарів — за непроведення розрахунків через РРО;
• 150% вартості проданих товарів — за повторне непроведення розрахунків через РРО;
• триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару;
• 100% вартості товарів — продаж товарів, які не обліковані у встановленому порядку;
• п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів — невикористання, використання незареєстровані КОРО та РК, у випадках, визначених Законом;
• двадцять неоподатковуваних мінімумів — у разі порушення встановленого порядку проведення розрахунків через каси підприємств, без оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів;
• тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції;
• тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів.

Детальніше — за посиланням.