Український бізнес внаслідок російської агресії зазнав збитків на $13 млрд. Дослідження аналітичного центру при Київській школі економіки

За підсумками 2022 року щонайменше 109 великих та середніх підприємств зазнали прямих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення, розпочатого росією 24 лютого 2022 року. Про це свідчить оцінка експертів проєкту «Росія заплатить» KSE Institute (аналітичного центру при Київській школі економіки). 

 

Збитки, завдані українському бізнесу внаслідок російської агресії, оцінюються в $13 млрд

Загальна сума прямих збитків підприємств, включно з державними, та приватних осіб-підприємців оцінюється в $13 млрд. З них $9 млрд — частка збитків великих та середніх підприємств. Загальні непрямі втрати сягають $33,1 млрд. А необхідна сума для відновлення підприємств — $24,9 млрд.

За словами Дмитра Горюнова, керівника напряму економічних втрат проєкту «Росія заплатить», старшого економіста Центру економічної стратегії, переважна кількість зруйнованих та пошкоджених підприємств сконцентрована в шести областях:

• Київській та Донецькій — по 17% від загальної кількості; 
• Запорізькій — 14%;
• Харківській — 13%; 
• Луганській — 10%;
• Миколаївській — 8%. 

 

Зазвичай область реєстрації підприємства співпадає з областю, в якій у підприємство отримало прямі збитки, але є і винятки.

 

Найбільші підприємства, що постраждали

До найбільших підприємств за розмірами активів, що зазнали прямих збитків від збройної агресії росії у 2022 році, увійшли Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, Азовсталь, Нібулон, Мотор Січ. Згідно з оцінкою експертів проєкту 19 приватних та державних підприємств (17%) з-поміж великих та середніх зруйновано повністю, ще 90 (83%) пошкоджені частково. Останніми з-поміж зафіксованих пошкоджених великих підприємств зазнали руйнувань АТ «Мотор Січ» внаслідок ракетного удару у жовтні 2022 року, а також «Укрхімтрансаміак», ПрАТ «Глини Донбасу», «Конті» та «Нібулон».

 

Методологія обрахунків

Обрахунки проведені переважно на основі відкритих даних та з використанням аналітичних методів оцінки й відрізнятимуться від індивідуальної незалежної оцінки збитків. Представлені дані використовуються для загальної оцінки збитків, завданих Україні, її інфраструктурі загалом та економіці, а не для індивідуальної оцінки окремих компаній чи об’єктів.  З огляду на триваючий характер конфлікту та відсутність доступу на тимчасово непідконтрольних уряду територіях, збір даних про характер пошкоджень здійснюється переважно віддалено, але перевіряється за допомогою наявної інформації.

1. Джерелом інформації для аналізу даних про пошкоджені та зруйновані великі та середні підприємства були: інформація щодо пошкоджених об’єктів від місцевих адміністрацій; моніторинг інтернет-ресурсів щодо великих підприємств регіонів, де була зафіксована присутність окупаційних військ росії.
2. Для унеможливлення дублювання прямих збитків з переліку виключались підприємства, що належать до інших галузей. Наприклад, збитки енергогенеруючих підприємств віднесені до розділу «Енергетика». 
3. До середніх та великих відносилися підприємства відповідно до їхнього обсягу реалізованої продукції за даними YouControl (середні — ≥ €10 млн за рік). 
4. Для оцінки прямих збитків мікро- та малих підприємств застосовувалося припущення, що частка пошкоджених активів дорівнює частці пошкодженого житла у цьому регіоні. Дані про вартість активів таких підприємств оприлюднені обласними управліннями статистики. Такий підхід застосовано й у визначенні прямих збитків приватних осіб-підприємців: припускається, що співвідношення розміру активів та обсягу доходу (продаж) є таким, як і у мікропідприємств.
5. Точні дані про суму прямих збитків підприємств здебільшого відсутні. У такому разі сума збитків визначалась як 40% від суми активів підприємства при пошкодженні та 100% — при руйнації.
6. Для оцінки непрямих втрат враховувалось зменшення доходів підприємств і окремих галузей. Для обрахунку потреб у відновленні сума прямих збитків збільшується на коефіцієнт “build back better” (впровадження підвищених стандартів якості: підвищення енергоефективності, інклюзивності, безпеки тощо). Відновлення активності підприємств передбачає оборотні кошти.