Дослідження стану та потреб МСБ в Україні за оцінкою територіальних громад та ОВА

Дослідження проведено в межах Ініціативи для відновлення економіки України, яка реалізується Центром розвитку інновацій, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес, Advanter Group за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державної регуляторної служби України, Торгово-промислової палати України та за сприяння Програми розвитку ООН в Україні в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Період опитування: 24.03–10.04.2023. Зібрано та проаналізовано дані від 15 ОВА та 125 громад. Серед ОВА в опитуванні не брали участі 9 ОВА (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Львівська, Харківська, Сумська та Херсонська), серед громад — громади Вінницької області. Дані про ці регіони взято до розрахунку в окремих графіках, які «складно оцінити».

1. Стан бізнесу: за оцінками більшості опитаних ОВА та майже половини територіальних громад, обсяги бізнес-діяльності зменшилися щонайменше на 10-30%

Повномасштабна війна росії проти України вплинула на можливості бізнесу здійснювати виробництво, реалізовувати продукцію та надавати послуги. Більшість опитаних представників/ць ОВА (60,0%) та громад (49,6%) оцінюють зменшення масштабів роботи бізнесу на рівні 10–30% (тобто, на їхню думку, обсяги зменшилися до 70-90% по відношенню рівня до 24 лютого 2022 року). Тільки 6,7% ОВА зазначають, що обсяги діяльності бізнесу не змінилися. Представники/ці громад оптимістичніше оцінюють ситуацію — 26,4% опитаних вважають, що обсяги діяльності бізнесу не змінилися або зросли на 10-30%. 

У регіональному розрізі тільки Рівненська ОВА відзначає, що обсяги роботи бізнесу практично не змінилися, тоді як Луганська ОВА — про практично повну зупинку бізнесу. У Донецькій області, за оцінками ОВА, масштаби бізнесу становлять 10-30% від рівня до 24 лютого 2022 року, а в трьох областях — Кіровоградській, Полтавській та Миколаївській — 40-60%.

У решті областей, ОВА яких узяли участь в опитуванні (Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Одеська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області), обсяги виробництва зменшилися і становлять 70-90% порівняно з рівнем до 24 лютого 2022 року.

Серед представників/ць громад тільки в двох областях — Тернопільській та Запорізькій — відзначено зростання бізнесу на 10-30%. Тоді як майже в половині громад Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської, Львівської, Хмельницької та Чернігівської областей, які взяли участь в опитуванні, діяльність бізнесу практично не змінилася.

В оцінках динаміки розвитку бізнесу в 2023 році представники/ці ОВА більш оптимістичні, зокрема, на думку 53,3% опитаних, обсяги бізнесу зростуть на 10-20% порівняно з 2022 роком. Це відзначили представники/ці Житомирської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської та Чернігівської областей. Водночас трохи більше половини представників/ць громад (51,2%) вважають, що обсяги роботи бізнесу будуть незмінними. 

На думку 12,8% опитаних ТГ, бізнес зросте в поточному році на 10-20% порівняно з 2022 роком. Причому найбільше таких ТГ (3) у Харківській області. На думку представника тільки однієї громади, зростання бізнесу в 2023 році становитиме 150-160% від рівня 2022 роком. 

Опитані представники/ці ОВА вважають серед ТОП-5 найбільш перспективних секторів місцевої економіки, що мають найбільший потенціал для зростання та експорту: сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство (1); виробництво харчових продуктів (2); машинобудування (3); легка промисловість (4); добувна промисловість і розроблення кар'єрів (5).

Представники/ці ТГ першими двома пріоритетними секторами відзначили такі ж, як і ОВА, але надалі пріоритетність дещо змінюється: роздрібна торгівля харчовими продуктами (3); туризм (4); легка промисловість (5).

2. Повномасштабна війна зумовлює невизначеність щодо динаміки доходів місцевих бюджетів у 2023 році

З опитаних представників/ць ТГ 15 (або 12%) не змогли оцінити очікуваний рівень доходів їхніх бюджетів у 2023 році порівняно з попереднім роком. Серед наданих відповідей переважають обережні оцінки. Так, на думку трохи більше третини (36,8%), хто відповів на це запитання, доходи місцевих бюджетів незначно зростуть або залишаться на рівні 2022 року; 11,2% вважає, що доходи можуть зрости на 10-20%, 4% — на 20-30%. Тих, хто вважає, що доходи можуть зрости більше ніж на 30% і вище, — 6,4%.

Поряд з очікуваним зростанням доходів місцевих бюджетів значна частина респондентів/ок, які представляють ТГ (54 або 43,2% від усієї кількості опитаних), вважає, що доходи місцевих бюджетів у 2023 році, навпаки, знизяться. З них 17,6% очікує незначного зниження — до 10%, 8,0% очікують зниження на 10-20%, 7,2% прогнозують падіння на 20-30%. 10,4% вважає, що доходи місцевих бюджетів впадуть більш ніж на 30%.

Прогнози ОВА щодо динаміки доходів місцевих бюджетів більш оптимістичні. Так, дві третини з них вважає, що доходи місцевих бюджетів зростуть, тоді як майже третина очікують їхнього зниження, і тільки представниця ОВА не дала відповіді на це запитання.

3. Оцінки бізнес-клімату різняться серед опитаних представників/ць ОВА та ТГ

Майже половина представників/ць ОВА (46,7%) оцінюють бізнес-клімат у своїй області вище за середній рівень по Україні. Це зокрема, такі області, як Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Одеська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька області. Значно нижче середнього рівня в Україні бізнес-клімат у Донецькій області, а представниці Луганської ОВА було складно оцінити бізнес-клімат області. 

Опитані представники/ці ТГ більш критично оцінюють бізнес-клімат у своїх областях і громадах. Так, тільки третина з них оцінює бізнес-клімат в області та громаді на рівні середнього по Україні. Разом з тим, порівняно з іншими громадами області, вже більша частка ТГ — 40,0% — вважає, що бізнес-клімат у їхніх громадах на рівні середнього по області.

Вище середнього по Україні та області бізнес-клімат у громадах оцінюють 14,4% та 15,2% представників/ць ТГ, відповідно. Значно вище середнього рівня по Україні оцінюють бізнес-клімат у своїх областях по представнику/ці ТГ у Хмельницькій, Одеській, Київській, Львівській та Чернівецькій областях. Тільки 1 громада — Дрогобицька міська Львівської області — оцінює свій бізнес-клімат значно вище за середній по Україні та області.

Натомість велика кількість опитаних представників/ць ТГ вважають бізнес-клімат у їхніх областях нижче та значно нижче середнього рівня по Україні (загалом 24,0%), а бізнес-клімат у їхніх громадах нижче та значно нижче середнього рівня по Україні — 33,6%, середнього рівня по області — 19,2%. Водночас від 16,8% до 20,8% респондентів/ок було складно оцінити бізнес-клімат у своїх громадах та областях. Найбільше таких ТГ в Одеській, Луганській, Донецькій та Запорізькій областях.

На думку опитаних представників ОВА та ТГ, до ТОП-5 перешкод, які заважають бізнесу відновлюватися та розвиватися, наразі належать:

• зруйнованість ланцюгів постачання (на думку 87,5% представників/ць ОВА та 51,6% — ТГ)
• відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів на внутрішньому ринку (68,8% та 57,9%, відповідно)
• непрогнозованість розвитку ситуації в Україні та на внутрішньому ринку (56,3% та 57,9%)
• відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників (68,8% та 34,1%)
• відсутність достатнього капіталу (власні та/або оборотні фонди, заощадження) (56,3% та 44,4%) 

Перешкоди, зумовлені діями або бездіяльністю влади, не потрапили в ТОП-перешкод для відновлення та розвитку бізнесу, при цьому представники/ці ОВА більш критично оцінюють чинники, які залежать від повноважень органів місцевого самоврядування ТГ, а представники/ці останніх — навпаки, критичніше оцінюють діяльність органів державної влади. Так, непередбачувані дії держави, що можуть погіршити стан бізнесу (зміна законодавства, податкової політики тощо) як перешкоду для бізнесу оцінюють тільки 6,3% представників/ць ОВА, але 31,0% — ТГ, високі податки та збори — 6,3% та 12,7%, відповідно, відсутність необхідної підтримки бізнесу на рівні громади в межах повноважень органів місцевого самоврядування — 12,5% та 2,4%.

4. Релокація: пошук виробничих і складських приміщень, а також приміщень для розміщення співробітників/ць — серед ТОП-потреб бізнесу

Лише третина опитаних представників/ць ТГ зазначають, що знають про релоковані підприємства на територію своїх громад, при цьому кількість релокованих бізнесів суттєво різниться — від 1 до 68 (у Чернівецькій міській ТГ). Найбільше ТГ, які знають про релоковані бізнеси на їхню територію, з Івано-Франківської (6) та Рівненської (5) областей. З-поміж ОВА тільки представниці Луганської та Чернігівської областей відзначили, що не знають про випадки релокації бізнесу на території цих областей. 

Як зазначають опитані представники/ці ОВА та ТГ, найчастіше підприємства, які мають намір перемістити свої виробничі потужності на територію області/громади, звертаються до них із запитами допомогти знайти виробничі і складські приміщення (87,7% — опитаних представників/ць ОВА та 64,0% ТГ).

Варто відзначити, що, на думку ОВА та ТГ, вони мають можливості задовольнити ці запити. Наприклад, 93,3% опитаних представників/ць ОВА і 75,2% ТГ вважають, що мають можливість підбирати локації для розміщення виробничих потужностей релокованих підприємств. Значно меншими є їхні можливості надавати підтримку з пошуком інвесторів, у розвитку експорту та фінансово підтримувати релокований бізнес.

5. Програми підтримки підприємництва 

З 15 опитаних представників/ць ОВА, 14 вказали, що в їхніх областях наявні чинні програми підтримки підприємництва (тільки в Донецькій області такої програми немає). При цьому 46,7% вказали, що ці програми були прийняті до 24 лютого 2022 року, але змінені після повномасштабного вторгнення росії. За даними третини опитаних представників/ць ОВА, в їхніх областях чинні програми підтримки підприємництва не оновлювалися після 24 лютого 2022 року і продовжують діяти в попередній редакції. Тільки в двох областях прийнято нові програми підтримки підприємництва після 24 лютого 2022 року, це Житомирська та Чернівецька області. 

Обласні програми найчастіше передбачають надання бізнесу інформаційної підтримки та консультаційної допомоги (по 93,3% відповідей респондентів/ок), також поширеними є проведення тренінгів/семінарів для підприємців (80,0%) та організація бізнес-виставок/ярмарків (73,2%).

Грантова допомога/ваучери бізнесу передбачені в програмах 6 областей (40,0%) — це Луганська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька області. Надання допомогу в релокації бізнесу передбачають програми в 4 областях: Житомирській, Рівненській, Тернопільській та Чернівецькій. 

В умовах повномасштабного вторгнення ОВА найчастіше використовують саме ці згадані інструменти, однак допомогу релокованим підприємствам надають 13 із 15 ОВА, які взяли участь в опитуванні.

За даними представників/ць ОВА, у 8 областях у 2022 році виділяли кошти на програми підтримки підприємництва, розмір коштів коливався від 8 до 232 300 тис. грн. У середньому в цих 8 областях було виділено 38 217,5 тис. грн.

У 2023 році вже в 10 областях виділено кошти на фінансування програм підтримки підприємництва, розмір коштів у програмах зріс порівняно з попереднім роком і коливається від 800 до 3 500 000 тис грн, середній розмір виділених коштів у цих областях — 384 917,5 тис. грн.

За даними опитаних представників/ць ТГ, лише в третині з них наявні чинні програми підтримки підприємництва, але 60,8% респондентів/ок цих громад не знають, коли ці програми були прийняті. З тих, хто відповів на запитання щодо періоду прийняття такої програми, 6,4% вказали, що програма була прийнята до 24 лютого 2022 року, але в умовах повномасштабного вторгнення була оновлена, і 8,8% зазначили, що в їхніх громадах були схвалені програми підтримки підприємництва вже після початку повномасштабного вторгнення. 

У громадах, в яких відсутні програми підтримки підприємництва, на думку їхніх представників/ць, головними причинами є:

• Брак коштів на фінансування такої програми — 46,0% респондентів зазначили цю причину.
• Брак досвіду/знань щодо дієвих інструментів підтримки підприємництва — 19,0%.
• Мало/відсутні підприємці, які б скористалися цією програмою, — 15,1%.
• Брак людських ресурсів для розробки такої програми — 8,7%.
• Брак підтримки в місцевій раді для затвердження такої програми — 5,6%.
• Є інші, пріоритетніші завдання, ніж розвиток підприємництва — 5,6%.

Як і у випадку обласних програм, найпоширенішими інструментами підтримки бізнесу в рамках програм територіальних громад є також інформаційна підтримка (56,0% відповідей респондентів/ок) та консультаційна допомога (53,6%).

У ТГ, так само як і в областях, в умовах повномасштабного вторгнення найчастіше надають бізнесу інформаційну підтримку та консультаційну допомогу (86,4% та 82,4% респондентів/ок зазначили використання цих інструментів). Допомогу в релокації бізнесу надають 36,8% опитаних ТГ, 28,8% надають бізнесу пільги на сплату місцевих податків і зборів, 20,8% знижують плату за оренду комунального майна і тільки 16,8% надають грантову допомогу/ваучери.

За даними опитаних респондентів/ок, у 2022 році 17 громад виділяли кошти з місцевих бюджетів на реалізацію програм підтримки підприємництва. При цьому розмір коштів коливався від 2 до 501 000 тис. грн, середній розмір виділених коштів у цих громадах — 32 764,5 тис. грн. У 2023 році вже 28 громад заявили, що виділили кошти на фінансування програм підтримки підприємництва, розмір коштів збільшився і коливається від 7 до 1 500 000 тис. грн, середній розмір виділених коштів у цих громадах — 75 434,8 тис. грн.

6. Інфраструктура підтримки підприємництва

За даними ОВА, найпоширенішими інституціями інфраструктури підтримки бізнесу в областях є відділи підтримки підприємництва, розвитку економіки або подібні підрозділи в органах влади (86,6%), агенції місцевого/регіонального розвитку (86,6%), торгово-промислові палати (73,4%), кластери, бізнес-асоціації (73,3%) та координаційні ради з питань підприємництва (66,7%). На думку представників/ць ОВА, найбільші потреби у створенні нових або розвитку наукових парків, технопарків, індустріальних парків (33,3%), коворкінгів (26,7%), кластерів, бізнес-асоціацій (20,0%), бізнес-клубів (20%) та акселераторів, інкубаторів (20,0%).

Як відзначають представники/ці ТГ, у їхніх громадах найпоширенішими інституціями інфраструктури підтримки бізнесу є так само як і в областях, відділи підтримки підприємництва, розвитку економіки, або подібні підрозділи в органі влади (55,2%), агенції місцевого/регіонального розвитку (16,8%) та координаційні ради з питань підприємництва (16,0%).

На думку представників/ць ТГ, найбільші потреби існують у створенні центрів підтримки підприємців Дія.Бізнес (41,6%), координаційних рад з питань підприємництва (29,6%), коворкінгів (28,0%).

У контексті інструментів відновлення та розвитку економіки в ОВА та ТГ значний інтерес викликають індустріальні парки. Так, за даними опитування, 93,3% представників/ць ОВА та 90,4% ТГ знають про індустріальні парки та мету їхнього створення й функціонування.

Однак більше чверті представників/ць ОВА та більше третини ТГ складно оцінити ефективність державного регулювання у сфері регулювання індустріальних парків. Третина з опитаних (які представляють як ОВА, так і ТГ) вважають державне регулювання у цій сфері на рівні середнього порівняно з іншими інструментами підтримки бізнесу.

7. Підтримка експортерів

Серед можливостей розвитку місцевого бізнесу важливою є підтримка експортерів. Усі опитані представники/ці ОВА зазначили, що в їхніх областях надається підтримка експортерам. Як у разі використання інструментарію підтримки загалом, так і в підтримці експортерів у практиці ОВА найбільш поширеною є інформаційна підтримка (усі опитані відзначили застосування цього інструменту) та консультаційна допомога (93,3%). Тоді як лише 13,3% опитаних підтримують участь експортерів у виставках та торговельних місіях за кордоном коштом обласних бюджетів.

Серед опитаних представників/ць ТГ 26,4% зазначили, що в їхніх громадах не надається підтримка експортерам.

Загалом серед ТГ також найпоширеніша інформаційна підтримка експортерів (56,8%) та консультаційна допомога (46,4%). Тільки 7,2% опитаних ТГ підтримують участь експортерів у виставках та торговельних місіях за кордоном коштом місцевих бюджетів.

Серед необхідних інструментів підтримки експортерів найбільш актуальними, з точки зору ОВА та ТГ, є: 

• Полегшення виходу на нові ринки (зниження митних тарифів з боку країн-імпортерів, включення України до переліку країн, із яких дозволено експорт харчової продукції тощо) (для 62,5% ОВА та 44,4% громад).
• Організація та співфінансування участі у торгових місцях та виставках (для 62,5% ОВА, але не є першочерговим пріоритетом для громад — 21,4%).
• Консультації щодо виходу на зовнішні ринки (для 56,3% ОВА та 47,6% громад).
• Допомога в пошуку партнерів (до 50,0% ОВА та 54,8% ТГ).
• Страхування та кредитування експортної діяльності (для 43,8% ОВА, але не є пріоритетом для громад — 14,3%).
• Освітні заходи та тренінги щодо експортної діяльності (для 37,5% ОВА та 38,9% ТГ).
• Інформація й дослідження про зовнішні ринки (для 37,5% ОВА та 29,4% ТГ).
• Просування бренду Trade with Ukraine/Made in Ukraine (для 37,5% ОВА та 30,2% ТГ).
• Спрощення та пришвидшення митних процедур для експортних операцій (для 31,3% ОВА та 42,1% ТГ).

8. Участь бізнесу в регуляторній політиці

За даними опитування, 80,0% представників/ць ОВА та 55,6% ТГ вважають, що випадки участі бізнесу у заходах регуляторної політики нечисленні, виявляють бажання брати участь у цих заходах одні й ті самі активні представники/ці бізнесу.

У двох областях (Київській та Чернівецькій) представники/ці ОВА вважають, що не більше третини бізнесу, який зареєстрований на території громади, виявляє бажання брати участь у заходах регуляторної політики. Серед громад таку оцінку висловили 11,9% опитаних. У Черкаській області, на думку ОВА, бізнес взагалі не виявляє бажання брати участь у заходах регуляторної політики, тоді як 23,8% ТГ зазначили це щодо бізнесу, зареєстрованого на території їхніх громад.

Форми залучення бізнесу до участі в заходах державної регуляторної політики дещо відрізняються в ОВА та ТГ. Так, ОВА переважно оприлюднюють проєкти регуляторних актів на офіційному вебсайті, опрацьовують зауваження і пропозиції, що надійшли до них (86,7% опитаних відзначили таку форму), тоді як жодна з опитаних ТГ не використовує таку форму. Натомість у ТГ більше використовується включення представників/ць бізнесу до складу робочих груп з перегляду регуляторних актів (30,2%), в ОВА тільки 20,0% відзначили застосування цієї форми.

Покращити процес ліцензування бізнесу на місцевому рівні, на думку ОВА та ТГ, можна шляхом:

• Проведення навчальних семінарів, нарад для ОВА спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування (для 56,3% ОВА та 35,7% ТГ).
• Надання роз’яснень для ОВА спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування (для 43,8% ОВА та 29,4% ТГ).
• Анкетування представників/ць бізнесу щодо проблемних питань у сфері ліцензування, що здійснюють ОВА (для 37,5% ОВА та 41,3% ТГ).
• Проведення роз’яснювальної роботи ОВА щодо ліцензування на місцевому рівні (висвітлення актуальної інформації на офіційних вебсайтах ОВА) (для 25,0% ОВА та 55,6% ТГ).

9. Історії успіху бізнесу під час повномасштабної війни

Додатково представники ОВА та ТГ поділися, чи відомі їм на території області/громади історії успіху адаптації або розвитку бізнесу, виходу на зовнішні ринки під час повномасштабної війни. 93,3% опитаних (представники/ці 14 областей), ствердно відповіли на це запитання. Серед представників/ць ТГ таких лише третина — 33,6%. Зокрема, представники/ці громад з 4 областей (Луганської, Тернопільської, Харківської та Херсонської) не знають про такі історії успіху на території своєї громади.