Катерина Оніліогву: Як заробляти на відкритих даних — 5 кейсів українських стартапів

Нещодавно наш проєкт спільно з Міністерством цифрової трансформації запустили освітній серіал Відкриті дані для бізнесу, мета якого — розповісти про потенціал відкритих даних для бізнесу, показавши українські та світові кейси, і надихнути більше підприємців використовувати цей державний ресурс.

Часто відкриті дані порівнюють з нафтою. Адже, як і нафту, яку можна перетворити на велику кількість продуктів — газ, пластик, хімічні речовини тощо, —  один і той самий набір даних може бути використаний по-різному та необмежену кількість разів. Дані можна агрегувати та аналізувати для прийняття рішень, на їх основі створювати додаткову цінність для продуктів та послуг, що вже існують, або ж запустити повністю новий продукт для того чи іншого сегменту ринку. Як українські підприємці заробляють на відкритих даних? Розповідаю про п’ять кейсів команд, що брали участь в Open Data Challenge, національному конкурсі для ІТ проєктів на основі відкритих даних, що вже чотири роки поспіль проходить в Україні. 

Monitor.Estate — київський стартап, що за допомогою відкритих даних автоматизував юридичну перевірку новобудов. Сьогодні проєкт дає можливість перевірити 1100 об'єктів у 7 містах України, зокрема в Києві та області, а також містах-мільйонниках Львові та Одесі.  2017 року сервісом користувались у середньому 100 осіб на місяць, тоді як на сьогодні це вже 4000 осіб. Monitor.Estate монетизував аналіз семи державних реєстрів, серед яких реєстр Державної архітектурно-будівельної інспекції, Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державного судового реєстру, реєстру боржників та інші. Користувач може отримати базову або розгорнуту оцінку та різні додаткові юридичні послуги. Базова перевірка коштує 450 гривень, що відносно маленька сума порівняно з ризиками, що може понести покупець житла, не перевіривши надійність забудовника. Сьогодні функціонал сервісу з перевірки новобудов Monitor.Estate інтегрований у великі сервіси пошуку житла на кшталт Dom.ria, мають спільний проєкт з огляду документів новобудов з Нерухомі, що містять інформацію про забудовників або надають юридичні послуги в цій галузі.  Проєкт розвиває Youtube-канал, який має вже майже 600 тис. переглядів та співпрацює на постійній основі зі ЗМІ щодо незаконних новобудов. 

Суд на Долоні — стартап з Дніпра, який на базі відкритих даних створив аналітичний сервіс для пошуку, дослідження та візуалізації судових рішень. Завдяки відкриттю даних Єдиного державного реєстру судових рішень з 2018 року та інтеграції їх з інформацією з інших відкритих 14 реєстрів сервіс надає пошук з більш ніж 17 млн судових рішень. І ця цифра постійно росте, адже щодня в сервіс додається 20-60 тис. нових судових рішень. Часто в реєстрах можна знайти помилки, мимодруки, що ускладнює ручний пошук по реєстру. “Суд на Долоні” агрегує і очищає ці дані, тим самим надаючи зручний та швидкий пошук. Користувач може отримати вільний або платний професійний доступ, вибравши для себе зручний варіант підписки. Сьогодні у сервісу понад  200 тис. користувачів. “Суд на Долоні”  бере активну участь у розвитку сфери відкритих даних — дає безкоштовний доступ до свого сервісу для журналістів, дані проєкту використовуються в проєктах Clarity Project, Nora, Prozoro BI та інших. Нещодавно “Суд на Долоні” надав повний безкоштовний доступ до свого сервісу юристам Фундації DEJURE, мета якої — сприяння розвитку правовладдя (верховенства права) та реформ у сфері правосуддя в Україні. Сьогодні “Суд на Долоні” — один з найвідоміших стартапів в сфері Legal Tech в Україні. 

Штрафи UA — одеський стартап, що створив сервіс для перевірки та сплати штрафів за порушення ПДР. Стартап був створений ще у 2016 році, але спочатку він надавав лише можливість оплати штрафів, а не їх перевірки. Часто громадяни не знають, що за ними лишається заборгованість. Як стверджує команда проєкту, 40-50% запитів, з якими до них звертаються щодня, стосуються того, як перевірити статус оплати. Наприклад, деякі автомобілісти були змушені платити один і той самий штраф кілька разів через процедурні помилки. У 2020 році, завдяки відкриттю Реєстру зареєстрованих порушень правил дорожнього руху у співпраці з МВС, сервіс доповнили функціоналом, який допомагає отримати інформації про штраф і мати контроль за його погашенням у базі поліції. Ця послуга стає ще більш актуальною, адже нещодавно уряд запустив систему автоматичної фото- і відеофіксації порушень ПДР. Застосунок є надзвичайно популярним (приблизно 1 мільйон скачувань), адже це перший сервіс в Україні, який застосував дані про порушення в сфері безпеки дорожнього руху. Штрафи UA неодноразово потрапляв до топ скачувань в App Store в Україні. Проект монетизується завдяки комісії з виплат у розмірі 5%, що дозволяє йому активно розвивати функціонал.

Сітібот “Назар” — стартап з Маріуполя, що створює сервіси на основі відкритих даних для органів місцевої влади. Мабуть, кожне місто в Україні стикається з проблемою завантаженості міського контакт-центру питаннями житлово-комунального господарства. Саме тому місцева влада Маріуполя звернулась до команди Open Data Lab, щоб створити продукт, який може покращити інформування жителів щодо поточних ремонтів та строків усунення аварій, не розширюючи при цьому штат операторів і телефонні лінії. Таким чином, у 2018 році був створений сітібот “Назар” в Маріуполі. Він допомагає мешканцям міста автоматично отримувати повідомлення про планові і аварійні відключення за конкретною адресою та відстежувати інформацію про ремонти і аварії. Ці звернення становили близько 80% усіх звернень до маріупольського міського контакт-центру. Уже за перші 9 місяців завдяки роботі боту вдалося знизити навантаження на операторів кол-центру на 50%. Також зросла якість та оперативність комунікації з мешканцями — охоплення поінформованої завдяки боту аудиторії зросло у 7 разів до 100 тис. мешканців. На сьогодні бот розширився ще до 7 міст і до кінця року до боту на контрактній основі мають приєднатися Харків і Суми. Протягом місяця за допомогою боту користувачі створюють понад 2 500 заявок, роблять 30 000 інформаційних запитів і отримують через систему майже 100 000 повідомлень про аварійні і планові відключення. Сітібот “Назар” демонструє, що можна створювати сервіси на основі відкритих даних, де основним клієнтом є не тільки громадяни чи бізнес, але й місцева влада При цьому громадяни отримують позитивний соціальний ефект. 

PravoSud — київський стартап, що створив платформу для підготовки до судових процесів, це єдине робоче онлайн-середовище юриста. За допомогою відкритих даних та алгоритмів машинного навчання правник може досліджувати судову практику, шукати нормативно-правові акти, аналізувати, як суддя розглядає ту чи іншу категорію справ, перевірити дані про опонента чи контрагента стосовно поточних та минулих судових справ, здійснювати моніторинг судових справ та судової практики. Засновники проєкту — юристи, у яких ще в 2017 р., коли дані судового реєстру стали відкритими, виникла ідея створити сервіс для пошуку та аналізу судових рішень. «Родзинка» сервісу — статистика по роботі того чи іншого судді — зробила сервіс популярним серед юристів та юридичних фірм. Автоматизація аналізу судових документів — це світовий тренд, тому такі сервіси, як PravoSud,  вже не новизна, а швидше, необхідний інструмент у роботі юристів. У 2019 році команда перемогла в міжнародному конкурсі EuroAsian Startup Awards як найкращий Big Data стартап. Сьогодні проєкт має 6,5 тис. користувачів і ця цифра постійно зростає. PravoSud має різні тарифні плани — від добового до професійного, тому користувачі — це не тільки індивідуальні юристи, але й корпоративний сектор: агропромислові підприємства, банки, відомі юридичні фірми, адвокатські об'єднання тощо. Нещодавно проєкт уклав угоду щодо співпраці з факультетом правничих наук Києво-Могилянської академії, де всі студенти та викладачі факультету мають необмежений доступ до системи і використовують її в навчальній програмі. Це означає, що проєкт матиме високий соціальний вплив на розвиток культури використання цифрових технологій у роботі юристів. 

Кейс Pravosud та інших сервісів на основі судових відкритих даних показує, що один набір даних має необмежені можливості щодо використання. Безліч сервісів може бути створено на основі одного і того самого набору і кожний може знайти свою унікальну нішу.

Дедалі більше українських стартапів використовують відкриті дані для створення послуг та сервісів, якими користуються мільйони українців. Ці проєкти не тільки впливають на економічний розвиток та стимулюють інновації, але й мають значний соціальний ефект. Проте українські стартапи на основі відкритих даних стикаються не тільки з “класичними” викликами стартапів, але ще й з якістю та наявністю відкритих даних для створення й удосконалення їхніх продуктів.