Смак не підробиш: переселенка готує унікальні пряники у Дружківці. Серія публікацій про бізнес на Сході України
Проєкт Дія.Бізнес спільно з Програмою ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу та урядів Польщі і Японії продовжують розповідати історії підприємців, які ведуть бізнес на Сході України в рамках мотиваційної кампанії «Великі історії малого бізнесу».
Історія розповідає про Наталю Рак, власницю майстерні пряників «Прянівілль», та її кулінарний бізнес.
«Що робити далі?» — у розпачі Наталя Рак виїхала з сім’єю у 2014-му з Донецька до батьківського дому в Дружківку. Відповідь знайшла у своєму кулінарному захопленні — розписних пряниках. Викладала фото в соцмережах, інтернет-знайомі та друзі замовляли потроху. Аж ось надійшло справжнє велике замовлення — і стало зрозуміло: це вже виробництво, треба реєструватися підприємицею та розширюватися.
«Перші пряники на продаж пекли вдома. Починали з того, що було під рукою, — найпростіші продукти, мамина скалка, духовка в пічці 1984 року. Моє все лишилося в Донецьку, тому користувалася тим, що можна було знайти в батьківському домі», — згадує Наталя Рак.
Точка неповернення — позаду
Особливість виготовлення пряників — після випічки вони мають близько доби вилежатися. Лише потім можна братися до розпису. А якщо малюнок складний, то між етапами розпису має минути час, щоб застигла глазур.
«Штучні замовлення виконувала без проблем: поклала пряники десь на полицю, висушила. Коли пішли замовлення по 50, 100 штук — родина відчувала незручності. Їх же треба десь сушити, пакувати, і квартира для цього не пристосована. Почали шукати нове приміщення», — каже майстриня.
На той момент Наталя Рак завдяки благодійній допомозі придбала електричну духовку (ще не професійну, але значно зручнішу), потім у 2016 році отримала грант на розширення ще від однієї благодійної організації. Він дозволив прийняти на роботу двох помічниць — також вимушених переселенок.
«Якщо займатися — займатися серйозно, максимально чесно, не давати приводу для сумнівів. Перший крок страшно робити. А потім ти розумієш, що точку неповернення пройшов, треба йти далі. Наступний крок ти не можеш не зробити, бо нащо були тоді попередні», — вважає господиня «Прянівіллю» (таку назву обрали для майстерні пряників).
Бізнес-план до Програми ООН із відновлення та розбудови миру Наталя Рак подавала двічі. Вперше не пройшла відбір. А за рік подавала вже зовсім інший план — перший був на створення одного робочого місця, для себе, а тепер вже було підприємство з найманими працівниками.
«Звісно, бізнес-план не міг бути тим самим. Вже був досвід, я бачила, що це працює. Я мала переконати донорів, що мені потрібне розширення», — розповідає пані Наталя.
Від авторського рецепту до власної марки
Грант у сумі майже 70 тисяч гривень від уряду Польщі, отриманий через ООН, зробив Творчу майстерню «Прянівілль» ще більш потужною та сучасною. Наталя придбала харчовий принтер.
«Ця технологія дозволяє друкувати харчовими фарбами складні зображення — логотипи, фото, малюнки, які у великій кількості (буває навіть і в малій) важко відтворити. Раніше, коли ми отримували подібні замовлення, доводилося замовляти друк в іншому місті. Тепер значно скоротився час виконання замовлення, зменшилися витрати на виробництво», — розповідає Наталя Рак.
«Прянівілль» пропонує пряники готового дизайну — дитячі, подарункові, патріотичні, весільні, до найближчих свят. Приймаються замовлення на індивідуальний дизайн. Найважливіший напрямок — це корпоративні клієнти.
У середньому майстерня продає 1000-1200 пряників на місяць. Але бувають і великі замовлення — рекорд був у травні, коли одне підприємство замовило до свого дня народження майже 2000 пряників!
У Наталі є мрія — відкрити ще й кав’ярню. Та поки всі сили йдуть на пряники. Наталя Рак отримує повідомлення від місцевих дівчат, що «Прянівілль» надихнув їх, і вони теж починають пекти пряники.
«Надихнули — це добре, але я розумію, що мені наступають на п’яти. Треба рухатися. Наразі ми прагнемо зайняти позицію в регіоні як провідного виробника корпоративних сувенірів», — каже Наталя Рак.
Зараз вона реєструє власну торговельну марку «Прянівілль» — назву і логотип. Хоча навряд хтось зможе повторити роботи цієї творчої майстерні. Адже смак не підробиш — у цих пряників власний, авторський рецепт.
Історія про Наталю Рак, власницю майстерні пряників «Прянівілль»
Ця історія була підготовлена в межах мотиваційної кампанії «Великі історії малого бізнесу», яка реалізується Програмою ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу та урядів Польщі й Японії.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
Автор представлених фотографій в цій історії — Артем Гетьман.
