Серія публікацій про бізнес на Сході України. Як відновився зруйнований розплідник рослин у Слов’янську

Проєкт Дія.Бізнес спільно з Програмою ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу та урядів Польщі і Японії продовжують розповідати історії підприємців, які ведуть бізнес на Сході України в рамках мотиваційної кампанії «Великі історії малого бізнесу». 

Історія розповідає про відновлене господарство Іллі Лазаренка у Слов’янську.

Близько 150 видів дерев та кущів у розпліднику площею 8 гектарів, теплиці на 400 квадратних метрів та на виставковій території у 20 000 квадратних метрів. Зараз господарство Іллі Лазаренка у Слов’янську повністю відновлене, а кілька років тому бойовими діями були знищені 99 відсотків рослин.

Сімейний бізнес дуже давно започаткували батьки Іллі. Саджанці продавали на Донеччині й по інших регіонах України. На 2014 рік планували закласти ще один розплідник в іншому місці, і навіть почали там висадку...

«Під час бойових дій у Слов’янську спочатку були в місті, потім виїхали. Що відчували, коли повернулись? Господарство і дім, у які вкладені роки праці, — все було повністю зруйноване. Ми побачили просто кашу з землі, рослин, будматеріалів…» — згадувати про це Іллі Лазаренкові важко.

Розплідник на новому місці став порятунком: в ньому зберігся посадковий матеріал. Лазаренки вирощують рослини з нуля — від живця до дорослого саджанця. Однак, відновивши за два роки насадження, їм довелося так само з нуля відбудовувати збут в умовах, які геть змінилися.

Друге підкорення ринку

«Ділянку під новий розплідник у селі під Слов’янськом ми придбали приблизно за рік до конфлікту. У 2014 році побудували там теплицю, яка згодом стала нашим «запасним аеродромом». І от тут йшли бойові дії, а ми там займалися розбудовою…» — каже Ілля.

Про можливість долучитися до конкурсу від Програми ООН із відновлення та розбудови миру Ілля Лазаренко почув від журналістів, які приїздили знімати його руїни. Він подав документи, пройшов курси з навчання бізнесу, потім — кілька відбіркових етапів. І врешті отримав допомогу від уряду Чехії у розмірі 200 тисяч гривень.

«Завдяки гранту ми відновили зруйнований торговельний майданчик. Відновили побиті секції забору (були як решето), відремонтували притінюючий навіс на 800 квадратних метрів. Це головне, що було зроблено тоді», — говорить Ілля Лазаренко.

Довгих два роки не займалися нічим, крім розплідника, — це була робота на асортимент, на розмноження. А потім потрібно було наново виходити на ринок, хоч контакти зі старими клієнтами й лишилися. Структура збуту змінилася докорінно: на Донеччині людям переважно не до благоустрою, попит на декоративні рослини майже зник.

«Налагодити збут було дуже важко. Якщо у перерахунку на долари, реалізація в регіоні впала разів у 20 порівняно з довоєнним часом. Продаж гуртовикам за межі регіону зараз є нашим основним заробітком. Щойно відправив машину на Харків, перед цим — дві великі посилки (по тонні, по дві) поштою до Києва й до Одеси», — розповідає власник розплідника.

Бестселери та улюбленці

Найбільш популярні види — туя та ялівець. Серед туй бестселер — туя смарагд. Сам Ілля каже, що найбільше любить карликові ялинки й сосни. Це сучасні сорти, які розмножуються щепленням живців штучно виведених рослин на дикий сіянець. Вони ніколи не переростуть, посадив — і це вже на все життя. Також захоплюється мистецтвом бонсай — вирощуванням мініатюрних копій справжніх дерев. І це більше для душі, бо такі рослини продаються нечасто.

«Зрозуміло, є любителі, але у загальному прибутку частка бонсаю незначна. Продається переважно те, що коштує недорого (до 500 гривень), а будь-який топіар має коштувати значно дорожче. Якщо садовий центр закуповує рослини на реалізацію, він бере, припустимо, 100 звичайних рослин та 1-2 топіари. У такому співвідношенні», — каже Ілля Лазаренко.

Тепер підприємство Лазаренків знов стало на ноги, у господарстві працюють 25 людей. Відбудували будинок, у лютому 2018-го в’їхали до нього, у подружжя народилася донька.

«Людям, які починають свій бізнес, сказав би, що треба ретельно обраховувати будь-яку справу, не літати у хмарах. Перші рік-два — це буде лише вкладення грошей, напрацювання клієнтської бази, маркетинг. Все не швидко робиться», — говорить Ілля.

Відео історії про підприємство Іллі Лазаренка на Донеччині доступне для перегляду за посиланням.

Ця історія була підготовлена в межах мотиваційної кампанії «Великі історії малого бізнесу», яка реалізується Програмою ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу та урядів Польщі й Японії. 

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Автор представлених фотографій в цій історії — Артем Гетьман.