Коріння на новому місці: переселенець створив розсадник декоративних рослин

Проєкт Дія.Бізнес спільно з Програмою ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу та урядів Польщі і Японії продовжують розповідати історії підприємців, які ведуть бізнес на Сході України в рамках мотиваційної кампанії «Великі історії малого бізнесу».

Історія розповідає про підприємця Максима Новака, який вирощує декоративні рослини та займається тепличним господарством у місті Гірське на Луганщині.

 

Найбільш мирна робота в одному з небезпечних місць країни. Максим Новак вирощує декоративні рослини та займається тепличним господарством майже на самій лінії розмежування — у містечку Гірському.

Переселенець з Луганська починав не з нуля. У нього був досвід садівництва, та водночас і тягар на душі.

«Починати заново, втративши все, — ось що було найважче. Обживатися на новому місці. У Луганську була обладнана площадка, ми вирощували саджанці дерев та квітів на продаж. У 2014-му, коли місто опинилося на неконтрольованій урядом території, довелося все облишити», — згадує Максим.

Гірське — рідне місто дружини Максима, тут живе її мати. Приголомшеним переселенцям був потрібен час, щоб прийти до тями. Але ж родина повернулася до улюбленої справи: Максим придбав невеличку ділянку, висадив перші саджанці. Разом із рослинами Новаки пустили коріння на новому місці.

 

Не кожна добра ідея спрацьовує

Вирощування саджанців — процес, який не припиняється. Придбав посадковий матеріал, підрощуєш, висаджуєш новий, — перші продаєш. Саджанці різного віку — 3-річні, 5-річні — коштують по-різному.

На диво, у містечку та в Попаснянському районі, через який проходить лінія розмежування, попит на декоративні рослини зберігся. Помалу Максим Новак став брати додаткові ділянки. Та були думки взятися за нову справу. У цьому родині Новаків допоміг грант від Великої Британії.

«До Програми ООН із відновлення та розбудови миру потрапили, дізнавшись від знайомих. Нас запросили на тренінг, після я написав бізнес-план зі встановлення теплиці. Це для мене була нова справа, я не знав навіть, які вони взагалі бувають. Так з’явилася перша теплиця, тепер у мене їх вже три», — розповідає Максим.

У перший рік спробували втілити незвичайну ідею — продавати зелений салат не зібраним, а живою рослиною, в стаканчику. Тобто людина зірвала листочок-другий, а решта листя зберігається живою й свіжою.

«Це ідеї, які приходять на кухні за чашкою чаю. Дружина в мене захоплюється правильним харчуванням, і от вона каже: «Купували салати, а вони зав’яли вже». Я й подумав спробувати продавати салат, щоб він ріс, як зелена цибуля на підвіконні. Пропонували в Сєвєродонецьку в супермаркетах, однак не пішло. Знайомі запрошували везти на продаж до Харкова, але проблема у транспортуванні», — каже Максим.

Тому перейшли на більш зрозумілі людям культури — петрушка, кріп, цибуля, інша зелень, а також огірки, помідори звичайні й чері. А поряд з овочами та зеленню — сотні квітів.

Те, що купуватимуть завжди

Перша, грантова теплиця Максима Новака була площею 72 квадратних метрів, своїм коштом він побудував 84 та 60-метрову. Зараз він займається їхнім переобладнанням. Каже, з часом знаходиш більш зручні рішення, зменшуєш енергозатрати, виправляєш помилки.

Крім тепличного овочівництва, вирішив освоїти ще один напрям, аби зменшити витрати, знизити ціни та отримати збільшити прибуток.

«Я щороку витрачаю чималу суму на закупівлю саджанців декоративних рослин віком в один рік з розсадників у Польщі. І я зрозумів, що можу сам вирощувати їх», — розповідає Максим.

Найкраще беруть люди традиційні декоративні рослини — тую, блакитну ялину. Нові модні культури на кшталт оцтового дерева Максим Новак не заводить, бо їх важче обслуговувати у процесі зростання, вони потребують більших витрат та сил. Та й немає гарантії, що мода збережеться довго. Натомість саджанцями фруктових дерев, які купували й купуватимуть завжди, Максим зайнявся — тепер у нього можна придбати вишню, черешню, яблуню.

Постачає саджанці родина Новаків не лише приватним особам. Купують і муніципальні установи, наприклад, у райцентрі — Попасній.

«Не боятися й пробувати, так я сказав би початківцю. Навіть якщо щось не вийде, — буде досвід для другої, третьої спроби. Під лежачий камінь вода не тече», — говорить Максим.

Відео історії про тепличне господарство родини Новаків із міста Гірське доступне для перегляду за посиланням.

Ця історія була підготовлена в межах мотиваційної кампанії «Великі історії малого бізнесу», яка реалізується Програмою ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу та урядів Польщі й Японії. 

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

 

Автор представлених фотографій в цій історії — Віталій Шевелев.