Бізнеси на карантині. Богдан Прах, УКУ

До яких можливостей змусив придивитись карантин? Які проблеми навчання підсвітив?

Університетська спільнота на початку карантину вже мала достатній рівень підготовки, адже Центр навчальних та інноваційних технологій УКУ (https://ceit.ucu.edu.ua/) впроваджує інструменти змішаного навчання з 2012 року. Крім того, на початку карантину ЦеНІТ провів серію тренінгів та вебінарів, протягом яких викладачі змогли опанувати додаткові навички, необхідні для дистанційного навчання, і продовжує надавати необхідну для розвитку інформацію через свій блог (http://ceit-blog.ucu.edu.ua/). Фахівчині Центру також постійно були на зв’язку із викладачами, щоби вирішувати поточні технічні проблеми.

Серед інших, переважно організаційних проблем, з якими стикнувся університет на карантині, було скасування міжнародної академічної мобільності, фахових стажувань, а також практичних модулів, як-от на прикладних спеціальностях факультету Наук про здоров’я та факультету Прикладних наук. Попри це, адміністрація вишу разом із деканами та викладачами, прийняли рішення перенести всі втрачені навчальні модулі на час після завершення карантину — отже, студенти та випускники вишу зможуть надолужити втрачені знання та навички. Для ефективного реагування на стратегічні виклики, які поставила перед освітою пандемія, УКУ також створив дві робочі групи: з розробки антикризових сценаріїв розвитку та внутрішнього економічного стану. Реагуючи на поточні проблеми та виклики, наша спільнота тримає у фокусі майбутні перспективи — такий рух ми визначаємо як найефективніший спосіб водночас і дотримуватися цілей, встановлених у Стратегії-2025, і долати поточні кризи у зв’язку з пандемією.

Із перспектив, які постали з досвіду дистанційного навчання та плануються до впровадження в майбутньому, після завершення карантину, — ширше впровадження практик змішаного навчання. Дистанційне навчання, яке до пандемії викликало багато скепсису й запитань, а зараз стало новою реальністю, не втратить актуальності й після завершення карантину. Влучними є слова заступника проректора та нашого викладача Дмитра Шеренговського: «Повне повернення до тих форматів, які були в нас раніше, стане кроком назад». Відтак, попереднє знайомство з матеріалом, а також лекційні формати ми плануємо максимально виносити в простір самонавчання, а зустрічі в аудиторіях присвячувати обговоренню складних або проблемних запитань курсу, дискусій та групової роботи. Завдяки карантину ми також знайшли й нові способи пасторальної праці. Хоч і в онлайні — ми продовжуємо молитися разом, влаштовуємо трансляції літургій, започаткували духовне порадництво телефоном.

Блог наших священників — «НЕБОгословські розмови», який на прикладі невимушених історичних, природних, культурних явищ та подій коротко розказує про Слово Боже, увійшов до списку 10 найцікавіших богословських блогів України.

Чи можливий дистанційний формат роботи та навчання у вашому університеті? І які інсайти дав вимушений формат роботи онлайн?

За словами наших фахівців із покращення якості викладання, для повного розкриття потенціалу дистанційного навчання недостатньо просто перевести матеріали курсу, завдання та обговорення тем з аудиторії до онлайну. Педагогіка й дидактика дистанційного курсу є іншою, вона кардинально відрізняється від очного формату, але також відмінна й від змішаного. Надзвичайно важливим є від початку дизайнувати курс як дистанційний, щоби закласти в нього не лише комплекс знань, а й передбачити індивідуальні і гнучкі траєкторії навчання, зберегти дух колективності, дати простір для обговорень. Попри стрес від перших тижнів карантину, цей період засвідчив, що навіть на відстані ми залишаємося спільнотою. Опитування, які ми проводили після двох тижнів в онлайні, свідчать, що комплекс інструментів, що ними користується спільнота в дистанційному навчанні, є значно ширшим, ніж той, що рекомендували наші фахівці. І студенти, і викладачі, й адміністрація зустріли кризу з відвагою, із готовністю зробити свій посильний внесок у те, щоби цей наш складний спільний досвід став кращим.

Що у вашій роботі вас мотивує не здаватись, попри труднощі? У чому унікальність?

Ми зустріли карантин із чітким усвідомленням: ми маємо докласти всіх можливих зусиль для того, щоби зберегти навчальний процес. Як приватний виш, що не фінансується державою, ми також усвідомлювали, що мусимо розробити антикризові сценарії, які допоможуть нам зберегти сталий розвиток навіть за таких критичних умов. Ми взялися до роботи й за два тижні вже могли підсумувати — 90 % навчального процесу нам вдалося зберегти.
Про наснагу долати труднощі влучно висловився Президент УКУ та владика Борис Ґудзяк на 13 Благодійному фольк-балі «Перелаз’», який цьогоріч уперше в нашій історії пройшов в онлайні. Владика Борис порівняв нашу діяльність у часі пандемії із симфонією. “Я розділяю це відчуття вдячності спільноті за те, що ми можемо, незважаючи на величезне навантаження, злагоджено, згуртовано й послідовно реагувати на виклики сучасного світу”.

Які 5 порад ви можете дати ректорам інших закладів вищої освіти?

• Не страшитися змін. Призвичаюватися до нових умов без нарікань: там, де народжується критика й невдоволення, варто подивитися далі, розпочати пошук нових шляхів.
• Оперативно відповідаючи на теперішні виклики, не втрачати фокусу на стратегії. Наші дії тут і тепер мають сенс та можливість відзначитися в нашому майбутньому лише тоді, коли ми маємо візію омріяного майбутнього.
• Не лише діяти, а й аналізувати досвід: усвідомлювати найефективніші практики, ширше інтегрувати їх у процес.
• Плекати спільноту. У часі пандемії ми знову пересвідчилися в тому, що головна наша сила — у наших людях. Надзвичайно важливим є дослухатися учасників процесу, відзначати та визнавати помилки, опрацьовувати їх.
• У часі кризи, яка вимагає працювати більше, не забувати про радість спільного буття, залишати час для спілкування, черпати з нього натхнення та наснагу. Шукати шляхи бути разом, бути з Богом — навіть на відстані.